Чи стануть «стартап-єдинороги» реальністю для України?

Чи стануть «стартап-єдинороги» реальністю для України?

Сьогодні в Google, Amazon, Facebook, Uber, YouTube, Instagram, Twitter,  Microsoft, Booking.com., Wikipedia  –  працюють десятки тисяч працівників, кожного дня вони ускладнюють свої продукти та створюють нові сервіси, але на старті ці гіганти були СТАРТАПАМИ, кожен з яких розпочинався з ідеї.

Успішні стартапи розвивались настільки стрімко, що за кілька років досягали фінансових показників «бізнес-монстрів» – транснаціональних корпорацій.

З історії               

Поняття «стартап» виникло у США у 1930 роки, коли два студенти Стенфордського університету Вільям Х’юлетт та Девід Паккард почали розробляти свій технологічний проєкт, діяльність розробки якого називали - «стартапом». (Мова йде про всесвітньо відому компанію у сфері інформаційних технологій – Hewlett-Packard). 

Саме з прізвищами  Вільям Х'юлетт та Девід Паккард пов’язують історію заснування Кремнієвої долини, де зародилася стартап-культура та куди мріє потрапити кожен стартапер. 

Що таке стартап?                                       

Єдиного визначення стартапів не має. З англійської мови «start up» перекладається, як «запускати». 

Вперше цей термін використав американський журнал Forbes у серпні 1976 року. А у 1977 році американський економічний журнал Business Week використав слово «стартап» для позначення компаній з короткою історією діяльності. Поняття закріпилось в 1990-ті роки й широко розповсюдилось під час буму доткомів. 

Традиційно стартап трактують як  нещодавно створену компанію з короткою операційною історією, яка будує свій бізнес на основі інновацій та володіє обмеженими ресурсами. 

Найпоширенішим поняттям стартапу є визначення, яке сформулював успішний американський стартапер Стівен Бланк: 

«СТАРТАП» – ЦЕ ТИМЧАСОВА ОРГАНІЗАЦІЯ В ПОШУКУ ПОВТОРЮВАЛЬНОЇ ТА ПРИБУТКОВОЇ БІЗНЕС-МОДЕЛІ, ЯКУ МОЖНА МАСШТАБУВАТИ.

Успішний підприємець та автор численних бізнес-видань Ерік Рис у своїй книзі «Бізнес з нуля» тлумачить цей термін, як новостворену організацію, яка займається розробкою нових товарів або послуг в умовах надзвичайної невизначеності.

Незважаючи на різне тлумачення терміну,  ключова  суть такої форми бізнесу визначена в самій назві: «start» старт –  як початок, «up» –  як швидкий підйом, ріст. Серед критеріїв для учасників рейтингів стартапів зазвичай виступають:  вік компанії, кількість співробітників, прибуток та її зростання, наукомісткий характер продукту, контроль засновників над компанією й оцінка потенціалу компанії. 

У 2013 році засновниця фонду Cowboy Ventures Ейлін Лі ввела поняття «стартап-єдинороги». Так вона означила 39 стартапів, вартість яких оцінювалася на той час в більш ніж 1 млрд $. Термін підкреслював рідкісність таких стартапів.  Зараз «єдинороги» виростають з ніш, які швидко ростуть та розвиваються, наприклад, IT-індустрії, де постійно з’являються нові об’ємні сегменти. Світовими лідерами з виникнення «єдинорогів» є Північна Америка, Азія, на третьому місці – Європа.

«ЄДИНОРОГИ» - СТАРТАПИ З КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ ПОНАД  1 МЛРД. $

Стартап чи усталений бізнес?                      

Є багато ознак за якими можна ідентифікувати стартап, але зупинимось на основних характеристиках, які відрізняють його від звичайного підприємництва: 

  • Інноваційність

Стартап забезпечує інноваційний підхід у розв'язанні проблем. Стартапи необов’язково повинні створювати цілу нову галузь чи напрямок. Головне, аби компанія фокусувала свій бізнес довкола певної інновації й знаходилася в пошуках власної бізнес-моделі. Для стартапу характерна наявність нової ідеї на основі якої розвивається новий продукт.

  • Масштабованість

Стартап створюється для того, щоб зростати, а бізнес-модель стартапу - здатність до масштабування. Це означає потенційну можливість швидкого зростання. Темпи росту для кожного стартапу коливаються в широких межах. До прикладу, показник успішного росту стартапу в Кремнієвій Долині це майже 5-10 % щотижня, а низький – менше ніж 2% на тиждень.

