ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (оцінка)

У червні 2025 року на тлі продовження інтенсивних обстрілів критично важливих об’єктів економіка продовжує зберігати економічну активність на рівні попередніх місяців. Позитивні імпульси для розвитку створює стійкий споживчий попит, надходження міжнародної фінансової допомоги, активна державна підтримка підприємств та збереження бізнесом позитивних оцінок результатів своєї діяльності (за даними НБУ), а також стабільна ситуація в енергетиці. Зокрема, покращення ситуації в постачанні електроенергії, роздрібній торгівлі та переробній промисловості, компенсували низькі обсяги збору врожаю у сільському господарстві у червні внаслідок пізнього початку збору озимих с/г культур.

За попередніми оцінками Мінекономіки ВВП у червні та в цілому за 6 місяців зріс на 0,8% [±0,5%] (+0,9% у травні та за 5 місяців). Незначне понижувальне корегування оцінок ВВП зумовлено оприлюдненням Держстатом за квітень дещо нижчих статистичних даних порівняно з попередніми оцінками Мінекономіки.

Лідерами зростання є: постачання електроенергії (низька статистична база порівняння 2024 року); внутрішня торгівля, зокрема роздрібна; переробна промисловість (машинобудування — сектор ОПК та невійськове машинобудування — враховуючи потреби відновлення; фармацевтика; будматеріали; металургія та текстильне виробництво).

Аутсайдерами є: сільське господарство (пізній початок збору озимих с/г культур та нижча урожайність); транспорт (в першу чергу трубопровідний через зупинку транзиту природного газу); добувна промисловість (руйнування інфраструктури з видобутку природного газу).

Отже, економіка й далі пристосовується до функціонування в реаліях воєнного часу завдяки активної реалізації заходів державної підтримки, отриманню міжнародної допомоги.

Водночас зберігаються значні проблеми та ризики, які гальмують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; періодичні пошкодження об’єктів енергосистеми; вузька та дороговартісна логістика.

Держстат оприлюднив оперативну оцінку підсумків 1 кварталу 2025 року порівняно з 1 кварталом 2024 року — як і очікувалося зростання ВВП становило 0,9% (очікування Мінекономіки 0,8%) після падіння у 4 кварталі 2024 року на 0,1%. За підсумком 2024 року оперативна оцінка становить 2,9%, яка завжди уточняється. За 2023 рік Держстат уточнив зростання ВВП з 5,3% (оперативна оцінка) до 5,5% (остаточна).

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

За даними Держстату у червні 2025 року споживча інфляція очікувано сповільнилася. У місячному розрахунку інфляція становила 0,8% (1,3% у травні), що зумовило уповільнення річного показника до 14,3% з 15,9% місяцем раніше. Загалом, зростання споживчих цін за І півріччя 2025 року склало 6,5%.

Поточний рівень зростання цін, як і раніше, переважно сформовано небазовою компонентою інфляції. Водночас базова інфляція залишалася стриманішою — 0,3% за місяць (0,5% у травні) та 12,1% у річному розрахунку (12,3% відповідно), що підкреслює домінування немонетарного впливу.

Незважаючи на посилення потужного антиінфляційного чинника — літньої сезонності, сповільнення цін у червні було відносно стриманим. Це пояснюється збігом у часі кількох інфляційних чинників:

несприятливі погодні умови навесні та їхній вплив на врожай фруктів — ціни на фрукти зросли на 13,5%. Крім того, збереження значної асиметрії попиту, що зумовлює стрімкіше зростання цін на товари зі сталим попитом, також посилило сезонні коливання та збільшило волатильність цін;

обмеженість пропозиції та висока затратність виробництва, зокрема ціни на м'ясо та м'ясопродукти зросли на 3,3%. Додатково, світовий ринок також вплинув: ціни на м'ясо за даними ФАО зросли на 2,1%.

Попри ці інфляційні чинники, що наразі мали точковий вплив, більшість цінових показників червня підтверджують поступове уповільнення інфляції, у т.ч. завдяки посиленню впливу літньої сезонності: (1) овочі вперше цього року подешевшали — на 8,1%, тоді як у попередньому місяці спостерігалося зростання на 1,2%; (2) продовжилося падіння цін на яйця — на 1,1% на тлі сезонного підвищення обсягів виробництва; (3) продовжилося зниження цін на молоко — на 0,7%.

