ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ОЦІНКА)

За попередніми оцінками Мінекономіки у вересні в умовах сезонного впливу сільського господарства на тлі часового "запізнення" та відповідно суттєво меншого обсягу зібраного врожаю темпи зростання реального ВВП уповільнилися до 4% [±0,5%] проти +5,3% у серпні. Незважаючи на це темпи зростання ВВП України ІІ півріччі 2025 року залишаються суттєво вищими за результати І півріччя. В цілому за 9 місяців, враховуючи кращі результати в інших ключових секторах економіки, в Україні має місце продовження тенденції прискорення зростання до 1,7−1,8% [±0,5%] (за 8 місяців на 1,4% [±0,5%]).

У розрізі секторів продовжують зберігати позитивні результати роботи: агрегований показник промисловості, переважно через прискорення зростання у постачанні електроенергії, а також в окремих видах діяльності переробної промисловості. Це дозволило компенсувати негативну динаміку у добувній промисловості (руйнування інфраструктури з видобутку природного газу, втрата доступу до окремими шахт у Донецькій обл); роздрібна торгівля — на тлі зростання заробітних плат; транспорт — покращення ситуації з поставками на експорт окремих вантажів; будівництво — активне відновлення інфраструктури, житлового фонду.

Підтримкою зростання були традиційні постійно діючі чинники: значне бюджетне фінансування капітальної реконструкції та ремонту пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла (програми єВідновлення та єОселя), а також закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК; реалізація програм з відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва; зростання споживання домогосподарств в умовах триваючого збільшення заробітної плати; збільшення завантаженості виробничих потужностей промислових підприємств; пристосування економіки до умов воєнного часу, зростання виробництва продукції, що забезпечують стійкість держави й базові потреби суспільства.

Водночас зберігаються значні проблеми та ризики, які гальмують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; періодичні пошкодження об’єктів енергосистеми; вузька та дороговартісна логістика.

Держстат оприлюднив оперативну оцінку підсумків 2 кварталу 2025 року порівняно з 2 кварталом 2024 року — як і очікувалося зростання ВВП становило 0,7% (що співпало з очікуваннями Мінекономіки) після зростання у 1 кварталі 2025 року на 0,9%. За підсумком 2024 року оперативна оцінка становить 2,9%, яка завжди уточняється. За 2023 рік Держстат уточнив зростання ВВП з 5,3% (оперативна оцінка) до 5,5% (остаточна).

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

Вересень 2025 року став місяцем з найнижчим місячним показником за понад десять років — після двомісячної дефляції зростання споживчих цін становило лише 0,3%. Цей рівень місячної інфляції є навіть нижчим за інфляцію у мирний час (попередній раз нижчі темпи інфляції були у 2013 році, коли ціни у вересні не змінилися взагалі).

Загалом із початку року споживча інфляція становить 6,4%, а річні темпи й далі сповільнювалися — до 11,9% (з 13,2% місяцем раніше).

Незначне вересневе зростання цін було сформоване базовою інфляцією, що становила 1,3% за місяць. Вона типово посилюється у вересні через:

послуги освіти: подорожчання на 12,4%, що відповідає сезонному підвищенню оплати на початку нового навчального року;

одяг і взуття: сезонне зростання цін на 8,2% з настанням осіннього сезону.

Водночас небазова компонента інфляції частково компенсувала інфляційний тиск із боку послуг та непродовольчого ринку, що відобразилося передусім на продовольчому ринку, який мав дефляцію уже третій місяць поспіль — ціни на продукти харчування знизилися на 0,9%. Це стало можливим завдяки:

насиченню ринку продукцією нового врожаю: фрукти подешевшали на 11,8%, а овочі — на 10,6%;

збільшенню пропозиції деяких товарів (яйця, цукор), що стабілізувало ціни (подешевшали на 2,9% та 1,5% відповідно).

Водночас на деяких сегментах ринку, ситуативний дисбаланс попиту та пропозиції частково компенсував дефляційний ефект. Зокрема, послаблення внутрішньої пропозиції призвело до подальшого зростання цін: вартість м'яса та м'ясопродуктів зросла на 1,2%, а соняшникової оліі — на 2,1%.

Наразі основними чинниками стабілізації цін на споживчому ринку залишаються:

стійкість обмінного курсу гривні — у вересні ц.р. гривня до долара США зміцнилася на 0,3%;

державна політика незмінності тарифів на деякі комунальні послуги, що максимально послаблює ціновий тиск на населення;

зниження світових цін на енергоносії (за даними Світового банку на 0,5% за вересень).

