ЕКОНОМІЧНИЙ ДАЙДЖЕСТ (01–07.05.2026)

ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (оцінка)

після складного шоку з боку пропозиції, спричиненого атаками на об’єкти генерації та передачі електроенергії в умовах аномально холодної погоди.

Часткова нормалізація умов енергопостачання на тлі міжнародної підтримки та відновлювальних робіт, сприятливі погодні умови, пожвавлення споживчого попиту відобразилися на покращенні індексів ділових очікувань у всіх секторах економіки — за даними Національного банку респонденти другий місяць поспіль зберігають позитивні результати своєї поточної діяльності — індекс очікувань ділової активності у квітні зріс до 51,7 п. порівняно з 49,4 п. у квітні 2025 року (52,7 п. у березні 2026 року проти 51,8 п. у березні 2025 та 45,9 п. у лютому 2026).

Як результат, за оцінками Мінекономіки, у березні 2026 року після двох місяців скорочення реальний ВВП зріс на 0,1–0,2%, відповідно, враховуючи складні умови функціонування економіки у січні–лютому, у І кварталі 2026 року за оперативними оцінками Держстату скорочення реального ВВП становить 0,5%.

У розрізі видів діяльності за даними Держстату у січні–березні 2026 року порівняно з січнем–березнем 2025 року:

  • роздрібна торгівля зросла на 11,2%;
  • добувна промисловість — на 2,4% (через ефект низької статистичної бази порівняння березня 2025 року, коли мали місце значні руйнування інфраструктури добування газу);
  • переробна промисловість — на 1,3%, в тому числі, металургія — на 7,8%, харчова промисловість — на 6,4%. Водночас у машинобудуванні виробництво машин та устаткування зросло на 16,3%; комп'ютерів, електронної та оптичної продукції — на 31,5%;
  • оптовий товарооборот — на 1,2%;
  • сільськогосподарське виробництво — на 1,2%.

Водночас серед галузей найбільше постраждалими залишаються постачання електроенергії («мінус» 15% за січень–березень) та транспорт (вантажообіг - «мінус» 12,9% та пасажирообіг - «мінус» 8,2% відповідно).

Позитивний вплив на розвиток економіки у березні продовжували справляти такі чинники як:

  • реалізація програм із відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва;
  • структурна трансформація, що віддзеркалює її адаптацію до викликів воєнного часу та підвищення рівня технологічності, та, відповідно, і зростання ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю;
  • стійке зростання попиту домогосподарств в умовах триваючого підвищення заробітної плати.

 

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

У квітні, за даними Держстату, ключові показники, які вимірюють інфляцію на споживчому ринку демонстрували різноспрямовану динаміку – місячна інфляція дещо сповільнилася до 1,4% (порівняно з 1,7% у березні), хоча річна інфляція зросла до 8,6% (проти 7,9% раніше). Така ситуація в цілому була очікуваною, оскільки внутрішній ринок у квітні, з одного боку, продовжував, уже другий місяць поспіль, поглинати шок від зростання світових цін на енергоносії, а з іншого – знаходився під впливом різновекторних потужних сезонних факторів, дефіциту і профіциту пропозиції окремих товарів, тиску з боку світового ринку та девальваційних процесів.

Як результат комбінації дії різних факторів:

  • базова інфляція суттєво сповільнилася до 0,9% (після 1,5% у березні), внесок у загальний показник інфляції склав 0,5 в.п.;
  • небазова інфляція дещо прискорилася до 2,1% (2% відповідно), внесок – 0,9 в.п.

Як і раніше, основною складовою інфляції залишалося зростання цін на продукти харчування – на 1,9% за квітень, що загалом відповідає рівню до повномасштабної війни (певне перевищення середнього показника квітня 2019–2021 років (1,6% за розрахунками Мінекономіки) має місце через наслідки війни та вищу волатильність пропозиції).

