ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ОЦІНКА)

Березень 2026 року характеризується появою перших ознак пожвавлення економічної активності після складного шоку з боку пропозиції, спричиненого атаками на об’єкти генерації та передачі електроенергії в умовах аномально холодної погоди.

Часткова нормалізація умов енергопостачання на тлі міжнародної підтримки та відновлювальних робіт, сприятливі погодні умови, пожвавлення споживчого попиту відобразилися на покращенні індексів ділових очікувань у всіх секторах економіки — за даними НБУ індекс очікувань ділової активності у березні зріс до 52,7 п. порівняно з 45,9 п. у лютому, та 51,8 п. у березні 2025 року.

Як результат за оцінками Мінекономіки у березні 2026 року після двох місяців скорочення реальний ВВП зріс на 0,1–0,2%, як наслідок за підсумками І кварталу 2026 року скорочення реального ВВП уповільнилось до 0,5%.

Незважаючи на всі складнощі, зростання у березні спостерігалось у більшості видів економічної діяльності, зокрема у:

• будівництві — активізація будівельних робіт в умовах потреби у відновленні доріг та продовження проведення робіт з нового будівництва та ремонтних робіт на інженерних спорудах в умовах ліквідації наслідків атак з боку рф;
• роздрібній торгівлі — висока гнучкість та адаптивність сектору до змін та розширення попиту населення;
• добувній промисловості — низька статистична база порівняння березня 2025 року через значні руйнування інфраструктури добування газу;
• окремі підвиди переробної промисловості — виробництво продукції оборонного спрямування та продукції необхідної для відновлення енергетики, а також харчова промисловість та металургійне виробництво.

Водночас серед галузей найбільше постраждалими залишаються постачання електроенергії та транспорт.

Позитивний вплив у березні продовжували справляти такі чинники:

• реалізація програм із відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва;
• структурна трансформація, що віддзеркалює її адаптацію до викликів воєнного часу та підвищення рівня технологічності, та, відповідно, і зростання ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю.

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

У березні, за даними Держстату, споживча інфляція прискорилася до 1,7% (з 1% у лютому), річна інфляція склала 7,9% (з 7,6% відповідно). Така динаміка була очікуваною та майже повністю повторює цінові темпи попереднього року — тоді ціни у березні зросли на 1,5% за місяць. І це попри те, що у березні ц.р. внутрішній ринок почав поглинати шок від зростання світових цін на енергоносії.

Хоча інфляція прискорилася, ситуація залишається в цілому прогнозованою:

• базова інфляція зросла на 1,5% (1,4% у березні попереднього року), внесок у загальну інфляцію — 0,9 в.п.;
• а небазова — на 2% за розрахунками Мінекономіки (1,7% відповідно), внесок — 0,8 в.п.

Зростання споживчих цін у березні — це результат поєднання, по−перше, типових саме для цього місяця сезонних чинників та, по−друге, зовнішніх шоків:

• Сезонність:

• типове для березня подорожчання одягу і взуття — ціни зросли на 12% (внесок до загального рівня споживчої інфляції становив 0,45 в.п.), у зв’язку із появою на ринку нових весняних колекцій (до повномасштабного вторгнення цей показник у середньому становив 12,3%, у березні 2025 року — 13,3%);
• подорожчання перевезень залізничним пасажирським транспортом — вартість зросла на 8,2% (внесок — 0,01 в.п.) у відповідності до механізму коригування вартості проїзду пасажирів (до повномасштабного вторгнення цей показник у середньому становив 4,5%, у березні 2025 року — 4,4%).
  • Глобальні енергетичні виклики — через загострення ситуації на Близькому Сході світові ціни на енергоносії злетіли на 41,6% за місяць (за даними Світового банку). Це, разом із послабленням гривні (на 3,9% до долара США та 2,6% до євро з початку року) та ускладненою логістикою, призвело до подорожчання пального на внутрішньому ринку на 13,2% та зростання вартості транспортних послуг на 6%.

