ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (оцінка)

У 2025 році в умовах триваючої війни економіка демонструвала зростання, адаптуючись до наявних викликів і зберігаючи динаміку в межах прогнозних тенденцій.

За попередніми оцінками Мінекономіки у 2025 році ВВП зріс на 2,2% (за уточненими даними Держстату у 2024 році зростання склало 3,2% проти попередніх 2,9%). Це дещо менше, ніж ми прогнозували у червні 2024 року під розрахунки бюджету на 2025 рік (2,7%) та все ще очікували в жовтні 2025 року при формуванні бюджету на 2026 рік, але повністю відповідає нашим скоригованим очікуванням, сформованим у листопаді 2025 року, враховуючи посилені цілеспрямовані атаки на об’єкти інфраструктури добування газу та електрогенерації.

Незважаючи на всі складнощі, більшість галузей економіки зберігали позитивні результати виробничої діяльності, зокрема: внутрішня торгівля, зокрема роздрібна, — завдяки стійкому внутрішньому попиту; будівництво — завдяки стійкому бюджетному фінансуванню відновлення інфраструктурних об’єктів; переробна промисловість — завдяки нарощуванню виробництва продукції оборонного спрямування та продукції металургії за рахунок зовнішнього та внутрішнього попиту.

Водночас добувна промисловість, постачання електроенергії та транспорт мали негативний внесок внаслідок пошкодження газовидобувної та генеруючої інфраструктури, припинення транзиту газу.

Підтримкою зростання були традиційні постійно діючі чинники: значне бюджетне фінансування капітальної реконструкції та ремонту пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла (програми єВідновлення та єОселя), а також закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК; реалізація програм з відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва; зростання споживання домогосподарств в умовах триваючого збільшення заробітної плати; збільшення завантаженості виробничих потужностей промислових підприємств; пристосування економіки до умов воєнного часу, зростання виробництва продукції, що забезпечують стійкість держави й базові потреби суспільства.

Поряд з цим, зберігаються значні проблеми та ризики, які стримують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та терористичних обстрілів об’єктів інфраструктури, у т.ч енергетичної, та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; вузька та дороговартісна логістика.

Згідно із оприлюдненим остаточним звітом Держстату за 2024 рік, порівняно з уточненим звітом, реальне зростання ВВП переглянуто в бік збільшення на 0,3 відсоткового пункту з 2,9% до 3,2%, як і очікувалось Мінекономіки.

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

Грудень 2025 року "зламав" прогнози, фіналізувавши рік із показниками, що перевершили найоптимістичніші оцінки. Місячний темп споживчої інфляції склав лише 0,2% і це найнижчий показник для грудня за останні 5 років. Враховуючи динаміку попередніх місяців, IV квартал став періодом "аномально низьких" темпів зростання цін — 1,5%. У підсумку річна інфляція сповільнилася до 8% при прогнозах Мінекономіки, НБУ та більшості експертів на рівні понад 9%.

Сповільнення у грудні було забезпечено уповільненням обох компонент інфляції: як базової (до 0,1%), так і небазової (до 0,3% за розрахунками Мінекономіки). Кожна з них забезпечила рівномірний внесок у загальний показник (на рівні 0,1 в.п.). Таке уповільнення цін стало відображенням:

неочікуваної стабільності на продовольчому ринку — ціни в цілому залишилися незмінними. Зокрема, завдяки наповненню ринку здешевшали: фрукти, цукор та м’ясо. Це нівелювало зростання цін на яйця та крупи. Збільшення цін на овочі як для грудня було незначним. Таке нетипове для кінця року, а також тривале падіння цін на агропродукцію може свідчити про вичерпання стійкості сільгоспвиробників, коли через високі витрати та брак обладнаних сховищ фермери розпродають запаси. Наразі це збільшує пропозицію, але в майбутньому створює ризики дефіциту;

неочікуваної глибини дефляції на непродовольчому ринку — навіть у передсвятковий період помірний попит та обережність покупців через невизначеність призвели до зниження цін на одяг і взуття, побутову техніку, електроніку тощо. Крім того, третій місяць поспіль дешевшали ліки.

Грудневе підвищення цін було зосереджене в основному в категоріях із відносно стійким попитом: це передусім оброблені продукти, енергоресурси (паливо та мастила) та послуги.

Таке різке уповільнення цін в умовах війни та поляризація попиту між товарами першої і непершої необхідності, тривалого зберігання і нетривалого свідчить про домінування в поведінці населення та бізнесу чинника невизначеності. Саме невизначеність збільшує волатильність цін, оскільки керує рішеннями населення та бізнесу, виходячи з поточної ситуації, а не очікувань майбутнього. У таких умовах важко заякорити інфляційні очікування через інструменти монетарної політики.

Важливими стримуючими інфляцію чинниками в умовах невизначеності та руйнівного впливу збройної агресії рф проти України виступають інструменти, які дають змогу заякорити витрати:

внутрішні — тарифний мораторій — урядова політика обмеження тарифів дала змогу втримати ціни/тарифи у групі "Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива" на рівні 2,3% за рік.

