Світовий ринок відкриває можливості для тих, хто готовий адаптуватися — і наші це доводять на практиці. ПрАТ «Вінницька харчосмакова фабрика», відома завдяки виробництву хрону та гірчиці, за останнє десятиліття перетворилася з локального гравця на потужного експортера.
Обсяги виробництва вражають — близько 18 млн банок на рік. При цьому кожна п’ята одиниця продукції йде на експорт. Цікаво, що попит на гірчицю в Україні стабільно зростає, тоді як хрін поступово переходить у більш нішевий сегмент — і підприємство вже реагує на це, розширюючи асортимент соусів та нових продуктів.
Компанія почала вихід на зовнішні ринки близько 10 років тому, і сьогодні її продукція представлена у багатьох країнах — від Європи до Північної Америки, Близького Сходу та Африки. Співпраця з міжнародними дистриб’юторами та системна робота над якістю дозволяють підприємству впевнено закріплюватися на нових ринках.
Підприємство активно адаптує рецептури під різні ринки, під локальні вподобання споживачів. Зокрема, для окремих африканських ринків було змінено смакові характеристики гірчиці, що дозволило суттєво посилити попит і розширити експортну присутність. Для країн ЄС продукція має більш м’який смак, тоді як для внутрішнього споживача зберігається традиційна гострота. Така гнучкість дозволяє ефективно конкурувати з локальними брендами за кордоном.
Яскравий приклад: гірчицю експортували у Францію, зокрема, продукція потрапляла у провінцію Діжон — і це не просто цікавий факт, а справжній знак якості та амбіцій.
Адже Діжон — історична столиця гірчиці, місце, де сформувалися канони смаку і стандарти виробництва. Вихід на цей ринок означає, що продукт відповідає дуже високим вимогам — як за якістю, так і за рецептурою. Це фактично «зайти на поле до чемпіонів» і не просто витримати конкуренцію, а й знайти свого споживача.
Попри це, вихід на ринки ЄС залишається непростим — через сертифікаційні вимоги, високу конкуренцію та необхідність налагодження партнерств. Водночас підприємство демонструє позитивну динаміку: за період повномасштабної війни частка експорту зросла більш ніж утричі, що є важливим внеском у валютні надходження країни.
Важливо й те, що виробництво поступово стає більш технологічним. Окрім запуску нового цеху сидру за державною програмою, підприємство впроваджує сучасні лінії фасування, автоматизує процеси контролю якості та інвестує у власні енергетичні рішення, зменшуючи залежність від зовнішніх ризиків.
Частину сировини постачають українські фермери за контрактами з фабрикою — це формує стабільний попит і підтримує вітчизняний аграрний сектор. Під час візиту на підприємство також було приємно відзначити, що компанія активно впроваджує наш керівний принцип «свій до свого по своє», використовуючи вітчизняне обладнання для харчопереробки.
Зокрема, у виробництві застосовується техніка Калинівського машинобудівного заводу та «Термопак». Це підсилює локалізацію виробництва та створює додану вартість всередині країни.
Ми у ФРУ переконані: такі приклади демонструють реальний потенціал української переробної галузі. Бізнес, який інвестує, модернізується та виходить на зовнішні ринки, формує основу економічної стійкості країни навіть у найскладніші часи.
