Валовий внутрішній продукт (оцінка)

У червні 2025 року на тлі продовження інтенсивних обстрілів критично важливих об’єктів економіка продовжує зберігати економічну активність на рівні попередніх місяців. Позитивні імпульси для розвитку створює стійкий споживчий попит, надходження міжнародної фінансової допомоги, активна державна підтримка підприємств та збереження бізнесом позитивних оцінок результатів своєї діяльності (за даними НБУ), а також стабільна ситуація в енергетиці. Зокрема, покращення ситуації в постачанні електроенергії, роздрібній торгівлі та переробній промисловості, компенсували низькі обсяги збору врожаю у сільському господарстві у червні внаслідок пізнього початку збору озимих с/г культур.

За попередніми оцінками Мінекономіки ВВП у червні та в цілому за 6 місяців зріс на 0,8% [±0,5%] (+0,9% у травні та за 5 місяців). Незначне понижувальне корегування оцінок ВВП зумовлено оприлюдненням Держстатом за квітень дещо нижчих статистичних даних порівняно з попередніми оцінками Мінекономіки.

Лідерами зростання є: постачання електроенергії (низька статистична база порівняння 2024 року); внутрішня торгівля, зокрема роздрібна; переробна промисловість (машинобудування — сектор ОПК та невійськове машинобудування — враховуючи потреби відновлення; фармацевтика; будматеріали; металургія та текстильне виробництво).

Аутсайдерами є: сільське господарство (пізній початок збору озимих с/г культур та нижча урожайність); транспорт (в першу чергу трубопровідний через зупинку транзиту природного газу); добувна промисловість (руйнування інфраструктури з видобутку природного газу).

Отже, економіка й далі пристосовується до функціонування в реаліях воєнного часу завдяки активної реалізації заходів державної підтримки, отриманню міжнародної допомоги.

Водночас зберігаються значні проблеми та ризики, які гальмують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; періодичні пошкодження об’єктів енергосистеми; вузька та дороговартісна логістика.

Держстат оприлюднив оперативну оцінку підсумків 1 кварталу 2025 року порівняно з 1 кварталом 2024 року — як і очікувалося зростання ВВП становило 0,9% (очікування Мінекономіки 0,8%) після падіння у 4 кварталі 2024 року на 0,1%. За підсумком 2024 року оперативна оцінка становить 2,9%, яка завжди уточняється. За 2023 рік Держстат уточнив зростання ВВП з 5,3% (оперативна оцінка) до 5,5% (остаточна).

Споживча інфляція

За даними Держстату у червні 2025 року споживча інфляція очікувано сповільнилася. У місячному розрахунку інфляція становила 0,8% (1,3% у травні), що зумовило уповільнення річного показника до 14,3% з 15,9% місяцем раніше. Загалом, зростання споживчих цін за І півріччя 2025 року склало 6,5%.

Поточний рівень зростання цін, як і раніше, переважно сформовано небазовою компонентою інфляції. Водночас базова інфляція залишалася стриманішою — 0,3% за місяць (0,5% у травні) та 12,1% у річному розрахунку (12,3% відповідно), що підкреслює домінування немонетарного впливу.

Незважаючи на посилення потужного антиінфляційного чинника — літньої сезонності, сповільнення цін у червні було відносно стриманим. Це пояснюється збігом у часі кількох інфляційних чинників:

• несприятливі погодні умови навесні та їхній вплив на врожай фруктів — ціни на фрукти зросли на 13,5%. Крім того, збереження значної асиметрії попиту, що зумовлює стрімкіше зростання цін на товари зі сталим попитом, також посилило сезонні коливання та збільшило волатильність цін;
• обмеженість пропозиції та висока затратність виробництва, зокрема ціни на м'ясо та м'ясопродукти зросли на 3,3%. Додатково, світовий ринок також вплинув: ціни на м'ясо за даними ФАО зросли на 2,1%.

