9 липня 2020 року у місті Кременчук Полтавської області пройшла презентація законопроєкту 3739 щодо підтримки локалізації продукції машинобудування при публічних закупівлях. У рамках цього заходу відбулася виїзна зустріч ініціативної групи народних депутатів, керівництва Федерації роботодавців України, очільників місцевої влади та провідних машинобудівних підприємств.
Верховною Радою зареєстровано законопроект №3739 про локалізацію. Авторами стали народні депутати Дмитро Наталуха, Дмитро Кисилевський та Роксолана Підласа. Всього законопроект підписали 38 народних депутатів з різних депутатських фракцій та груп. Документ розроблено у активній співпраці з Федерацією роботодавців України.
Україна в розпал економічної кризи, спричиненої коронавірусом, немає можливостей «залити грошима» свою економіку за прикладом західних країн чи Китаю. Але має змогу вимагати, щоб товари, які закуповує держава, були принаймні частково виготовлені в Україні, тим самим створивши ринок для тих компаній, які готові розвивати виробництво в Україні. Так само, як це давно зробили інші країни - торговельні партнери України.
Станом на кінець 2019 року імпорт у публічних закупівлях сягає 50%, в той самий час, як у розвинених країнах - до 5%. США, ЄС і навіть країни СНД надають перевагу власним виробникам, чию продукцію дотаціями підтримує держава, а для імпорту мають тарифні та нетарифні бар’єри. Наприклад, в ЄС діє директива, яка дозволяє замовнику відхилити тендерну пропозицію, якщо доля місцевої складової в продукції менша 50%.
Законопроект виділяє 4 основні напрямки машинобудування, для яких пропонується локалізація на рівні 25-40%. Це залізничний транспорт, міський пасажирський транспорт, комунальна техніка і спецтехніка, енергетичне машинобудування.
Місцем проведення презентації законопроекту №3739 було обрано ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». Тут для гостей та журналістів організовано виставки виробів підприємств Полтавщини, що представляють якраз ці основні напрямки машинобудування. А саме:
- залізничний транспорт (вантажні й пасажирські вагони, електропоїзди, дизель-поїзди) від Крюківського вагонобудівного заводу;
- продукція енергетичного машинобудування від Полтавського турбомеханчного заводу;
- комунальна техніка від Кременчуцької фірми «Альфатекс»;
- автомобілі різних моделей від АвтоКрАЗу;
- техніка для дорожного будівництва від ПрАТ «Кредмаш»;
- електронне обладнання заводу «Хартрон-експрес» з Харкова.
Ці виставки наочно довели: в Полтавській області виготовляються сучасні зразки техніки з процентом локалізації вже по факту більшим, ніж передбачає законопроєкт 3739. Уся ця продукція серійного виробництва. Відома її ціна і вона завжди нижча ніж закупки по імпорту, її технічний рівень відповідає українським та міжнародним стандартам, її якість доведена роками експлуатації. І це беззаперечний аргумент проти тих, хто намагається стверджувати, що в Україні немає сучасних технологій, хто сумнівається в якості вітчизняних виробів. Підкреслимо, це машинобудування лише Полтавської області.
Тобто, машинобудівники ще раз наголосили:
- їх продукція зроблена в Україні;
- вона конкурентоздатна на ринку;
- вона дешевша за імпортну;
- вона відповідає вимогам ринку та стандартам;
- може бути виготовлена у потрібних обсягах.
У рамках заходу відбулася екскурсія виробничими цехами ПАТ «КВБЗ». Гостям показали де і як створюються та виготовляють вантажні й пасажирські вагони, швидкісні електропоїзди, дизель-поїзди, поїзди та ескалатори для метрополітену, ходові частини для всіх видів транспорту соціального призначення, інженерна техніка.
Один із найважливіших моментів заходу – прес-конференція. Які переваги отримають українські виробники, до якої саме продукції застосовуватимуться вимоги локалізації, чи виграє держава і економіка від такої ініціативи, розповіли учасники заходу та запрошені:
- Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку,
- Роксолана Підласа, заступниця голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку
- народні депутати-мажоритарники регіону,
- Олег Синєгубов, голова Полтавської державної адміністрації,
- Роман Грищенко, голова Сумської обласної державної адміністрації,
- Віталій Малецький, міський голова Кременчука,
- Олександр Грицаєнко, міський голова Лубен,
- Олег Стовбун, секретар Карлівської міської ради,
- Дмитро Олійник, голова Ради Федерації роботодавців України,
- Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України,
- Віктор Якубовський, ПАТ «Укрелектроапарат» м.Хмельницький,
- Володимир Приходько, голова наглядової ради ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»,
- керівники великих машинобудівних підприємств України з Харкова, Миколаїва, Львова, Дніпра та інших міст,
- представники профспілок та інших організацій.
