ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ОЦІНКА)

У серпні 2025 року економічна динаміка прискорилася. За попередніми оцінками Мінекономіки ВВП у серпні прискорив зростання до 5,3%, що є найвищим темпом з початку року. За 8 місяців зростання оцінено на рівні 1,4% [±0,5%] (+1,1% у липні та за 7 місяців на 0,9% [±0,5%]).

Новими позитивними імпульсами зростання стало нарощування активності у будівництві (активне відновлення інфраструктури, житлового фонду), переробній промисловості (зростання майже всіх основних підвидів) та перші у поточному році позитивні результати у сільському господарстві (зсув активної фази збиральної кампанії).

Це компенсувало скорочення у перевезенні вантажів (зупинка транзиту природного газу, низький врожай 2024 року) та у добувній промисловості (руйнування інфраструктури з видобутку природного газу, втрата доступу до окремими шахт у Донецькій обл).

Підтримкою зростання були традиційні постійно діючі чинники: значне бюджетне фінансування капітальної реконструкції та ремонту пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла (програми єВідновлення та єОселя), а також закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК; реалізація програм з відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва; зростання споживання домогосподарств в умовах триваючого збільшення заробітної плати; збільшення завантаженості виробничих потужностей промислових підприємств; пристосування економіки до умов воєнного часу, зростання виробництва продукції, що забезпечують стійкість держави й базові потреби суспільства.

Водночас зберігаються значні проблеми та ризики, які гальмують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; періодичні пошкодження об’єктів енергосистеми; вузька та дороговартісна логістика.

Держстат оприлюднив оперативну оцінку підсумків 2 кварталу 2025 року порівняно з 2 кварталом 2024 року — як і очікувалося зростання ВВП становило 0,8% (що співпало з очікуваннями Мінекономіки) після зростання у 1 кварталі 2025 року на 0,9%. За підсумком 2024 року оперативна оцінка становить 2,9%, яка завжди уточняється. За 2023 рік Держстат уточнив зростання ВВП з 5,3% (оперативна оцінка) до 5,5% (остаточна).

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

Вересень 2025 року став місяцем з найнижчим місячним показником за понад десять років — після двомісячної дефляції зростання споживчих цін становило лише 0,3%. Цей рівень місячної інфляції є навіть нижчим за інфляцію у мирний час (попередній раз нижчі темпи інфляції були у 2013 році, коли ціни у вересні не змінилися взагалі).

Загалом із початку року споживча інфляція становить 6,4%, а річні темпи й далі сповільнювалися — до 11,9% (з 13,2% місяцем раніше).

Незначне вересневе зростання цін було сформоване базовою інфляцією, що становила 1,3% за місяць. Вона типово посилюється у вересні через:

послуги освіти: подорожчання на 12,4%, що відповідає сезонному підвищенню оплати на початку нового навчального року;

одяг і взуття: сезонне зростання цін на 8,2% з настанням осіннього сезону.

Водночас небазова компонента інфляції частково компенсувала інфляційний тиск із боку послуг та непродовольчого ринку, що відобразилося передусім на продовольчому ринку, який мав дефляцію уже третій місяць поспіль — ціни на продукти харчування знизилися на 0,9%. Це стало можливим завдяки:

насиченню ринку продукцією нового врожаю: фрукти подешевшали на 11,8%, а овочі — на 10,6%;

збільшенню пропозиції деяких товарів (яйця, цукор), що стабілізувало ціни (подешевшали на 2,9% та 1,5% відповідно).

Водночас на деяких сегментах ринку, ситуативний дисбаланс попиту та пропозиції частково компенсував дефляційний ефект. Зокрема, послаблення внутрішньої пропозиції призвело до подальшого зростання цін: вартість м'яса та м'ясопродуктів зросла на 1,2%, а соняшникової оліі — на 2,1%.