Попри ці інфляційні чинники, що наразі мали точковий вплив, більшість цінових показників червня підтверджують поступове уповільнення інфляції, у т.ч. завдяки посиленню впливу літньої сезонності: (1) овочі вперше цього року подешевшали — на 8,1%, тоді як у попередньому місяці спостерігалося зростання на 1,2%; (2) продовжилося падіння цін на яйця — на 1,1% на тлі сезонного підвищення обсягів виробництва; (3) продовжилося зниження цін на молоко — на 0,7%.

Загалом, відбулося уповільнення цінової динаміки на продукти харчування — 1,3% порівняно з 2,9% у попередньому місяці. Однак, їхній рівень залишається вищим за загальний рівень споживчих цін (0,8%).

Водночас спостерігалося зростання світових цін на енергоносії. Це зумовило відновлення зростання цін на паливо та мастила на внутрішньому ринку — на 2,3%. Додатковий тиск чинить також послаблення курсу гривні до євро, що робить імпортне пальне дорожчим.

Ключовими чинниками, що стримують споживчу інфляцію лишаються:

• державна тарифна політика — збереження мораторію на підвищення деяких комунальних тарифів;

монетарна політика НБУ — забезпечення контролю за ситуацією на валютному ринку, а також збереження відносно високих процентних ставок в економіці для заякорення інфляційних очікувань.

Зниження прогнозу (під бюджет–2024) у червні було зумовлено врахуванням дії потужних, на той час, антиінфляційних чинників, ефект дії яких було нівельовано вже у ІІ півріччі:

• суттєвішої затовареності внутрішнього ринку, ніж очікувалося, завдяки високому врожаю 2023 року на фоні збереження обмежень на експорт української сільгосппродукції;
• практичної незмінності жорстких монетарних умов (12 місяців поспіль (з червня 2023 по травень 2024) розрив між фактичною інфляцією та обліковою ставкою перевищував 10 в.п.).

Бюджетні показники

Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.

За січень–червень 2025 року надходження до бюджету зросли на 41,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 29,5%. Ця позитивна динаміка обумовлена: зростанням власних надходжень бюджетних установ — на 42,6%, надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,6 раза, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — у 1,6 раза, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) — на 19,9%.

витрати на оборону — на 36,3%, витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися на 22,9%, натомість, на тлі значного зростання витрат за ключовими напрямами, зафіксовано зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 9%.

Державний борг станом на 30.06.2025 року становить 7402,5 млрд грн або 177,8 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. 01.07.2025 до Держбюджету України надійшов дев'ятий транш обсягом близько 500 млн дол.США (373,53 млн СПЗ) від МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility — EFF), 10.07.2025 — шостий транш від ЄС в обсязі 1 млрд євро (частина внеску ЄС у межах ініціативи країн G7 ERA). Загалом від початку війни, за інформацією Мінфіну станом на 22.07.2025 залучено близько 138,9 млрд дол.США фіндопомоги.

Монетарний сектор

Розрив між інфляцією та обліковою ставкою за підсумком червня 2025 р. становить 1,2 в.п.
Ця ситуація відрізняється від травня, коли розрив був відсутнім, та інфляція перевищувала ставку на 0,4 в.п. (24.07.25 Правлінням НБУ було ухвалено рішення зберегти незмінною облікову ставку – 15,5% річних).

Вартість кредитів залишалася високою — ставка за новими кредитами у червні 2025 року зросла на 0,4 в.п. до 20% (у середньому за 2024 рік була нижчою (18,9%), ніж за 2023 рік (20,5%)).

Водночас привабливість депозитів дещо зросла — дохідність за новими депозитами у червні 2025 року була вищою на 0,2 в.п. і становила 9% (у середньому за 2024 рік є нижчою (7,5%), ніж за 2023 рік (10,5%)).