Попри загальне прискорення інфляції, продовольча інфляція навіть дещо уповільнилася до 1,3% (у лютому було 1,4%,у березні 2025 року — 1,7%). Це відбулося завдяки зниженню цін на "борщовий набір" — на 2,6% за місяць за розрахунками Мінекономіки (внесок — «-» 0,03 в.п.) завдяки достатній пропозиції (у лютому 2026 року ціни зросли на 11,4%). Крім того, відносно помірна динаміка цін на більшість продуктів компенсувала точкове подорожчання деяких продуктів (яйця подорожчали на 7,7%, соняшникова олія — на 3,3%).

Водночас ринок послуг продовжує відчувати тиск витратних чинників. Зокрема, спостерігається подорожчання мобільного зв’язку і хоча мобільний зв’язок подорожчав на 3,8% (у лютому — на 9,1%).

Стримували споживчу інфляцію, як і раніше:

• урядова політика: мораторій на підвищення найбільш важливих комунальних тарифів залишається головним "антиінфляційним якорем";
• збереження достатньо жорстких монетарних умов сприяє загальній ціновій стабільності.

Загалом тенденції березня на споживчому ринку відповідають сезонному профілю цього місяця. Попри існуючі виклики, ключові чинники інфляції залишаються в цілому прогнозованими. Проте варто враховувати, що в умовах війни пропозиція на внутрішньому ринку залишається обмеженою, що спричиняє вищу короткострокову амплітуду коливань цін.

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. Загалом від початку повномасштабного військового вторгнення, за розрахунками Мінекономіки на базі інформації Мінфіну, станом на 15.04.2026 залучено близько 175,4 млрд дол.США фіндопомоги. Згідно з оновленим звітом RDNA5 станом на 31.12.2025 року прямі збитки України внаслідок війни оцінюються у 195,1 млрд дол. США (176 млрд дол. — RDNA4). Водночас загальні потреби у відновленні та реконструкції становлять 587,7 млрд дол. США (524 млрд дол. Відповідно

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

За підсумком березня 2026 року розрив між інфляцією та обліковою ставкою становив 7,1 в.п. порівняно з 7,4 в.п. у попередньому місяці (19.03.26 Правління НБУ ухвалило рішення залишити облікову ставку незмінною — на рівні 15% річних, зафіксувавши її після зниження з 15,5% наприкінці січня ц.р.).

Вартість кредитів не змінилася – ставка за новими кредитами у лютому 2026 року залишилася на попередньому рівні — 19,2% (у середньому за 2025 рік була на рівні 19%).

Водночас привабливість депозитів знизилася — дохідність за новими депозитами у лютому 2026 року становила 8,9% порівняно з 9,2% місяцем раніше (у середньому за 2025 рік була нижчою — 8,7%).

У березні 2026 року вартість залучення коштів до бюджету через механізм ОВДП у нацвалюті зросла — до 15,8% з 14,8% у попередньому місяці (16,39% у березні 2025 року), загалом становила 16,3% у середньому за 2025 рік, 15,98% за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту передусім з боку населення завдяки стійким споживчим настроям та активній конкуренції банків за позичальників. Загальний обсяг кредитів зріс на 10% або на 111,6 млрд грн (станом на кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.). Корпоративне кредитування («+» 5,2%) підтримувалося сектором енергетики та пожвавленням кредитування в іноземній валюті. Споживче кредитування мало стабільно високе зростання («+» 25,9%) на фоні пом’якшення стандартів кредитування. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 р., то частка корпоративного сектору скоротилася на 8,1 в.п., а домогосподарств зросла на 8,2 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5–7–9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, є значною — понад 40%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 16,3% або на 446,5 млрд грн (станом кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався дещо повільніше (на 13,6%), ніж заощадження населення (на 18%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ покриває структурний дефіцит валюти), то рівень резервів зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2026 р. (станом на 10.04.26) від'ємне сальдо інтервенцій становило 12,6 млрд дол. США, що на 27,3% більше, ніж торік. У підсумку, попри міжнародну фінансову допомогу, резерви з початку 2026 року (на кінець лютого ц.р.) скоротилися на 2,5 млрд дол. США.

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, вже третій рік поспіль (з 03.10.2023) НБУ реалізує режим керованої курсової гнучкості

З початку ц.р. (станом на 16.04.26) гривня до долара США девальвувала на 2,7%, зокрема за останній місяць з огляду на збереження суттєвих обсягів операцій з безготівковою іноземною валютою, завдяки значним обсягам продажу валюти з резервів (у середньому 1,1 млрд дол. США щотижня) гривня ревальвувала — на 1,4% (до євро девальвувала на 2,8%, а за останній місяць девальвувала — на 1,2%).

