ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ОЦІНКА)
У квітні 2025 року економіка продовжує демонструвати ознаки відновлення, підтримуване поверненням до зростання експорту; міжнародною фінансовою допомогою; високим бюджетним фінансуванням відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла за програмами єВідновлення та єОселя; покращенням рівня ділової впевненості в переробній промисловості (за даними Держстату) та активною державною підтримкою підприємств і закупівлею вітчизняної продукції сектору ОПК. За попередніми оцінками Мінекономіки ВВП дещо прискорив зростання до 1,1% [±0,5%] (порівняно зі зростанням на 0,5% у березні місяці), а за 4 місяці 2025 року — зростання на 0,9% (за 3 місяці 2025 року — зростання на 0,8%), що відповідає прогнозованим тенденціям.
З огляду на ці фактори, основні галузі економіки зберігали позитивні результати виробничої діяльності та компенсували негативний внесок інших видів діяльності.
Лідерами зростання були: переробна промисловість (сектор ОПК, виробництво будівельних матеріалів, невійськове машинобудування (враховуючи потреби відновлення); внутрішня торгівля, зокрема роздрібна; будівництво; постачання електроенергії (низька статистична база порівняння квітня 2024 року, коли були пошкоджені важливі енергетичні об’єкти, зокрема ДніпроГЕС та Трипільська ТЕС). Аутсайдерами були: транспорт (в першу чергу трубопровідний, через зупинку транзиту природного газу); добувна промисловість; сільське господарство.
Отже, економіка й далі пристосовується до функціонування в реаліях воєнного часу завдяки активної реалізації заходів державної підтримки, отриманню міжнародної допомоги.
Водночас зберігаються значні проблеми та ризики, які гальмують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; періодичні пошкодження об’єктів енергосистеми; вузька та дороговартісна логістика.
Держстат оприлюднив оперативну оцінку підсумків 2024 року — зростання ВВП сповільнилось до 2,9% і виявилися нижчими ніж попередньо оцінювалось Мінекономіки (3,6%). Так, у 4 кварталі 2024 року вперше після зростання впродовж шести кварталів, мало місце незначне падіння ВВП на 0,1% (у розрахунку до IV кварталу 2023 року). Але 2,9% є оперативною оцінкою Держстату, яка завжди уточняється. За 2023 рік Держстат уточнив зростання ВВП з 5,3% (оперативна оцінка) до 5,5% (остаточна).
СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ
За даними Держстату у квітні 2025 року, як і очікувалося, відбулося уповільнення споживчої інфляції до 0,7%, що є значно меншим значенням, ніж 1,5% у березні. Але у річному вимірі, як і передбачалось, інфляція все ще зростала - до 15,1% (у попередньому місяці – 14,6%).
Таке уповільнення місячних темпів інфляції пов’язано зі збігом у часі різних чинників.
По-перше, збереження слабкого попиту на товари непершої необхідності, що в поєднані зі зміцненням обмінного курсу гривні до долара США зумовило зниження цін на ці товари. Зокрема, подешевшали: одяг, предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла, а також знизилися ціни у групі «Зв’язок» через подальше здешевлення мобільних телефонів.
По-друге, за результатами діалогу з вітчизняними фармвиробниками досягнуто домовленості про поступове зниження цін на медпрепарати — ціни на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання знизилися на 0,3% вперше за майже три роки.
По-третє, низхідна цінова динаміка на енергоносії на світовому ринку забезпечила здешевлення палива та мастил на внутрішньому ринку — на 2,2%.
Крім того, не було зафіксовано впливу на інфляцію від зміни цін (тарифів) на житлово–комунальні послуги, які в умовах війни залишаються стабільними завдяки рішенням Уряду. Загалом по Україні ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива у квітні не змінилися.
Водночас, як і раніше, головною складовою інфляції лишалося зростання цін на продукти харчування —на 1,8% за квітень. Однак таке зростання цін на продукти харчування є типовим для квітня, навіть у період до повномасштабного вторгнення. Водночас дещо більше зростання цін, ніж у середньому до вторгнення, зумовлене наслідками війни, включаючи асиметрію попиту (призвела до більш стрімкого зростання цін на товари та послуги першої необхідності), посилення сезонних коливань витрат та вищу волатильність пропозиції на внутрішньому ринку.