На продовольчому ринку основними інфляційними чинниками були:

  • передсвятковий попит: підготовка до Великодня спричинила сезонне подорожчання м'яса та м'ясопродуктів на 1,9%;
  • збереження тиску пропозиції окремих товарів: через низький врожай 2025 року обмежена пропозиція круп (гречаної крупи, пшона);
  • зростаючий тиск з боку світового ринку: підвищення світових котирувань на м'ясо, цукор та рослинні олії разом з волатильністю курсу гривні прискорило подорожчання окремих груп товарів. Зокрема, вітчизняні ціни на цукор зросли на 3,6%, а на соняшникову олію – на 2,7%;
  • збереження сезонного тиску на плодоовочевому ринку у міжсезоння: фрукти та овочі подорожчали на 1,8% (кожна група). Водночас цей тиск був нижчим, ніж зазвичай (для порівняння у середньому у квітні 2019–2021 років фрукти та овочі дорожчали на 3,4% та 5% відповідно).

Разом з тим, достатня пропозиція в деяких сегментах продовольчого ринку чинила стабілізуючий вплив, зокрема зниження цін на яйця на 3,4% та окремі молочні продукти частково компенсували подорожчання в інших групах.

На ринку послуг до попереднього впливу дефіциту робочої сили додався потужний вплив енергетичних викликів. Поєднання високих світових цін на енергоносії через нестабільність на Близькому Сході (за даними Світового банку, у квітні ціни на енергоносії на світовому ринку зросли на 12,1% за місяць та в 1,7 раза у річному обчисленні), ускладненої логістики та послаблення гривні (на 3,7% до долара США з початку року) призвело до подорожчання пального (на 7,9%) і відповідного зростання вартості транспортних послуг (на 6,2%). Крім того, ринок послуг продовжував перебувати під тиском витратних чинників. Зокрема, подорожчали комунальні послуги, на які не поширювався мораторій (прибирання сміття та послуги з управління багатоквартирними будинками).

Загалом попри наявні виклики, основні чинники інфляції залишалися в цілому прогнозованими. Проте варто враховувати, що обмежена пропозиція в умовах війни спричиняє вищу амплітуду короткострокових коливань цін.

 

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.

За результатами аукціону проведеного 05.05.2026 року до держбюджету залучено 5,1 млрд гривень.

За період з 01.01.2025–05.05.2026 до держбюджету залучено 145,7 млрд гривень.

Загалом, за період 01.03.2022–05.05.2026 до держбюджету залучено 2152,5 млрд грн або 55,6 млрд дол. США.

Державний борг станом на 31.03.2026 року становить 8 973,07 млрд грн або 204,89 млрд дол. США.

 

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. Загалом від початку повномасштабного військового вторгнення, за інформацією Мінфіну, станом на 28.04.2026 залучено близько 175,5 млрд дол.США фіндопомоги. Згідно з оновленим звітом RDNA5 станом на 31.12.2025 року прямі збитки України внаслідок війни оцінюються у 195,1 млрд дол. США (176 млрд дол. — RDNA4). Водночас загальні потреби у відновленні та реконструкції становлять 587,7 млрд дол. США (524 млрд дол. відповідно).

 

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

За підсумком квітня 2026 року розрив між інфляцією та обліковою ставкою становив 6,4 в.п. порівняно з 7,1 в.п. у попередньому місяці (30.04.26 Правління НБУ ухвалило рішення залишити облікову ставку незмінною — на рівні 15% річних, зафіксувавши її після зниження з 15,5% наприкінці січня ц.р.).

Вартість кредитів знизилася — ставка за новими кредитами у березні 2026 року становила 18,8% проти 19,2% місяцем раніше (у середньому за 2025 рік була на рівні 19%).

Водночас привабливість депозитів також знизилася — дохідність за новими депозитами у березні 2026 року становила 8,7% порівняно з 8,9% у лютому (у середньому за 2025 рік була на рівні 8,7%).

У квітні 2026 року вартість залучення коштів до бюджету через механізм ОВДП у нацвалюті зросла — до 15,99% з 15,8% у попередньому місяці (16,23% у квітні 2025 року), загалом становила 16,3% у середньому за 2025 рік, 15,98% за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік.