Вони також відповіли на запитання журналістів всеукраїнських, обласних та регіональних засобів масової інформації.
І народні депутати, і промисловці, і мери міст, профспілкові лідери – усі виступаючі - наголошували на тому, що їх непокоїть як рік за роком наша країна втрачає промисловий потенціал - експортує все більше сировини і нарощує імпорт високотехнологічної продукції.
Законопроектом №3739 передбачено обов’язковий відсоток локалізації виробництва на території України для участі у державних закупівлях. Саме це викликає найбільш гарячі дискусії. Нам нав’язують хибне переконання, що відповідно до вимог Світової організації торгівлі ринок країни має бути абсолютно відкритим та незахищеним. Насправді установчі документи СОТ не містять такої категоричної вимоги і, більше того, дозволяють це робити. Цим, на відміну від України, дуже вдало користуються інші держави-члени СОТ, встановлюючи загороджувальні мита або законодавчо закріплюючи вимоги з локалізації виробництва.
Встановлення вимог щодо обов’язкової локалізації виробництва – абсолютно нормальна практика з точки зору розвитку виробництва та економіки держави у цілому. Чим більшого рівня локалізації буде досягнуто у виробництві техніки, тим більш стресостійкою буде і вітчизняна машинобудівна галузь, і економіка країни.
Законопроєкт про локалізацію пропонує ринок тим інвесторам, які вкладають у виробництво в Україні. Хочеш отримати контракт, оплачений грошима українських громадян, - створи робочі місця для українських громадян і заплати податки в бюджет українського міста. Локалізація - багатогранний процес, для створення правових норм якого важливо не тільки прийняти Верховною Радою цього законопроекту, але і затвердження профільними міністерствами методик визначення вартості життєвого циклу і визначення рівня локалізації.
Законопроект не лобіює інтереси окремих великих виробників або певних проектів. Завдяки внутрішньої кооперації дрібних та середніх підприємств-суміжників організовуватимуться виробництва з випуску обладнання, комплектуючих, які сьогодні закуповуються у закордонних постачальників.
У середньостроковій перспективі, завдяки прямому доступу до передових технологій і знань, українські підприємства зможуть провести модернізацію потужностей (в т.ч. за міжнародними стандартами), що позитивно відіб’ється на конкурентоспроможності продукції (в т.ч. на експортних ринках) і виведе українську економіку на більш високий технологічний рівень.
Локалізація виробництва використовується усіма європейськими державами для створення робочих місць у наукоємних галузях із великою доданою вартістю. Розрахунки переваг або втрат від локалізації повинні включати не лише матеріальні, а й соціальні та демографічні чинники. Люди, конкуруючи за робочі місця, переїжджають у ті країни, які можуть такі робочі місця забезпечити. Країни, у свою чергу, конкурують за людей, які згідні жити в даній країні, народжувати дітей, бути носіями мови, культури, сплачувати податки. Без локалізації виробництва Україна очевидно програє у цій боротьбі.
Під час виступу Голова Ради ФРУ Дмитро Олійник зазначив: «Ми, промисловці, вітчизняні виробники, роботодавці, відповідальні за своїх людей, за свої колективи, тому Україна має провадити таку державну політику, яка сприятиме зайнятості населення, економічному зростанню і побудові конкурентоздатної економіки. Так як це роблять країни, які досягли успіху: США, Канада, Китай, країни ЄС. І ми це будемо робити!»
Федерація роботодавців України підготувала відкрите звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо підтримки презентованого законопроекту №3739, важливості його прийняття для промисловості та економіки країни, та запропонували усім присутнім – керівникам підприємств, та керівниками органів місцевої влади – підписати звернення.
Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов зазначив, що ця ініціатива буде продовжена і в інших регіонах: «Впевнений, що досить швидко під документом будуть тисячі підписів».
Перший підпис під зверненням поставив Дмитро Олійник.
Після КВБЗ учасники заходу відвідали також Кременчуцький завод дорожніх машин.