Наразі основними чинниками стабілізації цін на споживчому ринку залишаються:

стійкість обмінного курсу гривні — у вересні ц.р. гривня до долара США зміцнилася на 0,3%;

державна політика незмінності тарифів на деякі комунальні послуги, що максимально послаблює ціновий тиск на населення;

зниження світових цін на енергоносії (за даними Світового банку на 0,5% за вересень).

Зниження прогнозу (під бюджет–2024) у червні було зумовлено врахуванням дії потужних, на той час, антиінфляційних чинників, ефект дії яких було нівельовано вже у ІІ півріччі:

суттєвішої затовареності внутрішнього ринку, ніж очікувалося, завдяки високому врожаю 2023 року на фоні збереження обмежень на експорт української сільгосппродукції;

практичної незмінності жорстких монетарних умов (12 місяців поспіль (з червня 2023 по травень 2024) розрив між фактичною інфляцією та обліковою ставкою перевищував 10 в.п.).

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.

За січень–серпень 2025 року надходження до бюджету зросли на 24,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 29%. Ця позитивна динаміка обумовлена: зростанням власних надходжень бюджетних установ — на 38,2%, надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,6 раза, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — у 1,6 раза та ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) — на 18%.

В умовах триваючої війни держава і далі несе тягар найбільших витрат, компенсуючи провали ринку та підтримуючи армію, населення і бізнес.

За січень–серпень 2025 року видатки державного бюджету збільшилися на 23,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема:

витрати на оборону — на 38,5%, витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися на 20,3%, натомість, на тлі значного зростання витрат за ключовими напрямами, зафіксовано зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 7,4%.

Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.

За результатами аукціону проведеного 07.10.2025 року до держбюджету залучено 23,3 млрд гривень.

За період з 01.01.2025–07.10.2025 до держбюджету залучено 429,0 млрд гривень.

Загалом, за період 01.03.2022–07.10.2025 до держбюджету залучено 1885,2 млрд грн або 49,3 млрд дол. США.

Державний борг станом на 31.08.2025 року становить 7657,17 млрд грн або 185,58 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. 01.10.2025 Україна отримала 9-й транш від ЄС обсягом 4 млрд євро у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) та від Банку розвитку Ради Європи 170 млн євро на реалізацію двох проєктів підтримки громадян. 02.10.2025 отримано 133 млн дол.США від Світового банку за проєктом SURGE "Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління".

Загалом від початку війни, за інформацією Мінфіну станом на 03.10.2025 залучено близько 152,1 млрд дол.США фіндопомоги.

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

Розрив між інфляцією та обліковою ставкою за підсумком серпня 2025 р. збільшився до 2,3 в.п. тоді як у липні розрив був меншим і становив 1,4 в.п. (11.09.25 Правлінням НБУ було ухвалено рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних).

Вартість кредитів дещо зросла — ставка за новими кредитами у серпні 2025 року збільшилася на 0,4 в.п. до 19,8% (у середньому за 2024 рік була нижчою (18,9%), ніж за 2023 рік (20,5%)).

Водночас привабливість депозитів знизилася — дохідність за новими депозитами у серпні 2025 року становила 8,8% (у середньому за 2024 рік є нижчою (7,5%), ніж за 2023 рік (10,5%)).

У вересні 2025 року вартість залучення коштів через механізм ОВДП у нацвалюті зросла до 16,65% з 15,76% у серпні (16,02% у вересні 2024 року), 15,98% у середньому за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовжилося розширення грошової маси — на 10,6% або на «+» 345,8 млрд грн (станом на кінець серпня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 10,8%, так і збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 9,9%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту як з боку корпоративного сектору, так і населення. Загальний обсяг кредитів зріс на 16%, або на 174,1 млрд грн (станом на кінець серпня 2025 р. порівняно з аналогічною датою 2024 р.). Корпоративне кредитування («+» 14,5%) підтримувалося потребами бізнесу в оборотному капіталі та фінансуванні капіталовкладень. Споживче кредитування мало стабільне зростання («+» 23,4%). При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 5,2 в.п., а домогосподарств зросла на 5,1 в.п.).

Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 30%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 11,6% або на 295,2 млрд грн (станом на кінець серпня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався повільніше (на 8,4%), ніж заощадження населення (на 13,7%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2025 р. (станом на 03.10.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 25,85 млрд дол. США, що на 7,7% більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. — «–» 34,8 млрд дол. США («–» 28,6 млрд дол. США за 2023 р.).

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, майже два роки тому (з 03.10.2023) НБУ перейшов від фіксації курсу до режиму керованої курсової гнучкості.

Загалом з початку цього року (станом на 09.10.25) гривня до долара США ревальвувала на 1,5%, разом з тим за останні 30 днів в умовах збільшення обсягу операцій з безготівковою іноземною валютою та зменшення продажу валюти з резервів НБУ гривня девальвувала на 0,4% (до євро, навпаки, девальвувала на 9,6%, а за останні 30 днів зміцнилася на 0,5%).

Довідково: станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. гривня до долара США девальвувала на 10,7%, а за 2023 р. — на 3,9%, до євро – на 4,1% та на 8,4% відповідно.

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками — готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 07.10.25, порівняно з 08.09.25, готівкова гривня до долара США майже не змінилася — девальвувала лише на 0,04%, а порівняно зі станом на кінець 2024 р. гривня, навпаки, ревальвувала на 2,5%.

У вересні 2025 року на українському валютному ринку спостерігалось відновлення зростання після серпневого сповільнення. Також відбулося помітне збільшення обсягів операцій порівняно з попереднім роком. При цьому НБУ суттєво скоротив продаж валюти з резервів — сальдо інтервенцій склало лише 2,29 млрд дол. США, що є найнижчим показником з квітня і на 15,1% менше, ніж у попередньому місяці.

Загальний обсяг торгівлі безготівковою іноземною валютою між банками (з НБУ) у вересні зріс до 6,6 млрд дол. США. Це перевищує показники попереднього місяця та на 14,6% більше порівняно з вереснем 2024 року. Загалом, за дев’ять місяців 2025 року обсяг ринку вже сягнув 55,2 млрд доларів США, що наближається до загального обсягу за весь 2024 рік (64,6 млрд дол. США), хоча й залишається значно меншим, ніж 122,6 млрд дол. США у 2021 році.

Натомість, у готівковому сегменті ринку спостерігалося певне скорочення обсягів операцій, які склали 3,4 млрд доларів США — на 4,2% менше, ніж у вересні 2024 року.

Динаміка попиту та пропозиції:

попит населення на іноземну валюту скоротився до 1,9 млрд дол. США.

пропозиція скоротилася суттєвіше — до 1,5 млрд дол. США.

Як наслідок, чиста купівля готівкової валюти населенням дещо збільшилася, склавши 0,4 млрд дол. США.

ЦІНОВІ ПОКАЗНИКИ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

Впродовж перших семи місяців 2025 року відстежувалась негативна динаміка світових цін на основну сировинну продукцію, що експортується Україною (пшениця, сталь, залізна руда). Такий ціновий тренд, що триває вже майже три роки для цих товарів, погіршує конкурентоспроможність вітчизняних експортерів на зовнішньому ринку, враховуючи додаткові втрати, які вони несуть в умовах повномасштабної війни. Втім, впродовж серпня–вересня фіксувався висхідний тренд світових цін на залізну руду, який на початку жовтня знову змінив вектор на спад. З ключових експортних товарів наразі лише світові ціни на кукурудзу незначно вищі, ніж на відповідну дату минулого року.

При цьому, за оперативними даними Держмитслужби у вересні 2025 року порівняно з відповідним періодом 2024 року експорт кукурудзи та сталевих виробів у вартісному вимірі зменшився, а пшениці та залізної руди збільшився.

