ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ОЦІНКА)

У травні 2025 року, незважаючи на посилення обстрілів критично важливих об’єктів, економіка продовжує демонструвати ознаки відновлення підтримуване жвавим споживчим попитом, зростанням експорту, надходженням міжнародної фінансової допомоги, активною державною підтримкою підприємств та поновленням бізнесом позитивних оцінок результатів своєї діяльності (за даними НБУ), а також стабільною ситуацією в енергетиці.

За попередніми оцінками Мінекономіки ВВП дещо прискорив зростання до 1,2% [±0,5%] (порівняно зі зростанням на 1,1% у квітні місяці), а за 5 місяців 2025 року — зростання на 1% (за 4 місяці 2025 року — зростання на 0,9%).

З огляду на вищезазначені фактори, основні галузі економіки зберігали позитивні результати виробничої діяльності та компенсували негативний внесок інших видів діяльності.

Лідерами зростання були: переробна промисловість (машинобудування — сектор ОПК та невійськове машинобудування — враховуючи потреби відновлення; фармацевтика; будматеріали; металургія та текстильне виробництво); внутрішня торгівля, зокрема роздрібна; постачання електроенергії (низька статистична база порівняння 2024 року через пошкоджені важливі енергетичні об’єкти, зокрема ДніпроГЕС та Трипільська ТЕС).

Аутсайдерами були: транспорт (в першу чергу трубопровідний, через зупинку транзиту природного газу); добувна промисловість (руйнування інфраструктури з видобутку природного газу); сільське господарство (висока конкуренція на зовнішніх ринках).

Отже, економіка й далі пристосовується до функціонування в реаліях воєнного часу завдяки активної реалізації заходів державної підтримки, отриманню міжнародної допомоги.

Водночас зберігаються значні проблеми та ризики, які гальмують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; періодичні пошкодження об’єктів енергосистеми; вузька та дороговартісна логістика.

Держстат оприлюднив оперативну оцінку підсумків 2024 року — зростання ВВП сповільнилось до 2,9% і виявилися нижчими ніж попередньо оцінювалось Мінекономіки (3,6%). Так, у 4 кварталі 2024 року вперше після зростання впродовж шести кварталів, мало місце незначне падіння ВВП на 0,1% (у розрахунку до IV кварталу 2023 року). Але 2,9% є оперативною оцінкою Держстату, яка завжди уточняється. За 2023 рік Держстат уточнив зростання ВВП з 5,3% (оперативна оцінка) до 5,5% (остаточна).

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

За даними Держстату у травні 2025 року відбулося прискорення споживчої інфляції як у місячному, так і в річному розрахунку відповідно до 1,3% (0,7% у квітні) та 15,9% (15,1% у квітні). Таке прискорення зумовлено переважно зростанням небазової інфляції, у той час як базова інфляція майже не змінилася порівняно із квітнем.

Головною складовою небазової компоненти інфляції було зростання цін на продукти харчування —на 2,9% за травень, що в рази перевищує загальну динаміку споживчих цін (1,3%).

І хоча зростання цін на продукти є типовим сезонним явищем для цього місяця, воно виявилося більш значним, ніж у середньому до повномасштабного вторгнення. Це зумовлене наслідками війни —зростанням витрат та значною асиметрію попиту, яка призвела до стрімкішого зростання цін на товари, що мають сталий попит, а також посилила сезонні коливання та зумовила вищу волатильність цін.

Отже, зростання цін на споживчому ринку сформувалося переважно:

по–перше, сезонним подорожчанням фруктів у передлітній місяць через появу нового врожаю, що є типовим для травня. Додатково зростання цін підтримувалося несприятливими погодними умовами (квітневі заморозки), що негативно вплинули на врожай фруктів та, відповідно, на ціни на них;

по–друге, високою вартістю виробництва в деяких сегментах ринку та обмеженістю пропозиції — ціни на м’ясо та м’ясопродукти утримують тенденцію до зростання упродовж останніх місяців. Також вплинув і світовий ринок: за даними ФАО, індекс цін на м'ясо в травні зріс на 1,3% порівняно з квітнем.

Частково це зростання було компенсовано:

на продовольчому ринку — нарощуванням пропозиції окремої продукції за відсутності суттєвих коливань попиту, що зумовило падіння цін на яйця, а також стабілізацію цін на молоко та вершкове масло;

на непродовольчому ринку — сезонним падінням цін на одяг і взуття; низхідною динамікою цін на енергоносії на світовому ринку, що зумовила здешевлення палива та мастил на внутрішньому ринку на 1,3%.