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ покриває структурний дефіцит валюти), то рівень резервів зумовлювався інтервенціями НБУ – з початку 2026 р. (станом на 01.05.26) від'ємне сальдо інтервенцій становило 15 млрд дол. США, що на 30% більше, ніж торік. У підсумку, попри міжнародну фінансову допомогу, резерви з початку 2026 року (на кінець березня ц.р.) скоротилися на 5,3 млрд дол. США.

 

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

 

 

станом на, гривень

07.05.26

07.04.26

середній за 2025

середній

за 2024

середній

за 2023

31.12.25

31.12.24

31.12.23

31.12.22

Долар США

43,85

43,58

41,69

40,15

36,57

42,39

42,04

37,98

36,57

Євро

51,61

50,32

47,06

43,45

39,56

49,86

43,93

42,21

38,95

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, вже третій рік поспіль (з 03.10.2023) НБУ реалізує режим керованої курсової гнучкості.

З початку ц.р. (станом на 07.05.26) гривня девальвувала щодо долара США на 3,5%. Зокрема, за останній місяць, попри активні інтервенції Національного банку, який щотижня спрямовує на підтримку ринку в середньому 0,8 млрд дол. США, з огляду на збереження суттєвих обсягів операцій із безготівковою іноземною валютою, гривня девальвувала на 0,6% (до євро вона знецінилася на 3,5%, а за останній місяць — на 2,6%).

Довідково: станом на кінець 2025 р. порівняно зі значенням на кінець 2024 р. гривня до долара США майже не змінилася — девальвувала на 0,8% (до євро девальвувала 13,5%), за 2024 р. — на 10,7% (на 4,1% відповідно), а за 2023 р. — на 3,9% (на 8,4%).

 

05.05.26

06.04.26

середній

за 2025

середній

за 2024

середній

за 2023

31.12.25

31.12.24

31.12.23

30.12.22

Середньозважений курс (з продажу) на готівковому ринку, грн за долар США

43,99

43,68

41,80

40,51

38,19

42,40

42,47

39,51

40,66

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками — готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 05.05.26, порівняно з 06.04.26, готівкова гривня до долара США девальвувала на 0,7%, а порівняно зі станом на кінець 2025 р. гривня девальвувала на 3,8%.

 

млрд дол. США в еквіваленті

квітень 2026

березень 2026

4 міс. 2026

2025

2024

2023

2022

Обсяг операцій із безготівковою іноземною валютою між банками (з Національним банком)

7,29

8,28

28,86

77,22

64,6

42,67

60,88

Сальдо інтервенцій Національного банку

-3,59

-4,77

-15,08

-36,23

-34,82

-28,61

-24,96

Обсяг операцій з готівковою іноземною валютою

3,22

3,82

12,85

41,08

40,86

34,49

23,44

Чиста купівля(+)/продаж (-) готівкової іноземної валюти фізичними особами

0,37

0,97

2,64

6,83

11,05

3,36

1,01

Депозити домашніх господарств (всього)

             

залишки коштів на кінець періоду, млрд грн

1 629

1 600

1 382

1 229

1 046

зміна у річному обчисленні, %

18,1

15,8

12,5

17,5

31,7

У квітні 2026 року валютний ринок стабілізувався після періоду різкої активізації, що була спровокована стрибком світових котирувань на енергоносії через складну ситуацію на Близькому Сході (призвело до здорожчання критичного імпорту та підвищеного попиту на іноземну валюту). Послаблення ажіотажу серед українців дало змогу знизити тиск на всі сегменти ринку.

Так, обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою між банками (з НБУ) становив 7,3 млрд дол. США, що на 12,1% менше показника березня, проте він все ще на 34,7% перевищує рівень квітня попереднього року. Така динаміка дала змогу Національному банку суттєво зменшити свою присутність на ринку: чистий продаж валюти скоротився майже на 25% за місяць до 3,59 млрд дол. США.