  • Гнучкість

Ідея стартапу має вирішальне значення, але може змінюватись з часом. Різко змінювати курс – це те, що основним чином відрізняє стартапи від підприємств малого та середнього бізнесу. Стартап-компанії є гнучкі до потреб ринку та пропонують конкретні рішення для своєї цільової аудиторії.

  • Талановита команда

Стартапи створюються інноваторами та креаторами. Одноосібне створення стартапу – справа досить складна, тому характерним для стартапів є те, що вони створюються групами людей, об’єднаних спільною ідеєю. Тільки сильна команда зможе розробити та втілити інноваційну ідею. В основному всі успішні стартапи створювалися молодими людьми, частіше – студентами, віком від 20 до 30 років. З цієї причини у світі стартапи часто називають «гаражним бізнесом», оскільки раніше студенти, розвивали свої бізнес-ідеї, збираючись у гаражах.

  • Фінансування для росту

Стартапи потребують великі об’єми інвестицій для запуску, при цьому обіцяючи швидкий ріст і високі прибутки в перспективі. Для їх реалізації залучаються інвестиції через венчурні фонди, бізнес-ангелів, бізнес-інкубатори, через біржі й т.п., де знаходять інвесторів, які готові нести високі ризики. Принцип фінансування: стартапер отримує кошти на розвиток, продаючи долю в компанії. Таким чином, інвестор стає співвласником. На певному етапі розвитку можливий продаж стартапу іншій компанії.

Ставка на потенціал                                                                                                                                                                                                                          

У 2020 році Україна зайняла 29 місце в списку найбільш технологічних країн світу. Рейтинг екосистем для стартапів склала компанія StartupBlink в рамках дослідження Startup Ecosystem Rankings.  Експерти дослідження відзначають, що такий рейтинг України можна пояснити великою кількістю місцевих професіоналів, готових розвивати свій продукт та низька вартість організації підприємництва.  

Девід Кравченко, співзасновник ГО «Український офіс захисту даних» щодо необхідності розвитку стартапів в Україні: «Стартапи є важливими, вони дають можливість для відкриття нових технологій та покращення вже створених задумів. Нові проєкти відіграють важливу роль в сучасній економіці та інноваційній діяльності держави. Перш за все, вони допомагають залучати в Україну інвестиції та поширюють привабливість українських продуктів. Поширеність стартап компанії, як моделі господарювання в Україні створює  нові ринки та стимулює розвиток підприємництва». Серед проблем розвитку стартап-руху в Україні підприємець зазначає, що більшість молодих стартаперів починають поглиблюватись у свій бізнес продукт, не тестуючи нішу, вони поринають у створення ідеального винаходу, зовсім не вивчаючи ринок.  

Не зважаючи на хороші позиції України в  рейтингу екосистем для стартапів, буму створення стартап-компаній в Україні так і не відбулось, хоча  український стартап-рух все-таки почав набирати обертів. Потрібно уточнити, що реєструються та розвиваються українські стартапи в основному за межами країни, там, де є доступ до фінансування, розвинутої інноваційної інфраструктури, де функціонують стартап-екосистеми. Як правило, стартапи «з українським корінням» відкривають центральні офіси в Кремнієвій долині або Європі. Зазвичай в Україні у цих компаній розташований основний центр розробки та IT-підтримки. Серед засновників таких стартапів більшість українців, хоча кофаундери та  менеджмент - інтернаціональні. 

Тут логічно виникає питання: чому інноваційний, креативний потенціал країни  в форматі перспективних стартапів по суті «вивозиться» за кордон, а більшість українських стартапів працюють на «чужого дядька»? 

За матеріалами Тиждень.ua  «українськими єдинорогами» можна вважати такі проекти: 

  • GitLab: сервіс для розробників, оцінка $2,7 млрд.
  • Grammarly: сервіс перевірки англійської граматики, оцінка $1 млрд.
  • Bitfury: компанія — виробник обладнання та ПЗ для майнінгу криптовалют, оцінку не озвучували.
  • Ring: розробник IoT-інструментів для дому, оцінка $1 млрд.
  • Genesis: суперкомпанія, що об’єднує низку брендів і працює на ринку Азії та Африки, оцінка $1 млрд.

Також, інтернет-видання Тиждень.ua цікавими українськими стартапами з погляду їхніх продуктів та інвестицій, назвало такі:

  • People.ai: платформа для продажу, оцінка $500 млн.
  • Preply: платформа для вивчення англійської мови, отримала $10 млн.
  • Allset: застосунок для бронювання столиків у ресторанах, на початку року отримав інвестиції $8,25 млн.
  • PatentBot: чатбот для реєстрації патентів було проінвестовано, згідно з оцінкою, в $1,5 млн. Така сама інвестиційна оцінка в проекту Skyworker.
  • Meredot: розробники технологій безпровідного зарядного пристрою отримали внесок з оцінкою €1,3 млн.

