Наразі жінки складають лише 46,1% зайнятого населення в Україні Попри гострий запит на робітничі професії, вони обирають гуманітарні та управлінські сфери, де немає дефіциту кадрів. Поряд з цим, реалії воєнного і післявоєнного відновлення спонукатимуть українок підвищувати кваліфікацію або й загалом змінювати фах.
Про це розповіла очільниця комітету сталого розвитку ФРУ Олена Колеснікова під час Серпневої конференції-2023, яку організувало Міністерство освіти в науки.

Для того, щоб освітній сектор чіткіше розумів потреби бізнесу і пропонував рішення, Олена Колеснікова назвала загальносвітові тренди, які вже зараз впливають на український ринок праці. Серед них – зелений та цифровий перехід економіки. Через автоматизацію виробництв, розвиток відновлювальної енергетики та потребу в екологізації промисловості, роботодавці очікують від потенційних робітників мобільності та гнучкості. Крім того, працівникам варто бути готовими до використання цифрового обладнання, зокрема на основі штучного інтелекту.
«Задля післявоєнного відновлення нам доведеться проводити промокампанії для залучення жінок до робіт і секторів економіки, які в Україні не прийнято вважати "жіночими". Діджитал та "озеленення" економіки також впливатимуть на навички, яких роботодавці очікуватимуть від потенційних робітників. Втім велика війна ставить перед бізнесом ще один серйозний виклик – травмування людей внаслідок збройних атак рф. Вже сьогодні великий бізнес усіляко підтримує демобілізованих працівників та працівників, які пройшли окупацію, стали свідками воєнних злочинів. Йдеться про різну підтримку: грошима, лікуванням, допомогу з житлом або відновленням документів.
Є приклади, коли підприємства оплачують якісне протезування та реабілітацію працівників. Думаю на національному рівні наступним кроком стане масове створення інклюзивних робочих місць, які врахують потреби людини з набутою інвалідністю», – розповіла Олена Колеснікова.