Подібні тенденції спостерігалися і в готівковому сегменті ринку, де обсяг операцій знизився до 3,2 млрд дол. США, що на 15,7% менше, ніж місяцем раніше. Зокрема, попит на готівкову іноземну валюту знизився до 1,8 млрд дол. США (проти 2,4 млрд у березні), тоді як пропозиція залишилася незмінною на рівні 1,4 млрд дол. США. Кінцевим результатом цих процесів стало помітне скорочення чистої купівлі готівкової валюти, обсяг якої впав до 0,4 млрд дол. США.

                               

 

 

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: держстат/держмитслужба)

 

ЕКСПОРТ / ІМПОРТ

 

значення за період9

квітень 2026 року

січень–квітень 2026 року

2025

2024

Експорт товарів, млн дол. США

3 748

13 906

40 462

41 733

у % до відповідного періоду попереднього року

+11,5

+4,4

-3,0

+11,0

Імпорт товарів, млн дол. США

8 820

32 182

84 834

70 771

у % до відповідного періоду попереднього року

+38,3

+29,4

+19,9

+11,0

Баланс товарів, млн дол.США

-5 072

-18 276

-44 372

-29 037

У січні–квітні 2026 року продовжились позитивні тенденції, що спостерігаються з початку поточного року. У квітні 2026 року, як експорт, так і імпорт товарів продовжили демонстрували тенденцію росту, при цьому експорт в квітні прискорив свій ріст, а імпорт, як зазвичай, показував значно більші темпи зростання порівняно з експортом. Як і у попередні місяці значний ріст імпорту пов’язано із збільшенням надходження нафтопродуктів (для нівелювання зростання внутрішніх цін на бензин у зв’язку з війною США та Ізраїлю проти Ірану), енергетичного обладнання, (для відновлення пошкоджених в наслідок атак рф енергетичних об’єктів України та забезпечення значно ліпшої готовності інфраструктури України для проходження наступного зимового сезону), а також іншого обладнання для задоволення потреб ЗСУ.

У квітні 2026 року порівняно з квітнем 2025 року вартісні обсяги:

експорту товарів — +11,5%; імпорту товарів — +38,3%.

В експорті за вартістю найбільше зросли: зернові культури; олія соняшникова; чавун; олії свиріпова та ріпакова; прокат завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний; цукор тощо.

гр.

Назва

зміна експорту: квітень 2026 року до квітня 2025 року7

загальний, млн дол.

за рахунок зміни цін

за рахунок зміни ваги

10

Зернові культури

+344,4

-20,2

+364,6

1512

Олія соняшникова

+37,7

+80,2

-42,5

7201

Чавун

+26,0

+2,0

+24,0

1514

Олії свиріпова та ріпакова

+14,5

+1,0

+13,6

7208

Прокат завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний

+13,3

+4,9

+8,4

1701

Цукор

+12,5

-4,5

+17,0

 

гр.

Назва

зміна експорту: січень–квітень 2026 року до січня–квітня 2025 року7

10

Зернові культури

+332,0

-11,3

+343,3

1512

Олія соняшникова

+294,1

+290,6

+3,4

1514

Олії свиріпова та ріпакова

+150,4

+3,3

+147,2

2306

Макуха і залишки з рослинних жирів і олій

+59,9

-6,2

+66,1

1205

Насіння ріпаку або кользи

+54,7

-4,2

+58,9

407

Яйця птахів

+38,6

+26,7

+11,9

В імпорті у квітні 2026 року порівняно з квітнем 2025 року за вартістю найбільше зросли: нафтопродукти; акумулятори електричні; гази нафтові; волокна оптичні та джгути волоконно–оптичні; апаратура передавальна для радіомовлення або телебачення тощо.

гр.

Назва

зміна експорту: квітень 2026 року до квітня 2025 року 7

2710

Нафтопродукти

+390,9

+265,4

+125,5

8507

Акумулятори електричні

+232,9

+78,0

+154,9

2711

Гази нафтові

+204,5

-99,5

+303,9

9001

Волокна оптичні та джгути волоконно-оптичні

+197,6

+116,9

+80,7

8525

Апаратура передавальна для радіомовлення або телебачення

+141,7

+115,3

+26,4

 

гр.