У липні 2025 року вартість залучення коштів через механізм ОВДП у нацвалюті знизилася до 16,18% з 16,37% у червні (15,08% у липні 2024 року), 15,98% у середньому за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовжилося розширення грошової маси — на 10,3% або на «+» 334,3 млрд грн (станом на кінець червня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.) з огляду на активне нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 11,2% та помірне збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 7,2%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту як з боку корпоративного сектору, так і населення. Загальний обсяг кредитів зріс на 14,5%, або на 153 млрд грн (станом на кінець червня 2025 р. порівняно з аналогічною датою 2024 р.). Корпоративне кредитування («+» 12,9%) підтримувалося потребами бізнесу в оборотному капіталі та фінансуванні капіталовкладень. Крім того, вперше ц.р. банки почали пом'якшувати кредитні стандарти для бізнесу, що зумовило збільшення рівня схвалених заявок. Споживче кредитування мало стабільне зростання («+» 22,4%), адже банки й надалі пом'якшували кредитні стандарти для населення. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 4,9 в.п., а домогосподарств зросла на 4,7 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 30%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 12% або на 304,4 млрд грн (станом на кінець червня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався повільніше (на 9,2%), ніж заощадження населення (на 12%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2025 р. (станом на 01.08.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 20,74 млрд дол. США, що на 16,3% більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. — «–» 34,82 млрд дол. США («–» 28,61 млрд дол. США за 2023 р.).

Офіційний курс гривні до іноземних валют

Загалом з початку цього року (станом на 07.08.25) гривня до долара США ревальвувала на 1% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 10,7%, а за 2023 р. — на 3,9%), до євро, навпаки, девальвувала на 9,9% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 4,1%, а за 2023 р. — на 8,4%).

Загалом станом на 05.08.25, порівняно з 04.07.25, готівкова гривня до долара США ревальвувала на 0,2%, а порівняно зі станом на кінець 2024 р. гривня ревальвувала на 1,8%.

Як наслідок, чиста купівля готівкової валюти населенням збільшилася майже на 15%, сягнувши 0,32 млрд дол. США в еквіваленті (попит спостерігався як на долари США, так і на євро).

Цінові показники на зовнішньому ринку

Упродовж 2025 року зберігається негативна динаміка світових цін на основну сировинну продукцію, що експортується Україною (пшениця, сталь, залізна руда). Загалом цей тренд є вже досить тривалим — понад два роки для пшениці, сталі та залізної руди, що погіршує конкурентоспроможність вітчизняних експортерів на зовнішньому ринку, враховуючи додаткові втрати, які вони несуть в умовах повномасштабної війни, та не зважаючи на короткочасні періоди зростання цінових котирувань на окремі товарні позиції.

При цьому, за оперативними даними Держмитслужби у липні 2025 року порівняно з відповідним періодом 2024 року експорт пшениці, кукурудзи, сталі та залізної руди у вартісному вимірі зменшився, що також пояснюється, перш за все, низхідним трендом цінової кон’юнктури на світових товарних ринках на зазначені товари, крім кукурудзи, а також зниженням експорту у фізичному вимірі внаслідок вичерпання товарних запасів у світі по закінченню звітного маркетингового року.

За період 01.08.2025–07.08.2025 проти минулорічного періоду (01.08.2024–07.08.2024) середньомісячні світові ціни збільшились на:

- природний газ (+5,3%), де зберігається висхідний тренд, який сформувався з травня 2024 року, але темп його зростання з початку серпня 2025 року дещо сповільнився.

30.08.2022 зафіксована рекордна ціна на природний газ — 147,4 тис. грн/тис. куб.м.

- кукурудзу (+0,5%), на яку з початку серпня відстежується слабка позитивна динаміка зовнішніх цін.

У той же час, триває спадна динаміка середньомісячних світових цін на:

- нафту (на 11,6%), де низхідна тенденція склалась з серпня 2024 року і зберігається впродовж 2025 року, поступово сповільнюючись;

- пшеницю (на 4,8%), що продовжується з грудня 2022 року і в серпні знову прискорилась відносно відповідних значень минулорічного періоду;

- сталь (на 4,4%), де зниження цінових котирувань зберігається впродовж останніх трьох років, але в серпні 2025 року дещо призупинились;

- залізну руду (на 2,4%), яка фіксується з березня 2024 року, але в серпні темпи падіння цінових пропозицій сповільнились.

Зовнішня торгівля (джерело: держстат/держмитслужба)

В липні продовжилась позитивна тенденція із зростання експорту, яка спостерігається в поточному році вже третій місяць поспіль (почалася з травня 2025 року).

