ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНЙ ПРОДУКТ (оцінка)

На початку 2026 року умови функціонування економіки суттєво погіршилися внаслідок системних атак на енергетичну інфраструктуру на тлі нетипового посилення морозів. Завдяки підтримці міжнародних партнерів, синхронізації з енергосистемою ENTSO-E та імпорту електроенергії в пікові періоди, а також інвестиціям у автономні джерела живлення вдалося частково пом’якшити негативний вплив енергетичних обмежень. Основні сектори економіки продовжували функціонувати в умовах обмеженого енергопостачання. Водночас втрати були неминучими: за оцінками Мінекономіки, у січні 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,0 % порівняно з січнем 2025 року.

У більшості секторів економіки відбулося зниження ділової активності, в першу чергу у будівництві, постачанні електроенергії, добувній промисловості, транспорті. Незважаючи на всі складнощі, окремі сектори економіки продовжують зберігати позитивні результати роботи, зокрема:

• внутрішня торгівля, зокрема роздрібна, — висока гнучкість та адаптивність сектору до змін попиту, достатня пропозиція товарів, зростання заробітних плат;
• сільське господарство, зокрема, тваринництво — виключно за рахунок сільськогосподарських підприємств, враховуючи більш ширші можливості роботи в складним умовах обмеженого енергоживлення;
• окремі підвиди переробної промисловості — виробництво продукції оборонного спрямування та продукції необхідної для відновлення енергетики, а також переробка сільськогосподарської сировини.

Поряд з цим, у січні позитивний вплив продовжували справляти такі чинники:

• реалізація програм з відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва;
• стимулювання попиту на житлове будівництво (програми єВідновлення та єОселя);
• структурна трансформація, що віддзеркалює її адаптацію до викликів воєнного часу та підвищення рівня технологічності, а, відповідно, і зростання ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю.

 Згідно із оприлюдненою попередньою оцінкою Держстату ВВП за 2025 рік становить 1,8%.

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

У лютому 2026 року темпи зростання споживчих цін через сезонність та реалізацію в цінах витратного чинника очікувано прискорилися до 1% (із 0,7% у січні). Це зумовило корекцію річного показника інфляції, який уперше з травня попереднього року дещо прискорився — до 7,6% (із 7,4% місяцем раніше). Попри прискорення, динаміка залишається прогнозованою, а оперативна реакція цін на поточні виклики дає змогу уникати в подальшому різких цінових шоків.

Помірне прискорення реалізації витратного чинника спричинене певним погіршенням ділових очікувань на фоні енергетичних викликів та атак на логістику. А стійкий попит на товари першої необхідності дав змогу виробникам поступово перекладати ці витрати у фінальні споживчі ціни.

Проте сезонний чинник залишався визначальним, що відобразилося на прискоренні небазової компоненти інфляції:

• базова інфляція зросла на 0,7% (0,4% місяцем раніше), внесок у загальну інфляцію — 0,4 в.п.;
• а небазова — на 1,4% за розрахунками Мінекономіки (1,1% відповідно), внесок — 0,6 в.п.

Зростання небазової компоненти є природним для зимового періоду, оскільки вартість плодоовочевого кошика зростала на фоні поступового вичерпання запасів. Додатковим чинником стали високі витрати на зберігання в умовах обмеженого енергопостачання, а також дорожчий імпорт, у т.ч. через поступову девальвацію гривні. Попри це, ціни на овочі залишаються на 14,6% нижчими, ніж у лютому торік.

У лютому об’єктивно найсуттєвіше зростання продемонстрували овочі («+»13%, внесок до загальної споживчої інфляції становив 0,4 в.п.) та фрукти («+» 6,1%, внесок – 0,2 в.п.).

В цілому продукти харчування (що залишалися основною складовою інфляції) подорожчали на 1,4% після 0,8% у попередньому місяці.

Також прискорилося зростання цін на паливо та мастила — на 3,3%. Це стало результатом лагового впливу січневого подорожчання на світовому ринку, ускладненої логістики та послаблення курсу гривні (на 2,2% до долара США та 3,2% до євро з початку року). При цьому, за даними Світового банку, світові ціни на енергоносії в лютому скоригувалися (на «-» 0,5% за місяць) після різкого зростання в січні («+» 12% відповідно).

Витратний чинник продовжує тиснути на вартість послуг, зокрема послуг, що не підпадають під мораторій. Так, у низці областей зросли тарифи на управління багатоквартирними будинками («+» 2,3%), а також послуги мобільного зв’язку (подорожчали на 9,1%).

Проте споживчу інфляцію, як і раніше, стримували:

• урядова політика: мораторій на підвищення найбільш важливих комунальних тарифів залишається "антиінфляційним якорем". Додаткову стабільність забезпечує державний контроль за цінами на соціально важливі товари, завдяки чому ліки дешевшають уже п'ятий місяць поспіль («-» 1,1% у лютому);
• збереження достатньо жорстких монетарних умов сприяє загальній ціновій стабільності.

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

За січень 2026 року доходи державного бюджету збільшились на 7,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас без міжнародної фінансової допомоги зафіксовано спад на 28,8%, що зумовлено скороченням не податкових надходжень — у 1,6 разита власних надходжень бюджетних установ — у 1,7 разів. При цьому податкові надходження продемонстрували позитивну динаміку і зросли на — 9,4%.