Назва

зміна експорту: січень–квітень 2026 року до січня–квітня 2025 року 7

2710

Нафтопродукти

+1 036,4

+294,5

+741,9

8507

Акумулятори електричні

+849,0

+295,9

+553,2

8525

Апаратура передавальна для радіомовлення або телебачення

+501,5

+410,8

+90,6

2716

Електроенергія

+496,7

+65,8

+430,9

9001

Волокна оптичні та джгути волоконно-оптичні

+375,8

+81,6

+294,2

ТОП-3 товарів у квітні 2026 року:

в експорті:

гр. 1512 "Олія соняшникова…"

гр. 1005 "Кукурудза"

гр. 1001 "Пшениця…"

в імпорті:

гр. 2710 "Нафтопродукти"

гр. 2711 "Гази нафтові…"

гр. 8703 "Автомобілі легкові…"

                   

 

 

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

 
 

значення за період (Джерело: Держстат)4

січ.− бер. 2026

січ.− бер. 2025

2025

IV кв. 2025

ІІI кв. 2025

ІI кв. 2025

I кв. 2025

2024

2023

2022

Середньомісячна зароб. плата, грн

28885

23629

25946

28337

26345

25521

23629

21473

17442

14847

у % до відповідного періоду попереднього року

122,2

124,8

120,8

117,3

120,0

121,7

124,8

123,1

117,5

105,9

 

станом на (Джерело: https://www.work.ua)

05.05.2026

06.05.2025

02.12.2025

03.12.2024

05.12.2023

Середньомісячна заробітна плата за вакансіями, грн

28 443

22 123

27 106

20 982

17 783

Середньомісячна заробітна плата за резюме, грн

32 021

22 186

30 035

21 449

18 955

Тенденція підвищення заробітної плати триває — бізнес підвищує рівень оплати праці з метою утримання та залучення нового висококваліфікованого персоналу в умовах нестачі трудових ресурсів в країні. Зростання заробітної плати за резюме (з другої половини травня 2025 року) ймовірно зумовлено дефіцитом кадрів та зростанням навантаження на робітників, жорсткою конкуренцією за фахівців. Переважно це стосувалось сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.

У січні−березні 2026 році, за даними Держстату, середньомісячна заробітна плата, порівняно з відповідним періодом 2025 року, змінювалась за позитивною динамікою — зростання на 22,2%. За даними Держстату ТОП–3 лідери12 по рівню зарплати у січні−березні 2026 року були: "Інформація та телекомунікації" (80 550 грн), "Фінансова та страхова діяльність" (60 588 грн), "Професійна, наукова та технічна діяльність" (37 162 грн).

                             

 

БІЖЕНЦІ (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")

 

 

станом на (згідно з новою інформацією)6

30.04.2026

17.04.2025

11.12.2025

16.12.2024

31.12.2023

Біженці з України зафіксовані в усьому світі, тис. осіб

5 76213

6 918

5 860

6 814

6 445

у т.ч.:

Біженці з України зафіксовані в Європі, тис. осіб

5 21313

6 358

5 311

6 254

5 975

Біженці з України зафіксовані в країнах ЄС, тис. осіб

4 488 (станом на 31.03.2026)

4 425 (станом на 31.03.2025)

4 624

4 324

(станом на 15.12.2024)

4 012 (станом на 24.12.2023)

Біженці з України зафіксовані в рф, тис. осіб

Х

Х

х

1 224

(станом на 30.06.2024)

1 228

Біженці з України зафіксовані в білорусі, тис. осіб

42,6

(станом на 31.03.2026)

44,3

(станом на 31.03.2025)

41,3

(станом на 30.09.2025)

45

(станом на 31.12.2024)

37 (станом на 01.11.2023)

Спостерігається зростання міграційних процесів.

За оновленою інформацією "Агентства ООН у справах біженців" станом на 31.03.2026 порівняно із станом на 31.03.2025 зафіксовано незначне збільшення кількості біженців в країнах ЄС.