Довідково: станом на кінець 2025 р. порівняно зі значенням на кінець 2024 р. гривня до долара США майже не змінилася — девальвувала на 0,8% (до євро девальвувала 13,5%), за 2024 р. — на 10,7% (на 4,1% відповідно), а за 2023 р. — на 3,9% (на 8,4%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками – готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 14.04.26, порівняно з 13.03.26, готівкова гривня до долара США ревальвувала на 1,7%, а порівняно зі станом на кінець 2025 р. гривня девальвувала на 3%.

У березні 2026 р. спостерігалося значне розширення валютного ринку. Головними рушіями цього стали як об’єктивні економічні чинники (зліт світових котирувань на енергоносії, що призвів до здорожчання критичного імпорту та потреби у більших обсягах іноземної валюти), так і посилення девальваційних очікувань (прагнення закупити імпорт заздалегідь, що створює надлишковий тиск на гривню вже сьогодні).

У підсумку обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою між банками (з НБУ) сягнув 8,3 млрд дол. США. Це на 34,8% більше, ніж у лютому, та майже вдвічі (на 46%) перевищує показники березня попереднього року. Щоб стримати коливання курсу, Національний банк провів рекордні інтервенції — сальдо склало майже 4,8 млрд дол. США (найвищий показник за останні півтора року). Більший обсяг продажу валюти з резервів фіксувався лише в грудні 2024 року (5,3 млрд дол. США).

Обсяг операцій на готівковому ринку зріс до 3,8 млрд дол. США («+» 38,7% за місяць). При цьому попит суттєво випереджав пропозицію:

-         попит на готівкову іноземну валюту зріс до 2,4 млрд дол. США (з 1,6 млрд дол. США місяцем раніше);

пропозиція зростала меншими темпами — 1,4 млрд дол. США (з 1,1 млрд дол. США відповідно).

Наслідком такого перекосу стало зростання чистої купівлі готівкової валюти до 1 млрд дол. США.

РИНОК ПРАЦІ

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

ХІД ПОЛЬОВИХ РОБІТ

Станом на 01.12.2025 під врожай 2026 року озимих на зерно посіяно на площі 5,4 млн га, що більше на 6,7% порівняно з відповідним періодом попереднього року, ріпаку — 1,1 млн га, більше на 1,5% відповідно.

Станом на 13.04.2026 під врожай 2026 року ярих на зерно посіяно на 5,8% менше порівняно з відповідним періодом 2025 року, технічних культур — на 33,4% відповідно. Наразі посівна кампанія ярих культур проходить повільніше порівняно з минулим роком через більш пізній початок на тлі затяжної холодної весни.

У 2025 році було отримано більший врожай зернових культур порівняно з 2024 роком переважно за рахунок вищої урожайності кукурудзи. Водночас нестабільні погодні умови у весняний період та нерівномірні опади у літній період, негативно вплинули на розвиток та формування урожайності олійних культур.

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ в період 10.04.2026–16.04.2026 в економічній сфері:

• Внесено зміни до правил публічних закупівель, які дозволять громадам швидше готуватися до викликів воєнного часу. Зокрема, до 15.10.2026 продовжена можливість укладати прямі договори для реалізації експериментальних проєктів із будівництва та ремонту об’єктів критичної інфраструктури в паливно−енергетичному та житлово−комунальному секторах, встановлена можливість закуповувати за прямими договорами роботи та послуги з встановлення енергообладнання та його фізичного захисту тощо.

Затверджено Порядок проведення постінвестиційної оцінки масштабного публічного інвестиційного проекту (проекту орієнтовною вартістю понад 400 млн грн). Постінвестиційна оцінка передбачає, зокрема, проведення перевірки: впливу проекту на досягнення стратегічних цілей і завдань програмних документів на державному, регіональному та місцевому рівні; інвестиційного ефекту від реалізації проекту; суспільного впливу проекту (економічне зростання, якість життя та добробут населення, довкілля і клімат).