Ключовими чинниками, що стримують споживчу інфляцію лишаються:
- державна тарифна політика — збереження мораторію на підвищення деяких комунальних тарифів;
- монетарна політика НБУ — забезпечення контролю за ситуацією на валютному ринку, а також збереження відносно високих процентних ставок в економіці для заякорення інфляційних очікувань.
Зниження прогнозу (під бюджет-2024) у червні було зумовлено врахуванням дії потужних, на той час, антиінфляційних чинників, ефект дії яких було нівельовано вже у ІІ півріччі:
- суттєвішої затовареності внутрішнього ринку, ніж очікувалося, завдяки високому врожаю 2023 року на фоні збереження обмежень на експорт української сільгосппродукції;
- практичної незмінності жорстких монетарних умов (12 місяців поспіль (з червня 2023 по травень 2024) розрив між фактичною інфляцією та обліковою ставкою перевищував 10 в.п.).
БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ
Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.
За січень–квітень 2025 року надходження до бюджету зросли на 49,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 36,3%. Ця позитивна динаміка обумовлена: зростанням власних надходжень бюджетних установ — у 2 раза, надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,6 раза, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — у 1,6 раза, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) — на 22,9%.
В умовах триваючої війни держава і далі несе тягар найбільших витрат, компенсуючи провали ринку та підтримуючи армію, населення і бізнес.
За січень–квітень 2025 року видатки державного бюджету збільшилися на 34,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема:
- витрати на оборону — у 1,6 рази, витрати на обслуговування боргу та виплати за державними деривативами на 43,4%, витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися на 23,2%, натомість, на тлі
- значного зростання витрат за ключовими напрямами, зафіксовано зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 7,4%.
Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.
За результатами аукціону проведеного 13.05.2025 року до держбюджету залучено 5,9 млрд гривень.
За період з 01.01.2025–13.05.2025 до держбюджету залучено 160,7 млрд гривень.
Загалом, за період 01.03.2022–13.05.2025 до держбюджету залучено 1616,8 млрд грн або 42,8 млрд дол. США
Державний борг станом на 31.03.2025 року становить 6852,22 млрд грн або 165,2 млрд дол. США.
МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА
Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. 08.05.2025 до Держбюджету України надійшов четвертий транш від ЄС обсягом 1 млрд євро у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Кошти буде спрямовано на покриття потреб Держбюджету. Загалом від початку війни, станом на 08.05.2025 залучено близько 130,5 млрд дол. США фіндопомоги.
МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР
Розрив між фактичною інфляцією та поточною обліковою ставкою за підсумком квітня 2025 р. скоротився до 0,4 в.п. (17.04.25 Правлінням Національного банку було ухвалено рішення залишити незмінною облікову ставку — на рівні 15,5% річних).
Вартість кредитів залишалася високою — ставка за новими кредитами у квітні 2025 року знизилася лише на 0,2 в.п. до 19% (у середньому за 2024 рік була нижчою (18,9%), ніж за 2023 рік (20,5%)).
Водночас привабливість депозитів дещо зросла — дохідність за новими депозитами у квітні 2025 року була вищою на 0,4 в.п. і становила 8,6% (у середньому за 2024 рік є нижчою (7,5%), ніж за 2023 рік (10,5%)).
У квітні 2025 року вартість залучення коштів через механізм ОВДП у нацвалюті становила 16,23% (16,39% у попередньому місяці та 17% у квітні 2024 року, 15,98% у середньому за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).
Продовжилося розширення грошової маси — на 10,4% або на «+» 326,5 млрд грн (станом на кінець березня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.) з огляду на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 13% та незначне збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 2%.
Спостерігалося розширення кредитування економіки — завдяки певному пожвавленню попиту як на корпоративні позики (через потреби в капітальних інвестиціях й оборотному капіталі), так і на споживчі (банки пом’якшили кредитні стандарти для населення), обсяг кредитів у цілому зріс на 13,1% або на 132,3 млрд грн (станом на кінець березня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.). Хоча загалом, кредитування корпоративного сектору залишалося менш активним — збільшилося на 11,3%, ніж кредитування населення — зросло на 22%. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 4,8 в.п., а домогосподарств зросла на 4,5 в.п.).
Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — сягаючи понад 30%. Хоча ця частка і нижча порівняно з тогорічною, але наразі тенденції до її скорочення не спостерігається.
Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 13,5% або на 327,9 млрд грн (станом на кінець березня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався дещо повільніше (на 12,8%), ніж заощадження населення (на 13,3%).
Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.
Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2025 р. (станом на 09.05.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 12,19 млрд дол. США, що на 36,5% більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. — «–» 34,82 млрд дол. США («–» 28,61 млрд дол. США за 2023 р.).
ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ
З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, більше ніж півтора року тому (з 03.10.2023) НБУ перейшов від фіксації курсу до режиму керованої курсової гнучкості.
Загалом з початку цього року (станом на 15.05.25) гривня до долара США ревальвувала на 1,4% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 10,7%, а за 2023 р. — на 3,9%), до євро, навпаки, девальвувала на 5,6% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 4,1%, а за 2023 р. — на 8,4%).
Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками — готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.
Загалом станом на 13.05.25, порівняно з 14.04.25, готівкова гривня до долара США девальвувала на 1%, а порівняно зі станом на кінець 2024 р. гривня ревальвувала на 2,2%.
У квітні 2025 року вітчизняний валютний ринок продовжував звужуватися, хоча все ще на 7,7% перевищує показник квітня 2024 року. Загалом обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою між банками (з Національним банком) у квітні становив 5,41 млрд дол. США, а з початку 2025 року цей показник досяг 23 млрд дол. США (за підсумками 2024 року обсяг ринку становив 64,6 млрд доларів США порівняно з 122,6 млрд доларів США у 2021 році).
У квітні обсяг готівкового сегменту валютного ринку залишився майже незмінним — 3,27 млрд дол. США (лише на 0,4% менше, ніж у попередньому місяці). При цьому населення активніше продавало валюту (зростання на 16,7% до 1,5 млрд дол. США), тоді як попит на неї зменшився (на 11,9% до 1,7 млрд дол. США). Як наслідок, чиста купівля готівкової валюти значно скоротилася (у 3,4 раза до 0,2 млрд дол. США в еквіваленті), переважно через перевищення попиту на євро.
ЦІНОВІ ПОКАЗНИКИ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ
Впродовж першої половини травня 2025 року триває низхідна динаміка світових цін на основну сировинну продукцію, що експортується Україною (пшениця, кукурудза, сталь, залізна руда). Водночас, за цей період порівняно з відповідним періодом 2024 року експорт пшениці, кукурудзи та виробів зі сталі у вартісному вимірі збільшився, а залізної руди — зменшився.
За період 01.05.2025–15.05.2025 проти минулорічного періоду (01.05.2024–15.05.2024) середньомісячні світові ціни збільшились на:
- природний газ (+24,3%), де у січні-травні 2025 року ціни перевищують минулорічний рівень, хоча у травні 2025 року триває сповільнення темпу зростання після пікової ціни у лютому поточного року.
30.08.2022 зафіксована рекордна ціна на природний газ — 147,4 тис. грн/тис. куб.м.
У той же час, середньомісячні світові ціни зменшились на:
- нафту (на 23,6%), де з початку 2025 року зберігається низхідний тренд, який у підсумку призвів до формування вже у травні п.р. значно нижчого рівня цін порівняно з відповідним періодом 2024 року;
- пшеницю (на 15,9%), на яку триває негативна тенденція середньомісячних цін впродовж січня–травня 2025 року, та яка дещо прискорилась у травні 2025 року;
- залізну руду (на 15,8%), середньомісячні ціни на яку впродовж січня-травня 2025 року зберігають спадний тренд, та який у травні 2025 року проти травня 2024 року посилився ще більше;
- сталь (на 5,9%), де у січні–травні 2025 року посилився низхідний тренд і середньомісячні ціни травня 2025 року фіксуються на значно нижчому рівні відносно минулорічних значень;
- кукурудзу (на 0,4%), де в січні–квітні 2025 року попередня позитивна динаміка сповільнювалася і в травні вже змінилась на негативну, а ціни фіксуються на нижчому рівні від травневих показників 2024 року.
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (ДЖЕРЕЛО: ДЕРЖСТАТ/ДЕРЖМИТСЛУЖБА)
Після негативної тенденції у розвитку експорту товарів з початку року почало спостерігатися обнадійливе зростання експорту у травні поточного року.