Біженці з України, зафіксовані за межами Європи, млн. осіб

0,549

(станом на 30.04.2026)

0,560

(станом на 17.04.2025)

0,549 (станом на 11.12.2025)

0,560

0,470

 (станом на 31.12.2023)

 

 

ХІД ПОЛЬОВИХ РОБІТ

Станом на 04.05.2026 під врожай 2026 року ярих на зерно посіяно на 19,8% менше порівняно з відповідним періодом 2025 року, технічних культур — на 35,7%. Зважаючи на несприятливі погодні умови, дощі в окремих регіонах із заморозками, темпи посівної кампанії нижчі порівняно з минулим роком.

 

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ в період 01.05.2026–07.05.2026 в економічній сфері:

  • Затверджено зміни до порядку розроблення Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій. Відповідно до змін оновлюється перелік галузей та підсекторів для інвестування, пропозиції до середньострокового плану тепер подаватимуться у вигляді рейтингових списків, що підвищить ефективність фінансування найважливіших для держави напрямів; впроваджуються чіткі вимоги до цільових показників і результативних індикаторів; уточнюються терміни та порядок підготовки плану. Прийняття цих змін дозволить побудувати єдину логічну систему: від стратегічної мети до конкретного проєкту, реалізованого вчасно та в межах бюджету.
  • Ухвалено рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для надання державної допомоги працівникам, які були залучені до аварійно відновлювальних робіт після ракетно дронових атак на об’єкти критичної інфраструктури. Йдеться про підтримку фахівців підприємств паливно енергетичного комплексу, житлово–комунального господарства, інших сфер діяльності, а також залізничного транспорту загального користування. Загальний обсяг фінансування становить 263 460,0 тис. грн, з них 196 680,0 тис. грн спрямовано Міненерго та 66 780,0 тис. гривень Мінрозвитку.
  • Ухвалено рішення про включення двох індустріальних парків до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Індустріальний парк "Меджибіж Інвест Парк" розташований на території Хмельницької області, його площа становить 13,0055 гектара. Діяльність парку фокусуватиметься на виробництві будівельних матеріалів, харчовій промисловості, а також переробці та зберіганні с/г продукції. Індустріальний парк "БІОІНДАСТПАРК" площею 11,5136 гектара функціонуватиме на території Одеської області. У межах проєкту планується розвиток підприємств у сферах харчової промисловості, агропереробки, машинобудування та виробництва пакувальних матеріалів. Реалізація цих проєктів сприятиме розвитку регіонального економічного потенціалу та створенню близько 650 нових робочих місць.

Оновлено грантову програму "Власна справа". З 1 вересня 2026 року програма працюватиме за новою моделлю. Це повний цикл підтримки як для тих, хто лише планує відкрити власну справу, так і для вже працюючих підприємців: на старт бізнесу — від 100 до 300 тисяч грн (з можливістю збільшення до 500 тисяч грн); на масштабування — від 500 тисяч до 1,5 млн грн (з можливістю збільшення до 2,5 млн грн). Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць, регіону, галузі та категорії заявника. Кошти можна спрямувати на обладнання, оренду і ремонт приміщення, цифровізацію, маркетинг, розширення команди та розвиток виробництва.

 

  • Програма «Доступні кредити 5-7-9%»:

З початку повномасштабної російської агресії проти України до програми «Доступні кредити 5-7-9%» нагально вносилися зміни для її адаптації до викликів часу. У 2024 році шляхом обмеження максимальної суми кредитування на поповнення оборотного капіталу Програму перефокусовано на інвестиційне кредитування, розвиток виробництва та створення продукції з високою доданою вартістю. Для бізнесу, що працює в зонах високого воєнного ризику, програма передбачає знижену ставку на інвестиційні кредити – 1% річних протягом перших 5 років та 5% – надалі.

За період дії воєнного стану в Україні станом на 04.05.2026 у межах Програми видано 112 381 доступних кредитів (+832 за тиждень) на загальну суму 426,8 млрд грн (+3,8 млрд грн за тиждень), у тому числі на інвестиційні цілі — 64,3 млрд грн; на переробку сільськогосподарської продукції — 71,3 млрд грн; для бізнесу в зоні високого воєнного ризику — 74,3 млрд гривень.