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.

За січень–вересень 2025 року надходження до бюджету зросли на 25,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 26,3%. Ця позитивна динаміка обумовлена: зростанням власних надходжень бюджетних установ — на 26,5%, надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,6 раза, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — у 1,6 раза та ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) — на 17,2%.

В умовах триваючої війни держава і далі несе тягар найбільших витрат, компенсуючи провали ринку та підтримуючи армію, населення і бізнес.

За січень–вересень 2025 року видатки державного бюджету збільшилися на 22,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема:

витрати на оборону — на 35,2%, витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися на 20,6%, натомість, на тлі значного зростання витрат за ключовими напрямами, зафіксовано зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 5,8%.

Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.

За результатами аукціону проведеного 21.10.2025 року до держбюджету залучено 14,9 млрд гривень.

За період з 01.01.2025–21.10.2025 до держбюджету залучено 463,5 млрд гривень.

Загалом, за період 01.03.2022–21.10.2025 до держбюджету залучено 1919,6 млрд грн або 50,1 млрд дол. США. Державний борг станом на 31.08.2025 року становить 7657,17 млрд грн або 185,58 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. 01.10.2025 Україна отримала 9-й транш від ЄС обсягом 4 млрд євро у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) та від Банку розвитку Ради Європи 170 млн євро на реалізацію двох проєктів підтримки громадян. 02.10.2025 отримано 133 млн дол.США від Світового банку за проєктом SURGE "Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління".

Загалом від початку війни, за інформацією Мінфіну станом на 14.10.2025 залучено близько 152,2 млрд дол.США фіндопомоги.

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

Розрив між інфляцією та обліковою ставкою за підсумком вересня 2025 р. збільшився до 3,6 в.п., тоді як у серпні він становив 2,3 в.п., продовжуючи зростання упродовж чотирьох місяців поспіль (23.10.25 Правлінням НБУ було ухвалено рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних).

Вартість кредитів знизилися — ставка за новими кредитами у вересні 2025 року знизилася на 0,9 в.п. до 18,9% (у середньому за 2024 рік була на такому ж рівні (18,9%)).

Водночас привабливість депозитів не змінилася — дохідність за новими депозитами у вересні 2025 року так само становила 8,8% (у середньому за 2024 рік була нижчою (7,5%)).

У вересні 2025 року вартість залучення коштів через механізм ОВДП у нацвалюті зросла до 16,65% з 15,76% у серпні (16,02% у вересні 2024 року), 15,98% у середньому за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовжилося розширення грошової маси — на 12,2% або на «+» 399,3 млрд грн (станом на кінець вересня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 12,3%, так і збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 12%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту як з боку корпоративного сектору, так і населення. Загальний обсяг кредитів зріс на 16%, або на 176,5 млрд грн (станом на кінець вересня 2025 р. порівняно з аналогічною датою 2024 р.). Корпоративне кредитування («+» 14,7%) підтримувалося потребами бізнесу в оборотному капіталі та фінансуванні капіталовкладень. Споживче кредитування мало стабільне зростання («+» 22,5%). При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 5 в.п., а домогосподарств зросла на 5 в.п.).

Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 30%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 12,9% або на 331,4 млрд грн (станом на кінець вересня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався повільніше (на 11,4%), ніж заощадження населення (на 13,4%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2025 р. (станом на 17.10.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 27,2 млрд дол. США, що на 6,4% більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. — «–» 34,8 млрд дол. США («–» 28,6 млрд дол. США за 2023 р.).

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, майже два роки тому (з 03.10.2023) НБУ перейшов від фіксації курсу до режиму керованої курсової гнучкості.

Загалом з початку цього року (станом на 23.10.25) гривня до долара США ревальвувала на 0,7%, разом з тим за останні 30 днів в умовах збільшення обсягу операцій з безготівковою іноземною валютою та зменшення продажу валюти з резервів НБУ гривня девальвувала на 0,9% (до євро динаміка була протилежною – девальвувала на 10,1%, а за останні 30 днів ревальвувала на 0,7%).

Довідково: станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. гривня до долара США девальвувала на 10,7%, а за 2023 р. — на 3,9%, до євро – на 4,1% та на 8,4% відповідно.