У липні 2025 року порівняно з линем 2024 року

експорт товарів — +0,9%; імпорт товарів — +28,1%

В експорті найбільше зросли:

• олія соняшникова — на 161,8 млн дол.;
• соєві боби — на 66,8 млн дол.;
• олія соєва — на 34,8 млн дол.;
• чавун — на 34,0 млн дол.;
• макуха із соєвої олії — на 22,2 млн дол.;

Разом з тим, спостерігається скорочення експорту зернових культур — на 299,2 млн дол.

ТОП-3 товарів:

Ринок праці

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Хід польових робіт

У поточному році нестабільні погодні умови у весняний період негативно вплинули на формування урожайності рослин та призвели до більш пізнього початку збору с/г культур.

Станом на 07.08.2025 загалом намолочено 19,9 млн т зернобобових культур при врожайності 37,6 ц/га (зібрано менше на 27,1% порівняно з відповідною датою минулого року, урожайність менша га 10,3%), у т.ч. пшениці — 14,9 млн т, при урожайності — 40,2 ц/га (менше на 28,8% та 9,2% відповідно), ячменю — 4,3 млн т, при урожайності — 36,5 ц/га (менше на 18,3% та 4,2% відповідно) та гороху — 0,5 млн т, при урожайності — 24,2 ц/га (більше на 18,2% та 9,7% відповідно). Також ріпаку зібрано 2,5 млн т, при урожайності — 24,8 ц/га (менше на 23,5% та 8,8% відповідно).

Довідково. За даними Держстату під врожай 2025 року посівна площа зернових та зернобобових культур становила 11,8 млн га (більша на 5,8% порівняно з 2024 роком) та технічних культур — 8,8 млн га (менша на 6,5% відповідно).

Урядові Рішення

Підсумки засідань Уряду в період 01.08.2025–07.08.2025 в економічній сфері:

• Затверджено зміни до розпорядження КМУ Про схвалення Плану України для Ukraine Facility, підготовлені у співпраці з Генеральним директоратом з питань розширення і Східного сусідства (DG ENEST). Після затвердження змін, Україна надішле підтриману Урядом версію Плану на фінальну оцінку до Європейської Комісії. Після отримання її рекомендації нову версію Плану схвалить і Рада ЄС.
• Розширено програму компенсації 15% вартості української промислової техніки та обладнання: список обладнання доповнено новими позиціями — від промислових котлів і верстатів до комплектуючих для безпілотників, а до переліку отримувачів включено комунальні підприємства. Змінами також передбачено, що придбана техніка не може бути відчужена протягом трьох років, окрім використання як комплектуючі чи застава у банках.
• Схвалено Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2026–2028 роки, який передбачає формування орієнтирів економічного і соціального розвитку на 2026–2028 роки, які використовуються під час підготовки проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” та інших програмних і прогнозних документів, а також можуть бути орієнтиром для розроблення суб’єктами підприємницької діяльності власних прогнозів, планів, бізнес–планів та інших документів.
• Затверджено перелік видів протимінної діяльності з метою його приведення у відповідність до Закону "Про протимінну діяльність". Відтепер буде вісім видів економічної діяльності, кожен з яких відповідає окремому КВЕДу. Частина із них стосуватиметься видів робіт у протимінній діяльності, решта — видів виробництва товарів та послуг у сфері ПМД.
• Запроваджено додаткову державну підтримку, спрямовану на розвиток скотарства. Держава відшкодовуватиме сільгоспвиробникам до 25% витрат на будівництво або реконструкцію ферм, доїльних залів чи потужностей з переробки побічних продуктів тваринного походження. Відшкодування можна буде отримати за об’єкти, будівництво та/або реконструкція яких розпочалися не раніше 24 лютого 2022 року та прийняті в експлуатацію з 1 січня до 30 вересня 2025 року.

Cхвалено план організації виконання рішення РНБО щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших санкцій проти капітанів так званого "тіньового флоту" рф. Йдеться про 99 суб’єктів, серед яких — 94 фізичні особи, що причетні до обходу нафтового ембарго та забезпечують постачання російських нафтопродуктів у треті країни в обхід санкцій. До санкційного списку увійшли також 5 юридичних осіб — резиденти рф.