 

  • Програми грантової підтримки для бізнесу:

Для активізації підприємницької діяльності та стимулювання створення робочих місць Уряд реалізує грантові програми, які передбачають надання підприємцям грантової допомоги чи співфінансування для започаткування бізнесу, створення або розширення виробництв.

За напрямом надання мікрогрантів для започаткування чи розвитку власної справи: за підсумками реалізації у 2022–2025 роках (з 01.07.2022) затверджено мікрогрантів (за мінусом скасованих рішень та достроково розірваних договорів) на загальну суму 7,687 млрд грн для 31,5 тис. підприємців (в т.ч. у 2022 році — 2 532 грантів на загальну суму 0,596 млрд грн; у 2023 році — 8 480 грантів на загальну суму 2,017 млрд грн; у 2024 році — 9 899 грантів на загальну суму 2,402 млрд грн; у 2025 році — 10 564 грантів на загальну суму 2,671 млрд гривень).

У 2026 році станом на 04.05.2026 прийнято рішення про надання мікрогрантів 3157 отримувачам (без змін за тиждень) на загальну суму 1 млрд грн (без змін за тиждень).

За напрямом надання грантів для ветеранів: за підсумками реалізації у 2023–2025 роках (з 01.04.2022) прийнято рішення про надання грантів (за мінусом скасованих рішень та достроково розірваних договорів) 2 677 отримувачам на загальну суму 1 277,5 млн грн (в т.ч. у 2023 році — 205 грантів на загальну суму 83,8 млн грн; у 2024 році — 882 грантів на загальну суму 428 млн грн; у 2025 році — 1590 грантів на загальну суму 766 млн гривень).

У 2026 році станом на 04.05.2026 прийнято позитивні рішення по 407 отримувачам (без змін за тиждень) грантів на створення або розвиток ветеранського бізнесу на загальну суму 192 млн грн (без змін за тиждень).

За напрямом надання грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості: протягом 2022–2025 років (з 01.07.2022) прийнято позитивні рішення щодо надання грантів 1 598 отримувачам на суму 8 055,8 млн грн (у т.ч. у 2022 році — 269 грантів на загальну суму 1 428,6 млн грн; у 2023 році — 538 грантів на загальну суму 2 666,7 млн грн; у 2024 році — 297 грантів на загальну суму 1 454,3 млн грн; у 2025 році — 494 гранти на загальну суму 2506,2 млн гривень). Фактично профінансовано у 2022–2025 роках 1330 грантів на загальну суму 6,7 млрд гривень.

У липні 2025 року запроваджено новий напрям Програми – гранти до 16 млн грн на відновлення виробничих потужностей для переробних підприємств, які постраждали від збройної агресії росії.

У 2026 році станом на 29.04.2026 прийнято рішення про затвердження 40 грантів для виробництв переробної промисловості на загальну суму 220 млн гривень (в т.ч. Мінекономіки — 10 грантів на загальну суму 69,7 млн грн; ДЦЗ — 30 грантів на загальну суму 150,3 млн грн).

За напрямом надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства: протягом 2022–2025 років (з 01.07.2022) затверджено гранти на суму 481,2 млн грн для 94 отримувачів. У Державному бюджеті на 2026 рік на програму передбачено 230 млн гривень.

У 2026 році станом на 30.04.2026 затверджено надання грантів 18 суб’єктам господарювання на суму 112,5 млн грн для розвитку тепличного господарства (профінансовано 32 млн гривень).

За напрямом надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства: протягом 2022–2025 років (з 01.07.2022) затверджено гранти 295 отримувачам на суму 1 125,5 млн гривень. У Державному бюджеті на 2026 рік на програму передбачено 235 млн гривень.

У 2026 році станом на 30.04.2026 затверджено надання грантів 11 суб’єктам господарювання на суму 54,8 млн грн на підтримку проектів зі створення та розвитку садівництва, ягідництва і виноградарства (профінансовано 38,8 млн гривень).

У січні 2026 року запроваджено новий напрям – надання грантів на будівництво овочесховищ/фруктосховищ у розмірі до 30% вартості будівництва (для прифронтових територій - до 50%) за умови співфінансування з боку отримувача. У Державному бюджеті на 2026 рік на програму передбачено 220 млн гривень.

Прийом заявок на отримання грантів заплановано з 1 травня 2026 року.

 

  • Програма державного стимулювання індустріальних парків ("Зроблено в Україні")

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 № 644 затверджено новий Порядок надання державного стимулювання створення та функціонування індустріальних (промислових) парків.

Кошти надаються у розмірі до 50 % від кошторисної вартості робіт (до 80 % для деокупованих територій) за умови, що заявник бере на себе зобов’язання забезпечити протягом трьох років будівництво не менше 5000 кв. м. промислових будівель та споруд, а також залучити 2 учасників до індустріального парку. У 2026 році у Державному бюджеті України на реалізацію Програми передбачено 1,0 млрд гривень (розпорядження КМУ від 16.02.2026 № 157).

Протягом 2024 – 2025 років державне стимулювання отримали 22 індустріальних парки на загальну суму 1 825,8 млн грн для реалізації 56 проектів.

Станом на 06.05.2026 до Реєстру індустріальних (промислових) парків включено 116 індустріальних парків (в тому числі 5 парків включено протягом 2026 року).

Партнерами Мінекономіки в реалізації програми є 4 державні банки — Укрексімбанк, Ощадбанк, Укргазбанк та Сенс Банк.

 

  • Програма єОселя.

Перший етап Програми запущено у 2022 році для військовослужбовців, правоохоронців, педагогів, медиків та науковців, які могли отримати іпотеку під 3%.

З 01.08.2023 програму єОселя розширено — участь у програмі єОселя також беруть ветерани війни, учасники бойових дій, ВПО та люди, які не мають свого житла. Для них діє пільгова річна ставка 7%. Перший внесок — від 20%, а термін кредитування — до 20 років.

У серпні 2024 року удосконалено програму: молоді позичальники віком до 25 років можуть отримати іпотеку з першим внеском від 10% (замість 20%); члени сім’ї ВПО першого ступеня споріднення можуть взяти пільговий кредит під 7%; передбачено можливість першого внеска на придбання житла за рахунок сертифіката єВідновлення.

З початку дії програми (жовтень 2022 року) станом на 06.05.2026 видано 25 617 іпотечних кредитів (+204 за тиждень) на загальну суму 44,7 млрд грн (+0,3 млрд грн за тиждень).

Банками−партнерами єОселі є 10 банків: Ощадбанк, Приватбанк, Укргазбанк, Глобус банк, Sky Bank, Sense Bank, Банк Кредит Дніпро, ТАСКОМБАНК, BISBANK, РАДАБАНК.

 

  • З березня 2022 року реалізується програма надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці в розмірі мінімальної заробітної плати за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні.

Фінансування програми з 2023 року здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством (постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 № 33).

З початку дії програми у 2022–2025 роках році прийнято 33 911 рішень про надання такої компенсації по 61 891 особам з числа працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб. Профінансовано виплат у сумі 1 063,6 млн гривень.

У 2026 році станом на 03.05.2026 прийнято 2 427 рішення (+123 за тиждень) про надання компенсації по 4 614 особах (+332 за тиждень) з числа внутрішньо переміщених осіб. Профінансовано виплат у сумі 122,6 млн гривень (без змін за тиждень).

 

22.08.2023 Урядом ухвалено рішення щодо запуску програми виплат компенсації роботодавцям фактичних витрат на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю. Граничний розмір компенсації не може перевищувати 15 розмірів МЗП, встановленої законом на день прийняття рішення про надання компенсації. Компенсації таким роботодавцям надається на придбання необхідних меблів, технічних засобів. Фінансування компенсації поточного року здійснюватиметься за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

З початку дії постанови станом на 03.05.2026 прийнято 4 528 рішень (+9 за тиждень) про надання такої компенсації, профінансовано виплат в сумі 329,7 млн гривень (+1,3 млн грн за тиждень).