ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ОЦІНКА)

У серпні 2025 року економічна динаміка прискорилася. За попередніми оцінками Мінекономіки ВВП у серпні прискорив зростання до 5,3%, що є найвищим темпом з початку року. За 8 місяців зростання оцінено на рівні 1,4% [±0,5%] (+1,1% у липні та за 7 місяців на 0,9% [±0,5%]).

Новими позитивними імпульсами зростання стало нарощування активності у будівництві (активне відновлення інфраструктури, житлового фонду), переробній промисловості (зростання майже всіх основних підвидів) та перші у поточному році позитивні результати у сільському господарстві (зсув активної фази збиральної кампанії).

Це компенсувало скорочення у перевезенні вантажів (зупинка транзиту природного газу, низький врожай 2024 року) та у добувній промисловості (руйнування інфраструктури з видобутку природного газу, втрата доступу до окремими шахт у Донецькій обл).

Підтримкою зростання були традиційні постійно діючі чинники: значне бюджетне фінансування капітальної реконструкції та ремонту пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла (програми єВідновлення та єОселя), а також закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК; реалізація програм з відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва; зростання споживання домогосподарств в умовах триваючого збільшення заробітної плати; збільшення завантаженості виробничих потужностей промислових підприємств; пристосування економіки до умов воєнного часу, зростання виробництва продукції, що забезпечують стійкість держави й базові потреби суспільства.

Водночас зберігаються значні проблеми та ризики, які гальмують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; періодичні пошкодження об’єктів енергосистеми; вузька та дороговартісна логістика.

Держстат оприлюднив оперативну оцінку підсумків 2 кварталу 2025 року порівняно з 2 кварталом 2024 року — як і очікувалося зростання ВВП становило 0,8% (що співпало з очікуваннями Мінекономіки) після зростання у 1 кварталі 2025 року на 0,9%. За підсумком 2024 року оперативна оцінка становить 2,9%, яка завжди уточняється. За 2023 рік Держстат уточнив зростання ВВП з 5,3% (оперативна оцінка) до 5,5% (остаточна).

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

За даними Держстату в серпні 2025 року очікувано, другий місяць поспіль, продовжилася дефляція на споживчому ринку: ціни знизились на 0,2%, що підтримало тенденцію до уповільнення річних показників — 13,2% (14,1% відповідно). Загалом за вісім місяців цього року ціни зросли на 6%.

Поточне зниження цін переважно сформовано небазовою компонентою інфляції саме через сезонний вихід на ринок достатньої пропозиції агропродукції, а також ситуативне збільшення пропозиції цукру на внутрішньому ринку через обмеження на його постачання до ЄС. Зокрема, ціни на овочі впали на 12,7%, на фрукти — на 10,2%, на цукор — на 1%.

Водночас вагомим залишався вплив витратних чинників війни, які виробники закладають у ціни на тлі триваючого зростання споживчого попиту, свідченням чому є незначне зростання темпів базової інфляції — до 0,5% за місяць (з 0,3% у попередньому місяці), хоча в річному розрахунку вона й далі сповільнювалася — до 11,4% (з 11,7% відповідно), а також зростання цін на деякі передусім сировинні товари. Зокрема на продовольчому ринку саме через обмежену пропозицію в умовах зростання витрат подорожчали такі продукти як: м'ясо та м'ясопродукти (на 2%), яйця (на 2,3%), молоко (на 1%) та деякі молочні продукти.

Але в підсумку сезонний чинник у цілому переважив і це сформувало зниження цін на продукти харчування — на 0,9% за місяць.

На непродовольчому ринку динаміка цін залишалася відносно пригніченою як через асиметрію попиту (більше споживається товарів першої необхідності), так і через зниження цін на енергоносії на світовому ринку. Зокрема внутрішні ціни на паливо та мастила знизилися на 0,2%. Винятком були послуги зв’язку, що подорожчали на 2,7% у зв'язку із підвищенням тарифів із боку провайдерів мобільного зв’язку.

Загалом основними чинниками стабілізації цін споживчого ринку, крім сезонності та ситуативних чинників утримання балансу на окремих ринках, були:

Стійкість обмінного курсу гривні: у серпні ц.р. гривня зміцнилася як до долара США (на 0,8%), так і до євро (на 1,5%).