зовнішні — зниження котирувань на енергоносії на світовому ринку (на 14,1% у річному обчисленні, за даними Світового банку), що послабило тиск "інфляції витрат" у другій половині року й дало змогу втримати зростання внутрішніх цін на пальне на рівні 6,4% за рік.

Щодо впливу політики НБУ, то забезпечена валютна стійкість стримувала інфляцію, але посилювала конкуренцію з боку імпорту на споживчому ринку. НБУ згладжував коливання гривні завдяки значним інтервенціям (36,2 млрд дол. США), що дало змогу втримати послаблення гривні в межах 3,8% в середньому за рік. Паралельно жорстка монетарна політика (облікова ставка утримувалася на рівні 15,5%) створила рекордний розрив із поточною інфляцією в 7,5 в.п., що незначно стримував інфляцію, але водночас суттєво обмежував потенціал стійкості та відновлення економіки.

Отже, рвана динаміка інфляції у 2025 році сформувала чергову невизначеність: з одного боку, вона може свідчити, що українська економіка навчилася жити в складних умовах війни й зупинятися за крок до розбалансування системи; а з іншого, вона може бути навпаки маркером виснаження стійкості економічної системи в умовах руйнівного впливу війни і фіксувати час, коли виробники стають неспроможними контролювати витрати та лишатися конкурентоспроможними.

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.

За підсумками 2025 року сукупні надходження до державного бюджету зросли на 22,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 24%. Ця позитивна динаміка обумовлена: зростанням власних надходжень бюджетних установ — на 22,4%, надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,5 раза, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — у 1,5 раза та ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) — на 14,2%.

В умовах триваючої війни держава і далі несе тягар найбільших витрат, компенсуючи провали ринку та підтримуючи армію, населення і бізнес.

За підсумками 2025 року видатки державного бюджету збільшилися на 22% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема: витрати на оборону — на 33,2%, витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися на 18,3%, натомість, на тлі значного зростання витрат за ключовими напрямами, зафіксовано зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 2,4%.

Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.

За результатами аукціону проведеного 20.01.2026 року до держбюджету залучено 7,5 млрд гривень.

За період з 01.01.2026–20.01.2026 до держбюджету залучено 36,6 млрд гривень.

Загалом, за період 01.03.2022–20.01.2026 до держбюджету залучено 2043,4 млрд грн або 53,1 млрд дол. США.

Державний борг станом на 30.11.2025 року становить 8 616,54 млрд грн або 204,22 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. Загалом від початку війни, за інформацією Мінфіну, станом на 31.12.2025 залучено близько 167,6 млрд дол.США фіндопомоги.

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

За підсумком грудня розрив між інфляцією та обліковою ставкою, що зростає вже сьомий місяць поспіль, сягнув найбільшого у поточному році значення – збільшився до 7,5 в.п. з 6,2 в.п. у попередньому місяці (11.12.25 Правлінням НБУ було ухвалено рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних).

Вартість кредитів зросла — ставка за новими кредитами у листопаді 2025 року збільшилася на 0,6 в.п. до 18,8% (у середньому за 2024 рік була на такому ж рівні (18,9%)).

Водночас привабливість депозитів зменшилася — дохідність за новими депозитами у листопаді 2025 року була знижена — на 0,1 в.п. до 9,1% (у середньому за 2024 рік була нижчою (7,5%)).

У грудні 2025 року вартість залучення коштів до бюджету через механізм ОВДП у нацвалюті майже не змінилася — знизилася лише до 17,15% з 17,16% у листопаді (15,65% у грудні 2024 року), загалом становила 16,3% у середньому за 2025 рік, 15,98% за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовжилося розширення грошової маси — на 13,6% або на «+» 452,5 млрд грн (станом на кінець листопада 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) – на 13,3%, так і збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 15%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту як з боку корпоративного сектору, так і населення, на фоні певного зниження ставок за кредитами. Загальний обсяг кредитів зріс на 20,2%, або на 226,3 млрд грн (станом на кінець листопада 2025 р. порівняно з аналогічною датою 2024 р.). Корпоративне кредитування («+» 19,8%) підтримувалося потребами бізнесу в оборотному капіталі. Наразі основним рушієм зростання стали позики у сфері енергетики. Споживче кредитування мало стабільне зростання («+» 24%).
При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 4,8 в.п., а домогосподарств зросла на ті самі 4,8 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 30%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці – на 14,1% або на 369,5 млрд грн (станом на кінець листопада 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався повільніше (на 12,3%), ніж заощадження населення (на 14,4%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2026 р. (станом на 16.01.26) від'ємне сальдо інтервенцій становило 1,6 млрд дол. США, що 21,2% менше, ніж за цей же період торік (в цілому за 2025 р. – «–»36,2 млрд дол. США, за 2024 р. – «–» 34,8 млрд дол. США, за 2023 р. –
«–» 28,6 млрд дол. США).