За січень 2026 року видатки державного бюджету зменшились на 19,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таке скорочення відбулося насамперед через зниження витрат на оборону — на 37,1%, видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 8,9%, а також суттєве падіння капітальних видатків, які зменшилися у 1,8 разів через надзвичайно високу базу порівняння січня 2025 року та екстремальні морози, які унеможливили проведення будівельних робіт, що призвело до зміщення термінів виконання робіт та перенесення оплат на наступні періоди.

За січень 2026 року сформувався профіцит у 17,9 млрд грн, що стало можливим завдяки залученню офіційних трансфертів (міжнародної допомоги) у сумі 100 млрд грн. Водночас без урахування цих коштів реальний дефіцит бюджету становив 84,7 млрд грн, або 42% від загального обсягу доходів держбюджету (за січень 2025 року — 70,2 млрд грн, або 24,8% від загального обсягу доходів держбюджету).

Державний борг станом на 31.01.2026 року становить 8 933,75 млрд грн або 208,5 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. Загалом від початку повномасштабного військового вторгнення, за інформацією Мінфіну, станом на 03.03.2026 залучено близько 172,9 млрд дол.США фіндопомоги. Згідно з оновленим звітом RDNA5 станом на 31.12.2025 року прямі збитки України внаслідок війни оцінюються у 195,1 млрд дол. США (176 млрд дол. — RDNA4). Водночас загальні потреби у відновленні та реконструкції становлять 587,7 млрд дол. США (524 млрд дол. відповідно).

Монетарний сектор

За підсумком лютого 2026 року розрив між інфляцією та обліковою ставкою становив 7,4 в.п. порівняно з 7,6 в.п. у попередньому місяці (29.01.26 Правлінням НБУ було ухвалено рішення знизити облікову ставку з 15,5% до 15% річних).

Вартість кредитів зросла — ставка за новими кредитами у січні 2026 року була підвищена на 1 в.п. до 19,2% з 18,2% місяцем раніше (у середньому за 2025 рік була на рівні 19%).

Водночас привабливість депозитів майже не змінилася — дохідність за новими депозитами у січні 2026 року становила 9,2% порівняно з 9,1% місяцем раніше (у середньому за 2025 рік була нижчою — 8,7%).

У лютому 2026 року вартість залучення коштів до бюджету через механізм ОВДП у нацвалюті суттєво знизилася — до 14,8% з 16,05% у попередньому місяці (16,03% у лютому 2025 року), загалом становила 16,3% у середньому за 2025 рік, 15,98% за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік.

Продовжилося розширення грошової маси — на 16,1% або на «+» 548,3 млрд грн (станом на кінець січня 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 15,8%, так і збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 17,1%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту передусім з боку населення завдяки стійким споживчим настроям та активній конкуренції банків за позичальників. Загальний обсяг кредитів зріс на 9,8% або на 107,9 млрд грн (станом на кінець січня 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.). Корпоративне кредитування («+» 5,1%) підтримувалося передусім сектором енергетики та пожвавленням кредитування в іноземній валюті великих і середніх підприємств. Споживче кредитування мало стабільно високе зростання («+» 25,4%) на фоні пом’якшення стандартів кредитування. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 8,2 в.п., а домогосподарств зросла на ті самі 8,2 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5–7–9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 40%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 16,5% або на 448,3 млрд грн (станом кінець січня 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався дещо повільніше (на 15,6%), ніж заощадження населення (на 16,1%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ покриває структурний дефіцит валюти), то рівень резервів зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2026 р. (станом на 06.03.26) від'ємне сальдо інтервенцій становило 7,3 млрд дол. США, що на 5,1% більше, ніж за цей же період торік. У підсумку, попри інтервенції, завдяки міжнародній фінансовій допомозі, резерви за підсумком січня ц. р. навіть дещо зросли.

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

Довідково: станом на кінець 2025 р. порівняно зі значенням на кінець 2024 р. гривня до долара США майже не змінилася — девальвувала на 0,8% (до євро девальвувала 13,5%), за 2024 р. — на 10,7% (на 4,1% відповідно), а за 2023 р. — на 3,9% (на 8,4%).

Загалом станом на 10.03.26, порівняно з 10.02.26, готівкова гривня до долара США девальвувала на 2,1%, а порівняно зі станом на кінець 2025 р. гривня девальвувала на 4,2%.

У результаті скорочення попиту чиста купівля готівкової валюти населенням зменшилася до 0,5 млрд дол. США.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: Держстат/Держмитслужба)

РИНОК ПРАЦІ

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

БІЖЕНЦІ (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ в період 06.03.2026–12.03.2026 в економічній сфері:

Внесено зміни до порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та до переліку ділянок надр стратегічного чи критичного значення. До відповідного переліку включено три родовища титанової сировини: Малишевське родовище Дніпропетровської області, родовище Валки–Гацківське Житомирської області, родовище Межирічне Житомирської області. Відтепер спеціальні дозволи на користування цими ділянками можуть надаватися виключно через прозорі електронні аукціони.

На засіданнях Верховної Ради України у період 10.03.2026–12.03.2026 прийнято закони в економічній сфері:

Ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про технічне та фінансове співробітництво. Угода спрямована на створення рамкових умов для залучення технічної та фінансової допомоги з боку Уряду Словацької Республіки. Реалізація Угоди сприятиме здійсненню реформ у сфері європейської інтеграції, зміцненню двосторонніх відносин, технічній та фінансовій співпраці між двома державами для сталого економічного і соціального розвитку, просування демократії та прав людини в Україні, участі словацької сторони у процесі відновлення та відбудови України.