Люди мають усі необхідні умови, щоб почати швидко заробляти на фактичних навичках, а держава – отримувати більше податків від «білої» зайнятості.
Про це йшлося під час презентації стану розвитку Національної системи кваліфікацій. Захід відбувся у понеділок, 18 березня, в Києві.
Майже 6 років тому, коли готувався запуск Нацагентства кваліфікацій, багато хто не вірив в успіх цієї установи і переконував, що ринку вона не потрібна і не цікава. Але життя показує зворотнє. Агентство стало зразковим прикладом того, як в Україні може вестися соціальний діалог, як ефективне дерегулювання позитивно впливає на економіку. Достатньо поглянути на результати роботи агентства: українська система кваліфікацій активно інтегрується до європейського простору, створено інфраструктуру для визнання неформальної освіти. Крім цього, затверджено 321 професійний стандарт, працює 68 Кваліфікаційних центрів, що вже дозволило тисячам людей офіційно працювати. Такий результат однозначно вартий витрачених зусиль, – розповіла під час презентації голова комітету сталого розвитку Федерації роботодавців України Олена Колеснікова.
Вона також зазначила, що бізнес одразу почав використовувати можливості Кваліфікаційних центрів для збереження працівників. Наприклад, завдяки центрам, які діють на базі гірничо-металургійних підприємств, 1700 людей змогли підтвердити кваліфікацію. Насамперед йдеться про робітників, які через війну втратили документи. Крім того, центри дозволяють швидше визнавати результати підвищення кваліфікаці і рухатися кар’єрним маршрутом.
За ці 5 років Національне агентство кваліфікацій зробило чималий шматок роботи. Але воєнні реалії створюють нові виклики. Сотні тисяч цивільних стали на захист держави, опанували нові, унікальні навички. Як їх адаптувати до цивільних кваліфікацій? Це також предмет непростих дискусій, які нам необхідно піднімати вже зараз, аби зберігати і примножувати людський капітал в Україні, – додала Олена Колеснікова.