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, понад два роки тому (з 03.10.2023) НБУ перейшов від фіксації курсу до режиму керованої курсової гнучкості.

Загалом з початку цього року (станом на 22.01.26) гривня до долара США девальвувала на 1,9%, разом з тим за останній місяць в умовах збереження як суттєвого обсягу операцій з безготівковою іноземною валютою, так і значних обсягів продажу валюти з резервів НБУ (у середньому 0,8 млрд дол. США щотижня) гривня девальвувала на 2,2% (до євро девальвувала на 1,6%, а за останній місяць девальвувала на 2,4%).

Довідково: станом на кінець 2025 р. порівняно зі значенням на кінець 2024 р. гривня до долара США майже не змінилася – девальвувала на 0,8% (до євро девальвувала 13,5%), за 2024 р. — на 10,7% (на 4,1% відповідно), а за 2023 р. — на 3,9% (на 8,4%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками – готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 20.01.26, порівняно з 19.12.25, готівкова гривня до долара США девальвувала на 2,5%, а порівняно зі станом на кінець 2025 р. гривня також девальвувала на 2,5%.

Грудень 2025 року став періодом помітного розширення валютного ринку України — показники фіксують суттєве зростання, відображаючи типові сезонні тенденції та активізацію ринку.

Загальний обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою між банками (з НБУ) у грудні сягнув 8,8 млрд дол. США. Це на 36,9% більше за показники листопада (таке зростання є типовим для кінця року), а порівняно з груднем 2024 року ринок зріс на 10%. Загалом, за підсумком 2025 року обсяг ринку становив 77,2 млрд дол. США, що значно перевищує результат 2024 року (64,6 млрд дол. США). Попри позитивну динаміку, ринок все ще перебуває у процесі відновлення до рівня, що був до повномасштабної війни (122,6 млрд дол. США у 2021 році).

Враховуючи загальне розширення ринку, НБУ для підтримання стабільності суттєво збільшив обсяг продажу валюти з резервів — сальдо інтервенцій становило 4,5 млрд дол. США, що в 1,5 раза перевищує обсяги попереднього місяця.

На готівковому сегменті ринку також спостерігалося пожвавлення — обсяг операцій сягнув 3,7 млрд дол. США (проте це ще на 1,5% менше, ніж у грудні 2024 року).

Динаміка попиту та пропозиції:

попит на готівкову іноземну валюту зріс до 2,2 млрд дол. США;

пропозиція готівкової валюти також зросла і становила 1,5 млрд дол. США.

Як результат, чиста купівля готівкової валюти залишилася майже незмінною — 0,7 млрд дол. США.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: держстат/держмитслужба)

РИНОК ПРАЦІ

БІЖЕНЦІ (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ в період 16.01.2026–22.01.2026 в економічній сфері:

Виділено із резервного фонду держбюджету понад 2,5 млрд грн на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації для виробництва теплової та електричної енергії для територіальних громад Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. Кошти виділено Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури (для обласних державних (військових) адміністрацій). Замовником закупівлі визначено підприємство "Відновлення критичної інфраструктури".

Затверджено Державну цільову економічну програму розвитку тваринництва на період до 2033 року. Програмою передбачено комплекс заходів, зокрема з розвитку племінної справи, підвищення рівня біобезпеки та ветеринарно–санітарного контролю, а також стимулювання виробництва і експорту продукції тваринного походження. Рішення спрямоване на відновлення виробничого потенціалу галузі, стабілізацію та нарощування поголів’я сільськогосподарських тварин, зменшення імпортної залежності та формування довгострокових умов для сталого розвитку тваринництва і зміцнення продовольчої безпеки держави.

Запроваджено напрям грантової підтримки для агровиробників на будівництво овочесховищ і фруктосховищ. Держава покриватиме до 30% вартості будівництва, але не більше 20 млн грн, за умови співфінансування з боку отримувача. Підтримка надаватиметься для будівництва нових сховищ місткістю від 3 тисяч тонн і за умови створення робочих місць. Для прифронтових регіонів діятимуть пільгові умови.

Удосконалено механізм компенсації за пошкоджені посіви на прифронтових територіях. Отримати державну підтримку зможуть аграрії, які здійснюють діяльність на територіях можливих та активних бойових дій і зазнали втрат через війну або складні погодні умови. Аграрії зможуть отримати компенсацію до 4 700 грн за гектар пошкоджених посівів, але не більше ніж за 2 тисячі гектарів одному господарству. Адресна підтримка допоможе аграріям зберегти виробництво та продовжити роботу в складних умовах.

Прийнято рішення, спрямоване на гармонізацію українського законодавства із відповідними актами права ЄС в частині державної реєстрації операторів ринку у сфері захисту рослин, створення цифрової основи для ухвалення необхідних управлінських рішень Держпродспоживслужби, у тому числі для здійснення заходів державного контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту рослин.