"Локалізація в дії: українські виробники починають отримувати контракти та незважаючи на війну розвивають нові виробничі потужності. Так, днями Львівщина закупила шкільні автобуси, застосувавши вимоги по локалізації. Ці норми відповідного закону, ухваленого ще торік, повноцінно почали діяти влітку. Локалізація передбачає, що частка вітчизняних деталей в продукції повинна становити не менше 10%, а згодом і 40-ка, що дасть змогу підтримати українське виробництво", - розполвідають Факти ICTV.
"Попри війну на цьому українському машинобудівному заводі робота не припиняється. Нині виконують замовлення для Львівщини. Підприємство виграло тендер на виготовлення 126 шкільних автобусів. Техніку тут роблять "з нуля": зварюють каркаси, монтують зовнішні кузовні панелі і фарбують у спеціальних камерах.
Більшість деталей - українського виробництва. Ходова, двигун, панель приладів, коробка передач – японської корпорації, яка співпрацює із заводом понад 20 років. Кузов роблять самі. Сидіння та опалювачі робляться у Львові. Інші складові - в Києві, Кременчуці. Метал - наших металургійних заводів.
Перші 25 школяриків уже передали громадам Львівщини. Вартість одного такого автобуса – майже 2,5 мільйони гривень.
Голова Львівської ОВА Максим Козицький каже величезне дякую виробнику, який в час війни виготовляє в Україні транспорт, яким можна гордитися. В цих автобусах близько 160 виробників, що беруть участь в їх виробництві. Це справді український виріб.
Отримати контракт підприємству вдалося завдяки закону про локалізацію. Він передбачає, що від 14 липня цього року на державних тендерах у разі закупівлі міського, залізничного транспорту, комунальної і спеціальної техніки та продукції енергетичного машинобудування потрібно не менше 10% української складової. Щорічно поріг збільшуватиметься на 5, доки не досягне 40%.
Олександр Дорош керівник підприємства:
У нас буде впевненість у збуті нашої продукції українського виробництва це дуже для нас важливо, тому що якщо брати імпорт техніку, автобуси, то з неї податків платиться в 6 менше, ніж якщо ми виробляємо на українських підприємствах. Тому що ми даємо людям роботу, вони отримують заплату, вони платять податки із заробітної плати. Ми платимо податки в місцевий бюджет, основний.
Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов:
Дуже багато опонентів казали, що цей закон треба відмінити, тому що наша промисловість не справиться. Я вам скажу, що вона справилася і шкільні автобуси - це лише частина того, що ми бачимо. А всього у нас з початку війни майже більше 500 одиниць спецтехніки на потребу збройних сил України. Ми на сьогодні виробляємо все від пожежних машин до спеціальних автомобілів.
За даними “Прозоро” у реєстрі локалізованих товарів виробники вже зареєстрували 645 товарних позицій з рівнем локалізації вище 10%. І це ще раз демонструє наскільки важливим є цей ухвалений закон, каже його ініціатор Дмитро Кисилевський.
Кисилевський Дмитро, співавтор Закону про локалізацію, заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку:
Особливо зараз, під час війни, дуже важливо щоб українські громадяни мали роботу в своїй країні. Щоб ті, хто залишається в Україні могли забезпечити себе, забезпечити своїх близьких, мали змогу підтримати Збройні сили України. Тому, коли держава купує саме продукцію українського вробництва - вона дає роботу своїм громадянам, це по-перше. І по-друге, з кожних 100 витрачених гривень на українські товари, як мінімум 40 гривень повертаються назад в бюджет у вигляді податків.
І що більше буде таких ланцюгів виробництва - то швидше після перемоги відновиться і економіка України -напголошують вітчизняні виробники".