Ключовими чинниками, що стримують споживчу інфляцію лишаються:

державна тарифна політика — збереження мораторію на підвищення деяких комунальних тарифів;

монетарна політика НБУ — забезпечення контролю за ситуацією на валютному ринку, а також збереження відносно високих процентних ставок в економіці для заякорення інфляційних очікувань.

Зниження прогнозу (під бюджет–2024) у червні було зумовлено врахуванням дії потужних, на той час, антиінфляційних чинників, ефект дії яких було нівельовано вже у ІІ півріччі:

суттєвішої затовареності внутрішнього ринку, ніж очікувалося, завдяки високому врожаю 2023 року на фоні збереження обмежень на експорт української сільгосппродукції;

практичної незмінності жорстких монетарних умов (12 місяців поспіль (з червня 2023 по травень 2024) розрив між фактичною інфляцією та обліковою ставкою перевищував 10 в.п.).

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.

За січень–травень 2025 року надходження до бюджету зросли на 43,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 32,6%. Ця позитивна динаміка обумовлена: зростанням власних надходжень бюджетних установ — у 1,7 рази, надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,6 рази, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — у 1,6 рази, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) — на 21%.

В умовах триваючої війни держава і далі несе тягар найбільших витрат, компенсуючи провали ринку та підтримуючи армію, населення і бізнес.

За січень–травень 2025 року видатки державного бюджету збільшилися на 28,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема:

витрати на оборону — на 43,8%, витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися на 25,3%, натомість, на тлі значного зростання витрат за ключовими напрямами, зафіксовано зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 8,2%.

Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.

За результатами аукціону проведеного 24.06.2025 року до держбюджету залучено 7 млрд гривень.

За період з 01.01.2025–24.06.2025 до держбюджету залучено 220,5 млрд гривень.

Загалом, за період 01.03.2022–24.06.2025 до держбюджету залучено 1676,6 млрд грн або 44,3 млрд дол. США.

Державний борг станом на 30.05.2025 року становить 7239,17 млрд грн або 174,32 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. 13.06.2025 Україна отримала пʼятий транш від ЄС обсягом 1 млрд євро у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). 23.06.2025 отримано 190 млн дол.США в рамках спільного зі Світовим банком проєкту "Створення стійкої інфраструктури в умовах вразливого середовища в Україні (DRIVE)". Загалом від початку війни, за інформацією Мінфіну станом на 23.06.2025 залучено близько 135,5 фіндопомоги.

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

Розрив між фактичною інфляцією та поточною обліковою ставкою за підсумком травня 2025 р. відсутній — інфляція перевищує ставку на 0,4 в.п. (05.06.25 Правлінням Національного банку було ухвалено рішення зберегти незмінною облікову ставку — на рівні 15,5% річних).

Вартість кредитів залишалася високою — ставка за новими кредитами у травні 2025 року зросла на 0,6 в.п. до 19,6% (у середньому за 2024 рік була нижчою (18,9%), ніж за 2023 рік (20,5%)).

Водночас привабливість депозитів дещо зросла — дохідність за новими депозитами у травні 2025 року була вищою на 0,2 в.п. і становила 8,8% (у середньому за 2024 рік є нижчою (7,5%), ніж за 2023 рік (10,5%)).

У травні 2025 року вартість залучення коштів через механізм ОВДП у нацвалюті майже не змінилася —16,22% (16,23% у квітні та 16,15% у травні 2024 року, 15,98% у середньому за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовжилося розширення грошової маси — на 10,1% або на «+» 325,7 млрд грн (станом на кінець травня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.) з огляду на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 11,4% та незначне збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 5,9%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки — завдяки певному пожвавленню попиту як на корпоративні позики (через потреби підприємств в оборотному капіталі та на фінансування капіталовкладень), так і на споживчі (банки спростили доступ населення до кредитів), обсяг кредитів у цілому зріс на 13,9% або на 145,1 млрд грн (станом на кінець травня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.). Хоча загалом, кредитування корпоративного сектору залишалося менш активним — збільшилося на 12,5%, ніж кредитування населення — зросло на 21,8%. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 4,9 в.п., а домогосподарств зросла на 4,7 в.п.).

Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 30%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 11,7% або на 293 млрд грн (станом на кінець травня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався повільніше (на 9,8%), ніж заощадження населення (на 13,3%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2025 р. (станом на 20.06.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 16,17 млрд дол. США, що на 19,8% більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. — «–» 34,82 млрд дол. США («–» 28,61 млрд дол. США за 2023 р.).

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, більше ніж півтора року тому (з 03.10.2023) НБУ перейшов від фіксації курсу до режиму керованої курсової гнучкості.

Загалом з початку цього року (станом на 26.06.25) гривня до долара США ревальвувала на 0,9% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 10,7%, а за 2023 р. — на 3,9%), до євро, навпаки, девальвувала на 10% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 4,1%, а за 2023 р. — на 8,4%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками — готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 24.06.25, порівняно з 23.05.25, готівкова гривня до долара США девальвувала на У травні 2025 року український валютний ринок продемонстрував розширення, уперше за цей рік. Загалом обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою між банками (з Національним банком) перевищив 6 млрд дол. США, що на 4,5% більше, ніж у травні 2024 року. За п'ять місяців 2025 року обсяг ринку вже досяг 29,1 млрд дол. США (за весь 2024 рік цей показник становив 64,6 млрд дол. США, що значно менше, ніж 122,6 млрд дол. США у 2021 році).

Обсяг готівкового сегменту валютного ринку в травні залишився майже без змін, склавши 3,29 млрд дол. США (лише на 0,9% більше, ніж у квітні). Проте, спостерігалася зміна в поведінці населення:

покупка валюти населенням зросла до 1,8 млрд дол. США.

пропозиція валюти від населення залишалася майже незмінною — 1,5 млрд дол. США.

Як наслідок, чиста купівля готівкової валюти населенням збільшилася майже в 1,5 рази майже до 0,3 млрд дол. США в еквіваленті (попит спостерігався як на долари США, так і на євро).

 0,8%, а порівняно зі станом на кінець 2024 р. гривня ревальвувала на 1,4%.

ЦІНОВІ ПОКАЗНИКИ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

У І півріччі 2025 року продовжується низхідна динаміка світових цін на основну сировинну продукцію, що експортується Україною (пшениця, сталь, залізна руда, кукурудза (з травня ц.р.)). Загалом цей тренд є вже досить тривалим — понад два роки для пшениці, сталі та залізної руди, що погіршує конкурентоспроможність вітчизняних експортерів на зовнішньому ринку, враховуючи додаткові втрати, які вони несуть в умовах повномасштабної війни, та не зважаючи на короткочасні періоди зростання цінових котирувань.

При цьому, за період 01–25 червня 2025 року порівняно з відповідним періодом 2024 року експорт кукурудзи та залізної руди у вартісному вимірі зменшився, а пшениці та сталі, навпаки, збільшився.

За період 01.06.2025–26.06.2025 проти минулорічного періоду (01.06.2024–19.06.2024) середньомісячні світові ціни збільшились на:

- природний газ (+18,9%), де зберігається тенденція, яка сформувалась з травня 2024 року.

30.08.2022 зафіксована рекордна ціна на природний газ — 147,4 тис. грн/тис. куб.м.

У той же час, триває спадна динаміка середньомісячних світових цін на:

- нафту (на 15,4%), яка склалась з серпня 2024 року, але в червні темп зниження цін дещо сповільнився;

- залізну руду (на 11,2%), яка фіксується з березня 2024 року;

- пшеницю (на 9,9%), що продовжується з грудня 2022 року, але в червні зниження ціни уповільнилось;

- сталь (на 5,9%), що зберігається впродовж останніх трьох років;

- кукурудзу (на 3,1%), де позитивна динаміка попередніх місяців у травні змінилась на негативну, і посилюється в червні.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: держстат/держмитслужба)

В червні продовжилась позитивна тенденція травня із зростання експорту, незважаючи на те, що 05 червня 2025 року закінчився термін дії заходів з тимчасової лібералізації торгівлі, запроваджених ЄС в односторонньому порядку до імпорту товарів з України Регламентом (ЄС) 2024/1392 Європейського Парламенту та Ради від 14 травня 2024 року

За період 01–25.06.2025 порівняно з 01–25.06.2024

експорт товарів — +13,0%; імпорт товарів — +31,5%

В експорті найбільше зросли:

проводи ізольовані — на 84,7 млн дол.;

соєві боби — на 51,1 млн дол.;

електричні водонагрівачі — на 29,8 млн дол.;

чавун — на 22,3 млн дол.;

олія соєва — на 19,1 млн дол.