За період 01.10.2025–09.10.2025 проти минулорічного періоду (01.10.2024–09.10.2024) середньомісячні світові ціни зменшились на:

- пшеницю (на 14,7%), на яку низхідний тренд сформувався з грудня 2022 року і продовжує поглиблюватись відносно відповідних значень 2024 року;

- нафту (на 14,4%), де продовжується негативна динаміка, що стало відстежується з серпня 2024 року;

- сталь (на 9,7%), на яку зниження цінових пропозицій зберігається впродовж останніх трьох років, і у вересні 2025 року дещо прискорилось;

- природний газ (на 7,7%), де поки що триває тенденція зменшення цін з серпня 2025 року проти минулорічних показників;

30.08.2022 зафіксована рекордна ціна на природний газ — 147,4 тис. грн/тис. куб.м.

- залізну руду (на 4,0%), на яку цінові котирування з початку жовтня 2025 року знову почали знижуватись;

- кукурудзу (на 1,3%), де у жовтні позитивна динаміка попередніх трьох місяців 2025 року порівняно з минулорічним значенням змінилась на негативну.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (ДЖЕРЕЛО: ДЕРЖСТАТ/ДЕРЖМИТСЛУЖБА)

ЕКСПОРТ / ІМПОРТ

У вересні хоча і продовжувала спостерігатися негативна тенденція попереднього місяця (серпня 2025 року) із падіння обсягів експорту товарів, однак темп падіння суттєво пригальмував.

У вересні 2025 року порівняно з вереснем 2024 року

експорт товарів — -2,9%; імпорт товарів — +26,2%

В експорті найбільше скоротили обсяги:

насіння ріпаку — на 205,0 млн дол.;

олії соняшникової — на 119,9 млн дол.;

соєвих бобів — на 50,8 млн дол.;

напівфабрикати з заліза або нелегованої сталі — на 43,4 млн дол.;

електричні водонагрівачі — на 18,8 млн дол.;

зенові культури— на 15,7 млн дол.

ТОП-3 товарів:

РИНОК ПРАЦІ

ХІД ПОЛЬОВИХ РОБІТ

У поточному році нестабільні погодні умови у весняний період та нерівномірні опади у літній період, негативно вплинули на розвиток та формування урожайності більшості рослин. Погіршення динаміки збору врожаю пізніх культур зумовлено зсувом початку їх збору та низькою врожайністю в південних регіонах.

Станом на 09.10.2025 (у % до відповідного періоду 2024 року):

Довідково. За даними Держстату під врожай 2025 року посівна площа зернових та зернобобових культур становила 11,8 млн га (більша на 5,8% порівняно з 2024 роком) та технічних культур — 8,8 млн га (менша на 6,5% відповідно). Станом на 06.10.2025 під врожай 2026 року озимих на зерно посіяно на площі 2,6 млн га, що менше на 10,6% порівняно з відповідним періодом попереднього року, ріпаку – 1,0 млн га, менше на 0,1% відповідно.

БІЖЕНЦІ (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ в період 03.10.2025–09.10.2025 в економічній сфері:

Схвалено законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі, яким передбачається встановити відповідальність роботодавців та працівників за порушення вимог законодавства у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі.

На засіданнях Верховної Ради України у період 07.10.2025-09.10.2025 прийнято закони в економічній сфері:

Щодо створення систем управління, моніторингу та контролю за державною підтримкою агросектору відповідно до стандартів ЄС (IACS, FSDN). Законом забезпечується на законодавчому рівні комплексне приведення механізмів державної підтримки сільського господарства України у відповідність із стандартами ЄС, зокрема шляхом створення Виплатної агенції, запровадження Інтегрованої системи адміністрування та контролю (ІСАК), створення Системи даних щодо сталого розвитку сільського господарства (FSDN), впровадження відповідальності за порушення умов надання підтримки.

Про Національну установу розвитку, яка утворюватиметься шляхом реорганізації Фонду розвитку підприємництва та виконуватиме функції із забезпечення фінансової та іншої підтримки розвитку та відбудови економіки України.