Загалом, відбулося уповільнення цінової динаміки на продукти харчування — 1,3% порівняно з 2,9% у попередньому місяці. Однак, їхній рівень залишається вищим за загальний рівень споживчих цін (0,8%).

Водночас спостерігалося зростання світових цін на енергоносії. Це зумовило відновлення зростання цін на паливо та мастила на внутрішньому ринку — на 2,3%. Додатковий тиск чинить також послаблення курсу гривні до євро, що робить імпортне пальне дорожчим.

Ключовими чинниками, що стримують споживчу інфляцію лишаються:

державна тарифна політика — збереження мораторію на підвищення деяких комунальних тарифів;

монетарна політика НБУ — забезпечення контролю за ситуацією на валютному ринку, а також збереження відносно високих процентних ставок в економіці для заякорення інфляційних очікувань.

Зниження прогнозу (під бюджет–2024) у червні було зумовлено врахуванням дії потужних, на той час, антиінфляційних чинників, ефект дії яких було нівельовано вже у ІІ півріччі:

суттєвішої затовареності внутрішнього ринку, ніж очікувалося, завдяки високому врожаю 2023 року на фоні збереження обмежень на експорт української сільгосппродукції;

практичної незмінності жорстких монетарних умов (12 місяців поспіль (з червня 2023 по травень 2024) розрив між фактичною інфляцією та обліковою ставкою перевищував 10 в.п.).

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.

За січень–червень 2025 року надходження до бюджету зросли на 41,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 29,5%. Ця позитивна динаміка обумовлена: зростанням власних надходжень бюджетних установ — на 42,6%, надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,6 раза, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — у 1,6 раза, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) — на 19,9%.

В умовах триваючої війни держава і далі несе тягар найбільших витрат, компенсуючи провали ринку та підтримуючи армію, населення і бізнес.

За січень–червень 2025 року видатки державного бюджету збільшилися на 24,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема:

витрати на оборону — на 36,3%, витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися на 22,9%, натомість, на тлі значного зростання витрат за ключовими напрямами, зафіксовано зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 9%.

Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.

За результатами аукціону проведеного 22.07.2025 року до держбюджету залучено 17,0 млрд гривень.

За період з 01.01.2025–22.07.2025 до держбюджету залучено 277,1 млрд гривень.

Загалом, за період 01.03.2022–22.07.2025 до держбюджету залучено 1733,2 млрд грн або 45,6 млрд дол. США.

Державний борг станом на 31.05.2025 року становить 7239,17 млрд грн або 174,32 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. 01.07.2025 до Держбюджету України надійшов дев'ятий транш обсягом близько 500 млн дол.США (373,53 млн СПЗ) від МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility — EFF), 10.07.2025 — шостий транш від ЄС в обсязі 1 млрд євро (частина внеску ЄС у межах ініціативи країн G7 ERA). Загалом від початку війни, за інформацією Мінфіну станом на 22.07.2025 залучено близько 138,9 млрд дол.США фіндопомоги.

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

Розрив між інфляцією та обліковою ставкою за підсумком червня 2025 р. становить 1,2 в.п.
Ця ситуація відрізняється від травня, коли розрив був відсутнім, та інфляція перевищувала ставку на 0,4 в.п. (05.06.25 Правлінням НБУ було ухвалено рішення зберегти незмінною облікову ставку – 15,5% річних).

Вартість кредитів залишалася високою — ставка за новими кредитами у червні 2025 року зросла на 0,4 в.п. до 20% (у середньому за 2024 рік була нижчою (18,9%), ніж за 2023 рік (20,5%)).

Водночас привабливість депозитів дещо зросла — дохідність за новими депозитами у червні 2025 року була вищою на 0,2 в.п. і становила 9% (у середньому за 2024 рік є нижчою (7,5%), ніж за 2023 рік (10,5%)).

У червні 2025 року вартість залучення коштів через механізм ОВДП у нацвалюті зросла до 16,37% (16,22% у травні та 15,58% у червні 2024 року, 15,98% у середньому за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовжилося розширення грошової маси — на 10,5% або на «+» 341,2 млрд грн (станом на кінець червня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.) з огляду на активне нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 11,5% та помірне збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 7,2%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки — завдяки певному пожвавленню попиту як на корпоративні позики (через потреби підприємств в оборотному капіталі та на фінансування капіталовкладень), так і на споживчі (банки спростили доступ населення до кредитів), обсяг кредитів у цілому зріс на 14,4% або на 152,1 млрд грн (станом на кінець червня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.). Хоча загалом, кредитування корпоративного сектору залишалося менш активним — збільшилося на 12,9%, ніж кредитування населення — зросло на 22,1%. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 4,9 в.п., а домогосподарств зросла на 4,7 в.п.).

Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 30%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 11,9% або на 303,5 млрд грн (станом на кінець червня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався повільніше (на 9,7%), ніж заощадження населення (на 13,6%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2025 р. (станом на 18.07.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 19,29 млрд дол. США, що на 18,4% більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. — «–» 34,82 млрд дол. США («–» 28,61 млрд дол. США за 2023 р.).

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, майже два роки тому (з 03.10.2023) НБУ перейшов від фіксації курсу до режиму керованої курсової гнучкості.

Загалом з початку цього року (станом на 24.07.25) гривня до долара США ревальвувала на 0,7% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 10,7%, а за 2023 р. — на 3,9%), до євро, навпаки, девальвувала на 11,5% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 4,1%, а за 2023 р. — на 8,4%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками — готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 22.07.25, порівняно з 23.06.25, готівкова гривня до долара США ревальвувала на 0,1%, а порівняно зі станом на кінець 2024 р. гривня — на 1,6%.

У червні 2025 року український валютний ринок показав стійке зростання, розширюючись другий місяць поспіль після періоду щомісячного звуження. Загалом обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою між банками (з Національним банком) досяг майже 6,3 млрд дол. США. Це на 10,9% більше, ніж у червні 2024 року, що свідчить про пожвавлення ринку. За І півр. 2025 року обсяг ринку вже перевищив 35,3 млрд дол. США (за весь 2024 рік цей показник становив 64,6 млрд дол. США, що значно менше, ніж 122,6 млрд дол. США у 2021 році).

Обсяг готівкового сегменту валютного ринку у червні залишався відносно стабільним четвертий місяць поспіль, становлячи 3,27 млрд дол. США. Це лише на 0,7% менше, ніж у травні. Проте, спостерігалася зміна в поведінці населення:

купівля валюти населенням незначно зросла, досягнувши 1,8 млрд дол. США (лише на 0,5% більше, ніж у травні).

пропозиція валюти від населення, навпаки, знизилася суттєвіше — до 1,47 млрд дол. США (на 2,2% менше, ніж у травні).

Як наслідок, чиста купівля готівкової валюти населенням збільшилася майже на 15%, сягнувши 0,32 млрд дол. США в еквіваленті (попит спостерігався як на долари США, так і на євро).

ЦІНОВІ ПОКАЗНИКИ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

Упродовж звітного періоду 2025 року зберігається негативна динаміка світових цін на основну сировинну продукцію, що експортується Україною (пшениця, сталь, залізна руда). Загалом цей тренд є вже досить тривалим — понад два роки для пшениці, сталі та залізної руди, що погіршує конкурентоспроможність вітчизняних експортерів на зовнішньому ринку, враховуючи додаткові втрати, які вони несуть в умовах повномасштабної війни, та не зважаючи на короткочасні періоди зростання цінових котирувань на окремі товарні позиції.

При цьому, за оперативними даними Держмитслужби за 23 дні липня 2025 року порівняно з відповідним періодом 2024 року експорт пшениці, кукурудзи, сталі та залізної руди у вартісному вимірі зменшився, що також пояснюється, перш за все, низхідним трендом цінової кон’юнктури на світових товарних ринках на зазначені товари, крім кукурудзи, а також зниженням експорту у фізичному вимірі внаслідок скорочення товарних запасів у світі.

За період 01.07.2025–24.07.2025 проти минулорічного періоду (01.07.2024–24.07.2024) середньомісячні світові ціни збільшились на:

- природний газ (+25,5%), де зберігається висхідна динаміка, яка сформувалась з травня 2024 року та продовжується в липні 2025 року.

30.08.2022 зафіксована рекордна ціна на природний газ — 147,4 тис. грн/тис. куб.м.

- кукурудзу (+3,5%), де з початку липня відновилась позитивна динаміка зовнішніх цін.