Наведені вище товари — це 69,7% загального приросту експорту товарів.

Разом з тим, спостерігається скорочення експорту зернових культур — на 142,9 млн дол.

ТОП-3 товарів:

в експорті:

гр. 1512 "Олія соняшникова…"

гр. 1005 "Кукурудза"

гр. 2601 "Руди та концентрати залізні"

в імпорті:

гр. 2710 "Нафтопродукти"

гр. 8703 "Автомобілі легкові…"

гр. 2711 "Гази нафтові…"

РИНОК ПРАЦІ

Спостерігається певна стабілізація на ринку праці — протягом 2023 – початку 2025 року кількість зареєстрованих безробітних поступово зменшується на тлі міграційних процесів та мобілізації до лав ЗСУ.

За даними Державної служби зайнятості станом на 01.06.2025 до ТОП–3 за кількістю вакансій були ВЕД "Переробна промисловість" (14,6 тис. вакансій), "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (10,6 тис. вакансій), "Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги" (6,5 тис. вакансій); до ТОП–3 за чисельністю шукачів роботи, зареєстрованих в ДСЗ, були ВЕД "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (22,3 тис. шукачів), "Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування" (20,3 тис. шукачів), "Переробна промисловість" (12,9 тис. шукачів).

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Тенденція підвищення заробітної плати триває — бізнес підвищує рівень оплати праці з метою утримання та залучення нового висококваліфікованого персоналу в умовах нестачі трудових ресурсів в країні.

Зростання заробітної плати за резюме з другої половини травня 2025 року ймовірно зумовлено дефіцитом кадрів та зростанням навантаження на робітників, жорсткою конкуренцією за фахівців. Переважно це стосувалось сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.

За даними Держстату у І кв. 2025 року ТОП–3 лідери12 по рівню зарплати — "Інформація та телекомунікації" (65579 грн), "Фінансова та страхова діяльність" (50289 грн), "Професійна, наукова та технічна діяльність" (30868 грн).

УРЯДОВІ РІШЕННЯ

Підсумки засідань Уряду в період 20.06.2025–26.06.2025 в економічній сфері:

Рішенням Уряду спрямовано понад 22 млрд грн фінансового ресурсу, наданого партнерами, на потреби відновлення: майже 18,5 млрд грн від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) буде передано на потреби медицини, освіти, сільського господарства, на гуманітарне розмінування та для відновлення комунального господарства міст; близько 1,4 млрд грн від JICA виділено на відбудову енергетики, на тренування та навчання саперів; майже 2,2 млрд грн бюджетної підтримки ЄС розподілено на відбудову та модернізацію портової інфраструктури.

Підтримано законопроект, який скасовує 63 застарілі регуляції бізнесу в агропромисловому комплексі та лісовій галузі, а також у будівництві, енергетиці, культурі, освіті та інших сферах. Це дозволить підприємцям зекономити близько 400 млн гривень.

Cхвалено законопроект щодо змін до Державного бюджету на 2025 рік, яким пропонується збільшити видатки загального фонду державного бюджету на 449 млрд грн, з них: 412 млрд грн — збільшення фінансування Сил безпеки та оборони України; 6,1 млрд грн — МОНу на безкоштовні обіди для учнів 5–11 класів шкіл у прифронтових регіонах з 1 вересня; 3,1 млрд грн — МОЗу для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією. Джерела покриття цих видатків — це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень.

Схвалено проект змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Головна новація — запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств, що є важливим кроком до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу.

Ухвалено рішення про утворення Координаційного центру з питань відновлення регіонів. Центр діятиме як тимчасовий консультативно–дорадчий орган при Уряді. Робота Координаційного Центру дозволить створити єдиний підхід до формування пріоритетів проектів з відновлення та узгодження потреб регіонів із загальнодержавними пріоритетами у відбудові. Такий підхід забезпечить прозорість процесів, підвищить довіру з боку міжнародних партнерів і донорських організацій, а також сприятиме ефективному використанню фінансових ресурсів, що спрямовуються на відбудову України.