Разом з колегами та партнерами з ФРУ та Уряду представники Федерації взяли участь у масштабній події - першому Форумі Промисловців, організованому Forbes Ukraine.
Розвиток українського виробництва – ключовий пріоритет ФРУ, тому закономірно, що серед присутніх на Форумі було багато компаній-активних членів Федерації.
Усі вони стикаються з викликами часу та намагаються розібратися, які можливості та конкретні кроки існують зараз для розвитку.
Відповіді на ці питання і шукали учасники форуму, де обговорювали як збільшити в економіці частку виробництва з доданою вартістю, як модернізуватися та залучати інвестиції навіть у воєнний час.
У залі було понад 250 учасників та 30+ спікерів із компаній з сумарним виторгом майже 900 млрд грн.
Відкрила форум дискусія «Подвоїти частку виробництва (manufacturing) в економіці: проблеми, ідеї, рішення» за модерації гендиректора ФРУ Руслана Іллічова.
Говорили про те:
- хто інвестує у заводи під час війни та які інструменти допомагають бізнесу це робити;
- як бізнес і держава можуть разом будувати індустріальну стратегію;
- які інновації вже сьогодні реально змінюють виробництво.
Заступник міністра економіки довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа зазначив, що держава поставила амбітну мету – наростити частку переробної промисловості у ВВП до 20%.
Для цього вже діє державна програма «Зроблено в Україні» (ключовим партнером якої є ФРУ), що містить 14 інструментів підтримки промисловості: компенсація вартості української техніки, локалізація в публічних закупівлях, доступні кредити, гранти на розвиток та відновлення тощо.
Щодо локалізації Руслан Іллічов наголосив на важливості поширення цього підходу на виконання робіт з відновлення та під час впровадження великих інфраструктурних проектів.
У вирішення цього питання промисловці розраховують на допомогу держави, у тому числі сподіваються на швидкі законодавчі ініціативи.
Учасники дискусійної панелі поділилися власним досвідом у подоланні викликів воєнного часу та можливостями розвитку.
Операційний директор «Метінвест» Олександр Мироненко розповів про відновлення компанією великих інвестиційних програм.
Так у 2025 році «Метінвест» інвестує у виробництво понад $330 млн, з яких понад 80% – саме в українські активи.
Цьогоріч компанія спрямувала $20 млн на відновлення доменної печі на «Каметсталі», планує створення там газової генерації та капітальний ремонт іншої доменної печі, а на Північному ГЗК - будівництво установки зі згущення відходів.
Водночас Мироненко окреслив низку викликів для галузі:
- можливе запровадження з січня 2026 року механізму CBAM, що може знизити конкурентоспроможність української сталі;
- неконтрольований експорт металобрухту (60-70 тис. тон щомісяця);
- можливий наплив на внутрішній ринок турецької металопродукції;
- кадровий дефіцит 15–20%.
Член правління «Укрзалізниці» Євген Шрамко розповів про трансформацію виробничого напрямку підприємства під час війни та можливості, які вони надають для компаній-виробників.
Так, обладнані промислові майданчики УЗ (з підключенням до електроенергії, води та газу) готові до розгортання партнерського виробництва.
Наразі вже 13 компаній із різних сфер бізнесу, включно з аграрним сектором, будівельною та оборонною галуззю, зацікавились цією можливістю.
Для підвищення ефективності УЗ провела енергоаудит, впроваджує діджиталізацію та уніфікує управління. За два роки компанія запровадила понад 100 нових видів продукції.
Віримо у перспективу створення українського локомотиву та розвиток напрямку дизельних потягів.
Вітаємо ініціативу УЗ з придбання вітчизняних пасажирських вагонів, що активізує галузь транспортного машинобудування та залучає сотні українських підрядників.
Руслан Іллічов підкреслив необхідність системної державної підтримки «Укрзалізниці» для збалансування доходів та витрат, зниження фінансових ризиків, планування інвестицій, стабільних контрактів і своєчасного відновлення критичної інфраструктури.
Учасники панелі висловилися й щодо ефективності державних програм підтримки виробництва.
Так співвласник «Френдлі Вінд Технолоджі» Максим Єфімов розповів як минулого року компанія отримала від Ощадбанку 147 млн грн на закупівлю самохідного автокрана, який вже працює на українських об’єктах і є другим за потужністю в країні.
Нагадаємо, компанія є єдиним в країні виробником вітротурбін мультимегаватного класу, цього року вперше запустила виробництво лопатей. У 2023 році, навіть у воєнних умовах, заснувала індустріальний парк з енергетичного машинобудування, який сьогодні об’єднує близько трьох тисяч працівників.
У свою чергу СЕО Eurogold Industries Михайло Шепетько відзначив, що товари підприємства були включені до переліку продукції, що бере участь у програмі компенсацій/кешбеку, яка реалізується Урядом України з метою підтримки вітчизняного виробника.
Також за допомогою Експортно-кредитного агентства компанія залучила додаткове фінансування й зміцнила свої позиції на зовнішніх ринках.
«Євроголд Індестріз Лтд» є провідним виробником таких продуктів, як прасувальні дошки, сушарки для білизни, побутові драбини, відра для сміття, вироби із пластику тощо.
Компанія реалізує свою продукцію на внутрішньому та на зовнішньому ринку - товари представлені більш ніж у 50-ти країнах світу.
Її продукція представлена як у великих європейських мережах (JYSK, Metro, Kaufland, REWE, Leroy Merlin), так і на міжнародних онлайн-платформах (Amazon, Allegro, E-MAG) та в українських торговельних мережах.
Для зростання обсягу виробництва та відповідно, експорту, у компанії вважають виключно важливими зареєстровані у ВРУ законопроекти, співавторами яких є Федерація, що передбачають сприяння капітальним інвестиціям, в т.ч. шляхом компенсації інвестицій через податки, для платників податків, які набули статус інвестора у сфері переробної промисловості.
Українські виробники знаходяться у ситуації, коли кожен із механізмів підтримки від держави є важливим, а разом вони мають мультиплікативний ефект. І про це свідчать приклади учасників дискусії.
Лише об’єднавши зусилля бізнесу та держави, ми здатні збудувати промисловість, яка представить Україну на світовій арені як потужну індустріальну та інноваційну державу.