Відсутність значущих шоків за будь-якими напрямами впливу, у т.ч. і адміністративного походження: стабільна ситуація на ринку та державний контроль дали змоги уникнути суттєвих цінових коливань.

Зниження прогнозу (під бюджет–2024) у червні було зумовлено врахуванням дії потужних, на той час, антиінфляційних чинників, ефект дії яких було нівельовано вже у ІІ півріччі:

суттєвішої затовареності внутрішнього ринку, ніж очікувалося, завдяки високому врожаю 2023 року на фоні збереження обмежень на експорт української сільгосппродукції;

практичної незмінності жорстких монетарних умов (12 місяців поспіль (з червня 2023 по травень 2024) розрив між фактичною інфляцією та обліковою ставкою перевищував 10 в.п.).

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.

За січень–серпень 2025 року надходження до бюджету зросли на 24,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 29%. Ця позитивна динаміка обумовлена: зростанням власних надходжень бюджетних установ — на 38,2%, надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,6 раза, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — у 1,6 раза та ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) — на 18%.

В умовах триваючої війни держава і далі несе тягар найбільших витрат, компенсуючи провали ринку та підтримуючи армію, населення і бізнес.

За січень–серпень 2025 року видатки державного бюджету збільшилися на 23,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема:

витрати на оборону — на 38,5%, витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися на 20,3%, натомість, на тлі значного зростання витрат за ключовими напрямами, зафіксовано зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 7,4%.

Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.

За результатами аукціону проведеного 23.09.2025 року до держбюджету залучено 14,1 млрд гривень.

За період з 01.01.2025–23.09.2025 до держбюджету залучено 391,2 млрд гривень.

Загалом, за період 01.03.2022–23.09.2025 до держбюджету залучено 1847,3 млрд грн або 48,4 млрд дол. США.

Державний борг станом на 31.07.2025 року становить 7477,52 млрд грн або 179,03 млрд дол. США.

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. 10.09.2025 Україна отримала восьмий транш від ЄС обсягом 1 млрд євро у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). 

Загалом від початку війни, за інформацією Мінфіну станом на 10.09.2025 залучено близько 145,9 млрд дол.США фіндопомоги.

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

Розрив між інфляцією та обліковою ставкою за підсумком серпня 2025 р. збільшився до 2,3 в.п. тоді як у липні розрив був меншим і становив 1,4 в.п. (11.09.25 Правлінням НБУ було ухвалено рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних).

Вартість кредитів дещо зросла — ставка за новими кредитами у серпні 2025 року збільшилася на 0,4 в.п. до 19,8% (у середньому за 2024 рік була нижчою (18,9%), ніж за 2023 рік (20,5%)).

Водночас привабливість депозитів знизилася — дохідність за новими депозитами у серпні 2025 року становила 8,8% (у середньому за 2024 рік є нижчою (7,5%), ніж за 2023 рік (10,5%)).

У серпні 2025 року вартість залучення коштів через механізм ОВДП у нацвалюті знизилася до 15,76% з 16,18% у липні (16,15% у серпні 2024 року), 15,98% у середньому за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовжилося розширення грошової маси — на 10,6% або на «+» 346,5 млрд грн (станом на кінець серпня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 10,8%, так і збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 9,9%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту як з боку корпоративного сектору, так і населення. Загальний обсяг кредитів зріс на 15,9%, або на 173,3 млрд грн (станом на кінець серпня 2025 р. порівняно з аналогічною датою 2024 р.). Корпоративне кредитування («+» 14,5%) підтримувалося потребами бізнесу в оборотному капіталі та фінансуванні капіталовкладень. Крім того, банки почали пом'якшувати кредитні стандарти для бізнесу, що зумовило збільшення рівня схвалених заявок. Споживче кредитування мало стабільне зростання («+» 23,1%), адже банки й надалі пом'якшували кредитні стандарти для населення. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 5,1 в.п., а домогосподарств зросла на 5 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 30%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 11,5% або на 293,4 млрд грн (станом на кінець серпня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався повільніше (на 8,4%), ніж заощадження населення (на 13,7%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2025 р. (станом на 12.09.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 24,3 млрд дол. США, що на 12% більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. — «–» 34,8 млрд дол. США («–» 28,6 млрд дол. США за 2023 р.).