У той же час, триває спадна динаміка середньомісячних світових цін на:

- нафту (на 17,7%), яка склалась з серпня 2024 року і зберігається впродовж поточного року;

- залізну руду (на 11,8%), яка фіксується з березня 2024 року і поки що не демонструє ознак позитивного відновлення;

- сталь (на 7,4%), що зберігається впродовж останніх трьох років і з квітня 2025 року посилюється ще більше;

- пшеницю (на 0,4%), що продовжується з грудня 2022 року, але з червня зниження цін уповільнилось і в липні вони фіксуються майже на рівні відповідних значень минулорічного періоду.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: держстат/держмитслужба)

В липні продовжилась позитивна тенденція із зростання експорту, яка спостерігається в поточному році вже третій місяць поспіль (почалася з травня 2025 року)

За період 01–23.07.2025 порівняно з 01–23.07.2024

експорт товарів — +6,5%; імпорт товарів — +33,1%

В експорті найбільше зросли:

олія соняшникова — на 98,5 млн дол.;

проводи ізольовані — на 58,4 млн дол.;

соєві боби — на 54,2 млн дол.;

чавун — на 34,3 млн дол.;

електричні водонагрівачі — на 28,4 млн дол.

Разом з тим, спостерігається скорочення експорту зернових культур — на 277,5 млн дол.

ТОП-3 товарів:

в експорті:

гр. 1512 "Олія соняшникова…"

гр. 2601 "Руди та концентрати залізні"

гр. 1201 "Соєві боби…"

в імпорті:

гр. 8703 "Автомобілі легкові…"

гр. 2710 "Нафтопродукти"

гр. 2711 "Гази нафтові …"

РИНОК ПРАЦІ

реєстрованих безробітних поступово зменшується на тлі міграційних процесів та мобілізації до лав ЗСУ.

За даними Державної служби зайнятості станом на 01.07.2025 до ТОП–3 за кількістю вакансій були ВЕД "Переробна промисловість" (14,8 тис. вакансій), "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (10,5 тис. вакансій), "Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги" (6,7 тис. вакансій); до ТОП–3 за чисельністю шукачів роботи, зареєстрованих в ДСЗ, були ВЕД "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (21,8 тис. шукачів), "Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування" (20,3 тис. шукачів), "Переробна промисловість" (12,6 тис. шукачів).

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

БІЖЕНЦІ (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")

Спостерігається певна стабілізація міграційних процесів. За оновленою інформацією "Агентства ООН у справах біженців" станом на 01.07.2025 порівняно із станом на 16.12.2024 зафіксовано певне зменшення кількості біженців, зафіксованих в усьому світі, у т.ч. в Європі. Але ймовірно це пов’язано з виключенням з офіційної статистики УВКБ ООН даних по біженцям в рф через неоновлення цих даних з червня 2023 року.

ХІД ПОЛЬОВИХ РОБІТ

У поточному році через нестабільні погодні умови у весняний період, що вплинуло на уповільнення розвитку озимих рослин, збір с/г культур розпочався пізніше.

Станом на 17.07.2025 загалом намолочено 7,2 млн т зернобобових культур (що менше на 47,6% порівняно з відповідною датою минулого року), у т.ч. пшениці — 4,7 млн т (менше на 54,8% відповідно), ячменю — 2,2 млн т (менше на 29,2% відповідно) та гороху — 0,4 млн т (більше на 13,6% відповідно). Також ріпаку зібрано 0,6 млн т (менше на 66,5% відповідно).

Довідково. За даними Держстату під врожай 2025 року посівна площа зернових та зернобобових культур становила 11,8 млн га (більша на 5,8% порівняно з 2024 роком) та технічних культур — 8,8 млн га (менша на 6,5% відповідно).

УРЯДОВІ РІШЕННЯ

Підсумки засідань Уряду в період 18.07.2025–24.07.2025 в економічній сфері:

Прийнято рішення щодо перейменування Мінекономіки та створення на його базі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Затверджено Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Відповідно до документа міністерство матиме функції та виконуватиме завдання, які раніше були покладені на Мінекономіки, Мінагрополітики та Міндовкілля.

На засіданні Верховної Ради України 22.07.2025 прийнято:

Постанову ВРУ про Звернення Верховної Ради України до Палати представників та Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо необхідності збереження та посилення лідерства Сполучених Штатів Америки у підтримці Українського народу у боротьбі проти збройної агресії російської федерації за мир, безпеку і свободу усього вільного світу.

Закон України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану.