В межах Міжнародного промислового форуму провели панельну дискусію «Промисловий Рамштайн: повоєнне відновлення та модернізація української промисловості».
В центрі обговорення – проблеми та перспективи реалізації «Промислового Рамштайну» — ініціативи, започаткованої Федерацією роботодавців України та підтриманої Урядом, яка покликана об’єднати державу, бізнес і міжнародних партнерів для відновлення та технологічної модернізації української промисловості.
У межах дискусії були представлені фактично всі ключові стейкхолдери Промислового Рамштайну – постраждалі від війни підприємства та підприємства, що модернізуються; провідні виробники верстатів, представники Міністерства економіки України, Експортно-кредитного агентства України, банківської системи та іноземних партнерів.
Модератор дискусії – генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, наголосив, що питання відновлення промисловості вже сьогодні має стати одним із ключових елементів економічної політики держави та міжнародної підтримки України. Він наголосив на досвіді повоєнного відновлення Німеччини, зазначивши, що після Другої світової війни саме розвиток верстатобудування став одним із драйверів швидкої індустріалізації та формування потужної експортоорієнтованої економіки ФРН.
Серед корисних для України прикладів — діяльність спеціального фонду ERP, створеного за рахунок коштів «плану Маршалла». Завдяки цьому механізму німецькі підприємства отримували доступні кредити на закупівлю обладнання та модернізацію виробництва через державний банк розвитку KfW та мережу комерційних банків. Саме такі інструменти довгострокового пільгового фінансування могли б стати ефективною моделлю і для України.
Водночас повоєнне відновлення України має стати не лише процесом відбудови зруйнованих підприємств, а й можливістю для масштабної технологічної модернізації, розвитку сучасного машинобудування та інтеграції української промисловості до європейських виробничих ланцюгів. Тому значну увагу було приділено технологіям, що мають ключове значення для відновлення та модернізації української промисловості: сучасному виробничому обладнанню, автоматизації, енергоефективним рішенням.
Зокрема, засновник та СЕО Aramis Laser Systems Сергій Шевченко підкреслив, що державні програми підтримки вже допомагають українським підприємствам модернізувати виробництво та інвестувати у сучасні технології навіть в умовах війни. За його словами, через дефіцит кадрів бізнес дедалі активніше впроваджує автоматизацію та роботизовані рішення, а український ринок має значний потенціал для масштабного оновлення виробничих потужностей і зростання експорту.
«Ринок України має великі можливості для експортного ривка. Але для цього потрібно провести комплексну модернізацію виробничих потужностей і закуповувати сучасні засоби виробництва», — наголосив Шевченко.
Генеральний директор компанії «Пожмашина», яка використовує у своїй роботі понад 50% українського обладнання, Олег Авер’янов додав, що державні програми підтримки промисловості та політика локалізації потребують розширення та жорсткішого контролю, особливо у сфері оборонних закупівель.
Окремий блок дискусії був присвячений співпраці з Німеччиною як одним із ключових партнерів України у промисловій модернізації. У 2025 році Німеччина стала другим після Китаю найбільшим постачальником верстатів в Україну. Вартість імпорту німецького обладнання становила близько 90 млн доларів США, тоді як імпорт із Китаю — 130 млн доларів.
У Федерації роботодавців України наразі сформовано перелік із понад 500 одиниць обладнання, необхідного постраждалим українським підприємствам для відновлення виробництва. Близько половини цього обладнання виробляється саме у Німеччині.
Представниця компанії EMAG Group Ольга Кляйн наголосила, що компанія розглядає Україну як стратегічного партнера для розвитку сучасної промисловості та бачить значний потенціал українських підприємств у сфері високотехнологічного виробництва. Водночас вона звернула увагу на потребу у зрозумілих механізмах фінансування, структурованих проєктах і партнерських інструментах, які дозволять міжнародним компаніям активніше працювати з українським ринком.
«Відновлення української промисловості — це створення нової економіки: сучасної та інноваційної. І ми готові бути поруч як партнери, інвестори та союзники», — наголосила Кляйн.
Член правління Німецько-української промислово-торговельної палати (АНК) Віталій Верещагін також підтримав думку про те, що Німеччина, залишаючись одним з ключових партнерів України у наданні військової підтримки, зацікавлена і в тому, щоб бути генеральним партнером модернізації української промисловості. Німецькі технології та обладнання є одними з найбільш затребуваних серед українського бізнесу, тому лобіювання створення ефективних стимулів для збільшення постачань німецького промислового обладнання в Україну має бути спільною метою ФРУ та АНК як потужних об’єднань бізнесу, зацікавленого у модернізації.
Спікери також зосередилися на оцінці ефективності чинних державних механізмів підтримки бізнесу та пропозиціях щодо нових інструментів, здатних пришвидшити відновлення промислового сектору.
Зокрема, Голова правління Експортно-кредитного агентства України Руслан Гашев та директор департаменту промислової політики Мінекономіки України Роман Кропивницький розповіли про діючі механізми підтримки, включаючи державну грантову програму, механізми 5-7-9 та страхування військових ризиків.
Зазначили також суттєве просування українського уряду у роботі з іноземними партнерами щодо запровадження нових інструментів підтримки Промислового Рамштайну та анонсували розширення коаліції підтримки Промислового Рамштайну під час щорічної Конференції з відновлення України, яка незабаром відбудеться у Гданську.
Значною у підтримці ініціативи є також роль банківського сектору України, який вже зараз реалізує масштабні програми підтримки промисловості від міжнародних донорів, включаючи ЄБРР, ЄІБ, IFC тощо. Окремим ефективним інструментам та програмам був присвячений виступ Юлії Вітки, керівниці міжнародних та державних програм для бізнесу АТ КБ «Приватбанк».
Учасники дискусії наголосили на тому, що лише об’єднання зусиль бізнесу, урядів та міжнародних організацій забезпечить необхідне українській промисловості відновлення. ФРУ і далі представлятиме інтереси українського бізнесу та просуватиме проекти відновлення та модернізації промисловості як всередині України, так і у міжнародній площині. Дякуємо всім учасникам за спільну роботу.
