Цього тижня Ювілейний 10-ий Київський міжнародний форум зібрав представників влади, тисячі бізнесменів, лідерів економічного та технологічного розвитку країни. Урядовці та українські бізнесмени відверто, очі в очі, говорили про стан економіки, бар’єри для експорту, масштабування виробництва й створення нової продукції.
Чотири ключові панелі, на яких були наші колеги по Федерації роботодавців України.
Тиск на бізнес
Яскравим був виступ засновника та генерального директора компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи про тиск з боку фіскально-правоохоронних органів. Переконливо і яскраво він окреслив способи тиску та клімат, в якому доводиться працювати українським компаніям. Реакція бізнесу, який в особі Ігоря Мазепи побачив себе і відчув, що ніхто не може почуватись безпечно, - все це свідчить про спротив підприємців. Така сама реакція була і в залі КМЕФ від учасників Форуму.
Позиція Федерації роботодавців тут, як лідерів спротиву разом з Маніфест 42. Ми і далі будемо не лише реагувати на приклади тиску, але й ініціювати та реалізовувати системні зміни, зокрема, щоб через законодавство унеможливити тиск на бізнес.
Інвестиції попри війну
На панелі про сучасні драйвери української економіки член Президії Ради ФРУ Сергій Тігіпко показав, що бізнес не зупиняється, інвестує в проекти, які націлені на переробку та створення продукції з доданою вартістю, такі як завод з вагонобудування для європейських шляхів.
Таку саму стратегію мають тисячі компаній Федерації, продовжуючи, попри війну, інвестувати та будувати виробництва. Ці інвестиції мають бути, як мінімум, захищені, а ще краще – простимульовані та підтримані державою.
Євроінтеграція: не втратити українські підприємства та галузі
Масштабувати виробництва, створбвати нові український бізнес прагне з розрахунком виходу на світові ринки, де він уже гідно представлений.
Як інтегруватися до Євросоюзу, зберігаючи при цьому наші економічні інтереси, говорили на тематичній панелі голова Комітету з питань європейської інтеграції ФРУ Михайло Бно-Айріян разом із заступник головного виконавчого директора МХП Юрієм Мельником та компаніями Федерації, такими, як Метінвест, а також з головою Держпродспоживслужби Сергієм Ткачуком.
Чимало держав ЄС зіткнулися з серйозними втратами в окремих галузях економіки під час інтеграції, що може бути для нас важливим уроком. Розуміючи всю важливість цього етапу в нашій історії і системність процесів інтеграції, вважаємо критично значущим зворотній зв'язок від бізнесу та формування його позиції.
Тому Федерація роботодавців України уже фіналізує велике дослідження «Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу в умовах набуття Україною офіційного статусу кандидата на вступ до ЄС».
Вже в грудні почнемо його презентувати Уряду України, Єврокомісії та Європарламенту, доносячи всім інституціям позицію українського бізнесу в рамках членства України та переговорного процесу.
Промисловий ренесанс
На панелі, присвяченій промисловості, обговорювали ключові фактори, які допомагають виробникам працювати і наповнювати бюджети.
Локалізація виробництва та створення індустріальних парків. Порахували, що 80 промислових компаній зі складу ФРУ мають 4000 постачальників, і закупівля української техніки запезбечує робочі місця для тисяч українців і наповнює бюджети.
Стимулювання інвестицій, зокрема, податкові пільги, права на користування землею за спецумовами, будівництво чи реконструкція необхідної інфраструктури за кошти держави.
Програма часткової компенсації. «Кешбек 25%» вартості української сільгосптехніки окрім гарних показників на внутрішньому ринку, зацікавив італійські компанії, які бачать перспективу в розвитку співпраці з українськими виробниками, а не лише в імпорті своєї техніки на наш ринок. Однак для них важливо, щоб програма була стабільною й надійною.
Участь у міжнародних виставках, які дозволяють українським компаніям отримувати нові замовлення та розширювати співпрацю.
Ефективність рішень держави. Зокрема СЕО SHERP Олександр Білецький сказав, що важливо, щоб державні рішення приймались швидко та ефективно в інтересах бізнесу. Навели спільний приклад зі збільшенням термінів валютної виручки до 270 днів. Декілька місяців тому Уряд підписав відповідний документ, наразі уже 4 місяці своє рішення не приймає НБУ. Це стосується сотень експортерів продукції з доданою вартістю і компаній, які імпортують і замовляють обладнання.
Важливо захищати власних вітчизняні виробників та бізнеси, підтримувати їх програмами та інструментами, аби не втратити їх під час війни та на шляху до європейських ринків.
Дякуємо організаторам КМЕФ, нашим колегам і партнерам, які взяли участь і висловили свою позицію, спільну для тисяч виробників, і державникам, які готові захищати інтереси української економіки.