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками — готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 21.10.25, порівняно з 22.09.25, готівкова гривня до долара США девальвувала 1,3%, а порівняно зі станом на кінець 2024 р. гривня, навпаки, ревальвувала на ті самі 1,3%.

У вересні 2025 року на українському валютному ринку спостерігалось відновлення зростання після серпневого сповільнення. Також відбулося помітне збільшення обсягів операцій порівняно з попереднім роком. При цьому НБУ суттєво скоротив продаж валюти з резервів — сальдо інтервенцій склало лише 2,29 млрд дол. США, що є найнижчим показником з квітня і на 15,1% менше, ніж у попередньому місяці.

Загальний обсяг торгівлі безготівковою іноземною валютою між банками (з НБУ) у вересні зріс до 6,6 млрд дол. США. Це перевищує показники попереднього місяця та на 14,6% більше порівняно з вереснем 2024 року. Загалом, за дев’ять місяців 2025 року обсяг ринку вже сягнув 55,2 млрд доларів США, що наближається до загального обсягу за весь 2024 рік (64,6 млрд дол. США), хоча й залишається значно меншим, ніж 122,6 млрд дол. США у 2021 році.

Натомість, у готівковому сегменті ринку спостерігалося певне скорочення обсягів операцій, які склали 3,4 млрд доларів США — на 4,2% менше, ніж у вересні 2024 року.

Динаміка попиту та пропозиції:

попит населення на іноземну валюту скоротився до 1,9 млрд дол. США.

пропозиція скоротилася суттєвіше — до 1,5 млрд дол. США.

Як наслідок, чиста купівля готівкової валюти населенням дещо збільшилася, склавши 0,4 млрд дол. США.

ЦІНОВІ ПОКАЗНИКИ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

Впродовж перших семи місяців 2025 року відстежувалась негативна динаміка світових цін на основну сировинну продукцію, що експортується Україною (пшениця, сталь, залізна руда). Такий ціновий тренд, що триває вже майже три роки для цих товарів, погіршує конкурентоспроможність вітчизняних експортерів на зовнішньому ринку, враховуючи додаткові втрати, які вони несуть в умовах повномасштабної війни. Втім, впродовж серпня–вересня фіксувався висхідний тренд світових цін на залізну руду, який на початку жовтня знову змінив вектор на спад. З ключових експортних товарів наразі лише світові ціни на кукурудзу дещо вищі, ніж на відповідну дату минулого року.

При цьому, за оперативними даними Держмитслужби у вересні 2025 року порівняно з відповідним періодом 2024 року експорт кукурудзи та сталевих виробів у вартісному вимірі зменшився, а пшениці та залізної руди збільшився.

За період 01.10.2025–23.10.2025 проти минулорічного періоду (01.10.2024–23.10.2024) середньомісячні світові ціни збільшились на:

- кукурудзу (+0,6%), де у жовтні зберігається висхідний тренд попередніх трьох місяців 2025 року.

У той же час середньомісячні світові ціни зменшились на:

- нафту (на 16,2%), де продовжується негативна динаміка, що відстежується з серпня 2024 року;

- пшеницю (на 14,4%), на яку низхідний тренд сформувався з грудня 2022 року і продовжує поглиблюватись проти відповідних значень 2024 року;

- сталь (на 8,9%), на яку зниження цінових пропозицій зберігається впродовж останніх трьох років, і поглиблюється у вересні-жовтні 2025 року;

- природний газ (на 6,1%), де поки що триває тенденція зменшення цін із серпня 2025 року відносно минулорічних показників;

30.08.2022 зафіксована рекордна ціна на природний газ — 147,4 тис. грн/тис. куб.м.

- залізну руду (на 1,8%), на яку цінові котирування, після позитивної динаміки серпня і вересня, у жовтні 2025 року знову пішли вниз.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: держстат/держмитслужба)

ЕКСПОРТ / ІМПОРТ

У вересні хоча і продовжувала спостерігатися негативна тенденція попереднього місяця із падіння обсягів експорту товарів, однак темп падіння суттєво пригальмував.

У вересні 2025 року порівняно з вереснем 2024 року

експорт товарів — -2,9%; імпорт товарів — +26,2%

В експорті найбільше скоротили обсяги насіння ріпаку, олії соняшникової, соєвих бобів, напівфабрикати з заліза або нелегованої сталі, електричні водонагрівачі, зернові культури.