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, майже два роки тому (з 03.10.2023) НБУ перейшов від фіксації курсу до режиму керованої курсової гнучкості.

Загалом з початку цього року (станом на 25.09.25) гривня до долара США ревальвувала на 1,5% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 10,7%, а за 2023 р. — на 3,9%), до євро, навпаки, девальвувала на 10,8% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 4,1%, а за 2023 р. — на 8,4%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками — готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 23.09.25, порівняно з 22.08.25, готівкова гривня до долара США зберегла стабільність, девальвувавши лише на 0,02%, а порівняно зі станом на кінець 2024 р. гривня ревальвувала на 2,5%.

Серпень 2025 року став місяцем сповільнення на українському валютному ринку. Після зростання три місяці поспіль, обсяги операцій дещо скоротилися, хоча і залишаються значно вищими за показники попереднього року.

Так, загальний обсяг торгівлі безготівковою іноземною валютою між банками (з Національним банком) у серпні становив 6 млрд доларів США. Це менше, ніж у попередні місяці, але на 31,4% перевищує показник серпня 2024 року. Загалом, за перші вісім місяців 2025 року обсяг ринку вже сягнув понад 48,5 млрд доларів США (за весь 2024 рік цей показник становив 64,6 млрд дол. США, що значно менше, ніж 122,6 млрд дол. США у 2021 році).

У готівковому сегменті ринку обсяги операцій залишилися на рівні попереднього місяця — 3,5 млрд доларів США, що на 3,1% більше, ніж у серпні 2024 року. При цьому, попит на іноземну валюту зріс до 1,92 млрд доларів США, тоді як пропозиція, навпаки, скоротилася до 1,56 млрд доларів США. Як наслідок, чиста купівля готівкової валюти населенням дещо збільшилася і склала 0,36 млрд доларів США.

ЦІНОВІ ПОКАЗНИКИ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

Впродовж перших семи місяців 2025 року зберігалась негативна динаміка світових цін на основну сировинну продукцію, що експортується Україною (пшениця, сталь, залізна руда). Такий ціновий тренд, що триває вже понад два роки для цих товарів, погіршує конкурентоспроможність вітчизняних експортерів на зовнішньому ринку, враховуючи додаткові втрати, які вони несуть в умовах повномасштабної війни, та незважаючи на короткочасні періоди зростання цінових котирувань на окремі товарні позиції. Втім, із серпня 2025 року цінові пропозиції на залізну руду пішли вгору і зберігають позитивну тенденцію в вересні.

При цьому, за оперативними даними Держмитслужби у серпні 2025 року порівняно з відповідним періодом 2024 року експорт пшениці, кукурудзи, сталі та залізної руди у вартісному вимірі зменшився, що також пояснюється, перш за все, низхідним трендом цінової кон’юнктури на світових товарних ринках на зазначені товари, крім кукурудзи та залізорудної сировини, а також скороченням експорту у фізичному вимірі.

За період 01.09.2025–25.09.2025 проти минулорічного періоду (01.09.2024–25.09.2024) середньомісячні світові ціни збільшились на:

- залізну руду (+13,6%), на яку триває висхідний тренд цінових котирувань з серпня 2025 року;

- кукурудзу (+3,6%), де з початку вересня зберігається позитивна динаміка зовнішніх цін, що сформувалась впродовж попередніх двох місяців 2025 року;

У той же час, триває спад середньомісячних світових цін на:

- пшеницю (на 8,9%), на яку низхідний тренд сформувався з грудня 2022 року і знову поглиблюється відносно відповідних значень 2024 року;

- нафту (на 6,9%), де продовжується негативна динаміка, що відстежується з серпня 2024 року;

- сталь (на 5,8%), на яку зниження цінових пропозицій зберігається впродовж останніх трьох років, і у вересні 2025 року дещо прискорилось;

- природний газ (на 0,1%), де фіксується незначна тенденція зменшення цін з серпня 2025 року;

30.08.2022 зафіксована рекордна ціна на природний газ — 147,4 тис. грн/тис. куб.м.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: держстат/держмитслужба)

ТОП-3 товарів:

РИНОК ПРАЦІ

Спостерігається певна стабілізація на ринку праці — протягом 2023 — січня–серпня 2025 року кількість зареєстрованих безробітних поступово зменшується на тлі міграційних процесів та мобілізації до лав ЗСУ.

За даними Державної служби зайнятості станом на 01.09.2025 до ТОП–3 за кількістю вакансій були ВЕД "Освіта" (15,6 тис. вакансій), "Переробна промисловість" (14,4 тис. вакансій), "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (10,8 тис. вакансій); до ТОП–3 за чисельністю шукачів роботи, зареєстрованих в ДСЗ, були ВЕД "Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування" (23,1 тис. шукачів)", Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (21,6 тис. шукачів), "Переробна промисловість" (13,2 тис. шукачів).

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Тенденція підвищення заробітної плати триває — бізнес підвищує рівень оплати праці з метою утримання та залучення нового висококваліфікованого персоналу в умовах нестачі трудових ресурсів в країні.

Зростання заробітної плати за резюме з другої половини травня 2025 року ймовірно зумовлено дефіцитом кадрів та зростанням навантаження на робітників, жорсткою конкуренцією за фахівців. Переважно це стосувалось сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.

За даними Держстату у І кв. 2025 року ТОП–3 лідери12 по рівню зарплати — "Інформація та телекомунікації" (65579 грн), "Фінансова та страхова діяльність" (50289 грн), "Професійна, наукова та технічна діяльність" (30868 грн). У липні 2025 року ТОП–3 лідери не змінились, порівняно з І кв. 2025 року — "Інформація та телекомунікації" (67222 грн), "Фінансова та страхова діяльність" (55994 грн), "Професійна, наукова та технічна діяльність" (34068 грн).

БІЖЕНЦІ (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")

ХІД ПОЛЬОВИХ РОБІТ

У поточному році нестабільні погодні умови у весняний період негативно вплинули на розвиток та формування урожайності більшості рослин. Погіршення динаміки збору врожаю у вересні зумовлено зсувом початку збору пізніх культур та низькою врожайністю в південних регіонах.

Станом на 25.09.2025 всього зернових культур зібрано менше на 11,3% при меншій обмолоченій площі на 9,3% та урожайності на 2,2% порівняно з відповідною датою минулого року, у т.ч. :

ячменю — врожай менший на 3,7% через меншу обмолочену площу на 4,7% при більшій урожайності на 1,1%;

кукурудзи — врожай менший на 79,6% при меншій обмолоченій площі на 78,7% та урожайності на 4%;

пшениці — врожай більший на 0,9% при більшій обмолоченій площі на 2,4% та меншій урожайності на 1,5%.

Олійних:

ріпаку зібрано менший врожай на 4,5% при більшій обмолоченій площі на 0,8% та меншій урожайності на 5,2%;

соняшнику — менший врожай на 38,2% при меншій обмолоченій площі на 31,5% та урожайності на 9,9%;

сої — менший врожай на 56,9% при меншій обмолоченій площі на 54,5% та урожайності на 5,3%.

Цукрового буряку зібрано менше на 42,3% при меншій обмолоченій площі на 44,1%, тоді як урожайність більша на 3,2%.

Довідково. За даними Держстату під врожай 2025 року посівна площа зернових та зернобобових культур становила 11,8 млн га (більша на 5,8% порівняно з 2024 роком) та технічних культур — 8,8 млн га (менша на 6,5% відповідно).

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ в період 19.08.2025–25.09.2025 в економічній сфері:

Переспрямовано залишок коштів спеціального фонду державного бюджету Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості у розмірі 2,05 млрд грн на посилення фінансування проекту "Армія дронів Бонус". Джерелом цих коштів став залишок частини "військового податку" (податку на доходи фізичних осіб від грошового забезпечення військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу), що утворився станом на 1 січня 2025 року і не був використаний Мінстратегпромом.