Юрій Кочут, співзасновник ювелірного бренду Kochut, характеризує перспективи розвитку стартапів в Україні так: «Стартапи зараз перебувають у «спокусливому середовищі». Це пов’язано з тим, що у стартаперів з’явилося багато можливостей, тобто розвинені технології. Можна багато сфер автоматизувати та комп’ютеризувати. У вільному доступі є електронні модулі, крокові двигуни, чіпи, які можна купити й створити власний продукт. Є можливість знайти інвесторів. Звичайно, створити стартап не просто. В більшості випадків вони є невдалими, через те, що за них беруться люди, які ще не мали досвіду у цій сфері. Безуспішність стартапів також пов’язана з неправильним підбором команди, та з низьким рівнем знань молоді. Через ці причини стартапери не можуть залишитись «на плаву». Для розвитку стартапів потрібна хороша освітня система, бажання розвиватись й працювати».  

STOP-фактори                                          

Що сьогодні заважає розвитку стартапів в Україні? За оцінками експертів основними проблемами розвитку стартапів є:  

  • складнощі у залученні фінансування;
  • нерозвиненість  венчурного фінансування;
  • нерозвиненість фондового ринку;
  • складнощі ведення бізнесу та адміністрування податків;
  • відсутність державної підтримки інноваційної сфери;
  • неорієнтовність освіти на  розвиток підприємницького мислення;
  • несприятливий інвестиційний клімат;
  • нестабільність фінансової системи; 
  • відсутність розвитку мережі бізнес-акселераторів, інкубаторів, бізнес-хабів;  
  • недосконалість законодавства  з питань захисту інвестицій; 
  • нерозвиненість інноваційної інфраструктури тощо.  

Розвиток стартапів, інновацій та підприємництва є основою процвітання будь-якої  країни. Не зважаючи на бажання молодих амбітних українських стартаперів підкорювати Кремнієву долину, перспективи активного розвитку стартапів всередині країни здаються поки ефемерними. Адже створення успішної стартап-екосистеми має базуватись на державній підтримці, створенні сприятливих законодавчих умов для інновацій, розвитку венчурного фінансування, функціонуванні фондів розвитку стартапів, підвищенні якості підприємницької освіти, залученні державних інвестицій в інфраструктурні проєкти, які забезпечують розвиток підприємництва та інновацій, сприянні участі українських підприємців в міжнародних програмах та фондах. 

Володимир Панов, голова Федерації роботодавців Закарпаття, акцентує на створенні середовища для розвитку стартапів: «Я бы рассматривал стартап, как феномен который направит в правильное русло инициативу молодых (и не только). Но как это сделать? Как превратить стартап в повседневную норму мышление студентов, как создать такую среду, где каждый понимает стартап, как старт к цивилизованному ведению бизнеса? Как сделать так, что бы все  воспринимали как истину: стартап ‒ путь к легальному богатству? Согласитесь в стране, где нет по-настоящему ринка акций, и мы с трудом различаем привилегированные акции от обычных, где практически нет инвестиционных фондов, венчурных компаний и крупных частных инвесторов, где бизнес-ангел, это подколка, а не норма, где конкурс стартапов, который проводятся в вузах, это форма, а не содержание. Как создать среду, которая поломает шаблон? Это очень сложно. Но если нет начала, не будет и конца. Необходимо дать толчок. Есть пример – Кремниевая долина, и антипример – украинская современность. От сюда можно выстроить цель – надо делать так, как в Сан-Франциско».

Чи матиме Україна шанс стати меккою для стартаперів покаже час, зараз є очевидним, що без розвитку інноваційних стартап-екосистем, перспектив стати інноваційною країною з проривною економікою у нас не буде. Вже «на вчора» потрібно створювати середовище за якого талановиті, креативні, підприємливі українці продукуватимуть ідеї, засновуватимуть та розвиватимуть стартап-компанії всередині країні. Можливо тоді «стартап-єдинороги» в Україні будуть не чимось міфічним, а стануть реальністю, й врешті нормою та індикатором цивілізованого розвинутого інноваційного бізнес-середовища.  

За матеріалами Бізнес Закарпаття

Популярні новини

Відкрите звернення ФРУ до Прем'єр-міністра України щодо реалізації проекту з локалізації електровозів в Україні

Маніфест роботодавців України

2019