РИНОК ПРАЦІ

Спостерігається певна стабілізація на ринку праці — протягом 2023 — січня–вересня 2025 року кількість зареєстрованих безробітних поступово зменшується на тлі міграційних процесів та мобілізації до лав ЗСУ.

За даними Державної служби зайнятості станом на 01.10.2025 до ТОП–3 за кількістю вакансій були ВЕД "Переробна промисловість" (14,9 тис. вакансій), "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (11,3 тис. вакансій), "Освіта" (8,9 тис. вакансій); до ТОП–3 за чисельністю шукачів роботи, зареєстрованих в ДСЗ, були ВЕД "Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування" (23,2 тис. шукачів)", Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (21,6 тис. шукачів), "Переробна промисловість" (13,0 тис. шукачів).

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Тенденція підвищення заробітної плати триває — бізнес підвищує рівень оплати праці з метою утримання та залучення нового висококваліфікованого персоналу в умовах нестачі трудових ресурсів в країні. Зростання заробітної плати за резюме з другої половини травня 2025 року ймовірно зумовлено дефіцитом кадрів та зростанням навантаження на робітників, жорсткою конкуренцією за фахівців. Переважно це стосувалось сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.

У серпні 2025 року, за даними Держстату, середньомісячна заробітна плата дещо зменшилась, порівняно з липнем 2025 року (на 2,2%), що пов’язано, зокрема, з впливом сезонного фактору на фоні зменшення економічної активності окремих видів економічної діяльності (найбільше середньомісячна заробітна плата знизилась у серпні 2025 року порівняно з липнем 2025 року за ВЕД “Освіта” (на 10%)) .

За даними Держстату ТОП–3 лідери12 по рівню зарплати у серпні 2025 року — "Інформація та телекомунікації" (65213 грн), "Фінансова та страхова діяльність" (52269 грн), "Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування " (35125 грн).

БІЖЕНЦІ (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")

ХІД ПОЛЬОВИХ РОБІТ

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ В ПЕРІОД 17.10.2025–23.10.2025 в економічній сфері:

Виділено кошти з резервного фонду державного бюджету для посилення стійкості критичної інфраструктури. Розпорядженням КМУ передбачено будівництво захисних споруд на об’єктах паливно–енергетичного комплексу, транспортної інфраструктури, зокрема залізничного транспорту, а також у системах теплопостачання, водопостачання та водовідведення.

Ухвалено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, якими розширено умови проведення публічних закупівель для швидкого відновлення критичної інфраструктури. Згідно з рішенням, до 01.03.2026 закупівлі для будівництва, ремонту чи інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури можуть проводитися шляхом укладення договору без проведення відкритих торгів або електронного каталогу. Рішення стосується придбання товарів і послуг (крім поточного ремонту) від 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту від 200 тис. грн, робіт від 1,5 млн гривень.

Ухвалено рішення про виділення 93,6 млн грн. з резервного фонду державного бюджету Запорізькій обласній державній адміністрації для Запорізької обласної військової адміністрації. Кошти спрямують для сталого забезпечення послугами з тепло– та водопостачання населення міста Запоріжжя, а також здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Ухвалено рішення про виділення понад 41 мільйона гривень з резервного фонду державного бюджету для проведення аварійно-відновлювальних робіт у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово–фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. Внаслідок російської агресії навчальний заклад зазнав пошкоджень, що унеможливило повноцінне проведення навчального процесу. Виділені кошти дозволять виконати першочергові аварійно-відновлювальні роботи, відновити приміщення та створити безпечні умови для навчання дітей.

На засіданнях Верховної Ради України у період 21.10.2025–23.10.2025 прийнято закони в економічній сфері:

Продовжено дію воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні на 90 днів з 5 листопада 2025 року до 3 лютого 2026 року.

Ухвалено зміни до Державного бюджету України на 2025 рік, якими збільшено видатки на безпеку та оборону на 324,7 млрд гривень. Джерелами забезпечення додаткових витрат є кошти підтримки Європейського Союзу у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) – кошти, забезпечені доходами від знерухомлених російських активів.

Ратифіковано Угоду з Хорватією про співробітництво у сфері протимінної діяльності, яка сприятиме подальшому розвитку двостороннього співробітництва між країнами у сфері протимінної діяльності, забезпечить пом’якшення соціально–економічних, безпекових, екологічних та інших наслідків спричинених мінами та вибухонебезпечними залишками війни, а також прогрес та безпеку обох держав.