За період 01–14.05.2025 порівняно з 01–14.05.2024 експорт товарів — +10,1%; імпорт товарів — +16,4%
В експорті найбільше зросли:
- проводи ізольовані — на 43,3 млн дол.;
- соєві боби — на 24,2 млн дол.;
- електричні водонагрівачі — на 15,6 млн дол;
- електроенергія — на 14,5 млн дол;
- чавун — на 13,1 млн дол.;
- зернові культури — на 10,7 млн дол.;
Наведені вище товари — це 80,3% загального приросту експорту товарів
ТОП-3 товарів:
в експорті:
гр. 1005 "Кукурудза"
гр. 1512 "Олія соняшникова…"
гр. 1001 "Пшениця…"
в імпорті:
гр. 2710 "Нафтопродукти"
гр. 8703 "Автомобілі легкові…"
гр. 3004 Лікарські засоби (ліки)…"
РИНОК ПРАЦІ
Спостерігається певна стабілізація на ринку праці — протягом 2023 — початку 2025 року кількість зареєстрованих безробітних поступово зменшується. У січні–квітні 2025 року порівняно з січнем–квітнем 2024 року, на тлі міграційних процесів та мобілізації до лав ЗСУ, як кількість осіб, які мали статус безробітного, так і кількість працевлаштованих, зменшилась.
За даними Державної служби зайнятості станом на 01.05.2025 до ТОП–3 за кількістю вакансій були ВЕД "Переробна промисловість" (13,7 тис. вакансій), "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (9,7 тис. вакансій), "Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги" (6,1 тис. вакансій); до ТОП–3 за чисельністю шукачів роботи, зареєстрованих в ДСЗ, були ВЕД "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (22,4 тис. шукачів), "Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування" (20,0 тис. шукачів), "Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство" (13,1 тис. шукачів).
СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Тенденція підвищення заробітної плати триває — бізнес підвищує рівень оплати праці з метою утримання та залучення нового висококваліфікованого персоналу в умовах нестачі трудових ресурсів в країні.
За даними Держстату у 2024 році ТОП–3 лідери по рівню зарплати — «Інформація та телекомунікації» (52457 грн), «Фінансова та страхова діяльність» (41384 грн), «Професійна, наукова та технічна діяльність» (29200 грн).
ХІД ПОЛЬОВИХ РОБІТ
Зібрано менші обсяги врожаю зернових через нижчу врожайність.
Так, за даними Держстату у 2024 році порівняно з 2023 роком врожай зернових культур зібрано менший на 5,9% через скорочення врожайності — на 8,3%, тоді як зібрані площі більші — на 2,5%.
Довідково. У розрізі зернових культур зібрано 22,4 млн т врожаю пшениці (більше на 3,8% порівняно з 2023 роком) та кукурудзи — 26,9 млн т (менше на 13,4% відповідно). У розрізі технічних культур: цукрового буряка — 12,8 млн т (менше на 2,5% відповідно), соняшнику — 11 млн т (менше на 14,1% відповідно) та ріпаку — 3,6 млн т (менше на 14,2% відповідно), а також сої — 6,6 млн т (більше на 39,9% відповідно).
Під врожай 2025 року озимих на зерно посіяно на площі 5,2 млн га (менше на 2,6% порівняно з попереднім роком). Станом на 08.05.2025 ярих зернових посіяно на площі 4,3 млн га при прогнозі 5,7 млн га (станом на 09.05.2024 було посіяно 4,3 млн га), технічних культур — 5,2 млн га при прогнозі 7,9 млн га (5,5 млн га відповідно).
УРЯДОВІ РІШЕННЯ
- Затверджено план заходів з підготовки до впровадження Європейської професійної карти. План заходів включає заходи інституційного, аналітичного та інформаційного характеру, спрямовані на забезпечення підґрунтя для впровадження карти. Зокрема, планом заходів передбачено розробку законопроєкту про регульовані професії. Запровадження Європейської професійної карти сприятиме мобільності українських фахівців та спростить їм доступ до ринку праці країн ЄС.
- Ухвалено рішення про виключення чотирьох індустріальних парків із Реєстру індустріальних парків України. Причина — відсутність учасників, тобто промислових виробників, протягом трьох років з моменту включення в реєстр. У цих парках не проводилась господарська діяльність, направлена на розвиток території і залучення учасників та інших суб’єктів.
- Продовжено до 2030 року строк виконання Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами та плану заходів щодо її реалізації.
Затверджено Дорожні карти трансформацій що визначають ключові орієнтири державної політики у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. Розробка цих стратегічних документів передбачена переговорною рамкою Євросоюзу для України. Зокрема, Дорожні карти з верховенства права та державного управління є умовою відкриття перемовин за Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals).
Автор:
Голова Комітету фінансової та банківської діяльності ФРУ
