Послідовно працюємо на користь українських виробників, разом із народними депутатами та головою Рівненського обласного об'єднання організацій роботодавців «Роботодавці Рівненщини» Михайлом Кривком зустрілись з головою Рівненської ВЦА Віталієм Ковалем.
На зустрічі з місцевими підприємцями представили основні напрямки своєї роботи:
- впровадження і захист Закону «Про локалізацію»,
- відстоювання програм для переробної промисловості, як то 25% компенсації аграріям при закупівлі української с/г-техніки,
- робота із закордонними партнерами з просування наших виробників на зовнішніх ринках,
- співпраця з програмою U+ system, яка дуже важлива не лише з точки зору лікування постраждалих від війни, а й повернення цих людей до повноцінного життя та роботи.
Нагадали підприємцям про можливості нашого інструменту HelpDesk. Це ресурс, де зібрані практичні сервіси для бізнесу, які надає Федерація — наші основні послуги та можливість одразу оформити звернення для їх отримання.
В особливому фокусі була проблематика деревної сировини. Питання щодо дії мораторію на експорт лісу-кругляку ставили підприємці на зустрічі.
ФРУ послідовно відстоювала заборону на вивезення необробленої деревини за кордон, захищаючи доступ наших виробників до української сировини.
Адже невеликим вітчизняним підприємствам складно конкурувати з великими європейськими компаніями.
Мораторій же на вивіз лісу-кругляку стимулював й іноземців інвестувати у нові підприємства в Україні.
Ініціатива дозволила отримати десятки нових виробництв, а відповідно - нові робочі місця.
Народний депутат Дмитро Кисилевский презентував План розвитку переробної промисловості.
Вважаємо необхідним і корисним прийняття таких законопроектів, як страхування інвестицій від військових ризиків та повернення капексів.
Для посилення співпраці бізнесу і Федерації відвідали підприємства Рівненщини.
Перше – Костопільський завод скловиробів.
У 2022 році підприємство не зупинялось ні на один день. Хоча два кар'єри піску через окупацію і бої були недосяжними для виробників. За кілька днів пошуку тут прийняли рішення працювати з менш підготовленою наявною сировиною. Склотара виходила із зеленкуватим відтінком, але лейбл "Зроблено у країні, яка захищає" справляв враження на покупців, - розповідає керівник підприємства, голова Ради роботодавців України Дмитро Олійник. Врешті іноземні партнери оцінили безперебійність поставок і надійність українського виробника. Наразі підприємство близько половини своєї продукції експортує за кордон.
З початку повномасштабної агресії компанія сплатила 252 млн грн податків і 236 млн грн заробітної плати. Це красномовно говорить про внесок заводу в економіку України. Допомога ЗСУ (автотранспорт, квадрокоптери, засоби зв'язку, бронежилети та інше) склала понад 2 млн доларів.
Екскурсію виробництвом проводить очільник ФРУ, голова Наглядової ради КСЗ Дмитро Олійник.
Тут і сонячні панелі, і майданчики зі склобоєм. На підприємстві є лінія, яка миє та забирає метал зі скла. У цехах, де виготовляють пляшки - гаряче, бо скло розігрівають до 1560 градусів. Пляшки світяться і літають в машинах швидше, ніж клацає затвор фотоапарату.
Енергоощадність та екологічність - один з принципів заводу. Тут встановлені сонячні панелі, активно використовують склобій, що значно зменшує викиди вуглецю, працює станція зі спалювання пропан-бутану.
На 2024 рік запланована модернізація виробництва, інвестиція в яку становить 500 млн грн. Склоформуюча машина на 10 секцій уже зібрана та знаходиться на підприємстві. Дмитро Олійник розповідає, що саму машину викупили зі зруйнованого цеху іншої компанії, завезли комплектуючі і самі костопільські виробники, наче машинобудівники, зібрали нове обладнання.
Наступний крок - будівництво однієї з найбільш енергоефективних печей з підігрівом з потужністю плюс 30% та енергоспоживання мінус 25% до поточного. Плюс до того - нові печі відплаву та автомати контролю.
Планують на Костопільському склозаводі поглиблювати переробку: крім власного виробництва склотари тут мають намір займатись розробкою ескізів, які наразі замовляють у сторонніх бюро, і в подальшому самостійно наносити декорування.
Ставити сміливі цілі Дмитро Олійник уже звик: в 2014 році, після окупації Криму та за відсутності української соди, яка необхідна для скловиробництва, він обрав для української пляшки як перспективний ринок - європейський. Тоді це вважалося мало можливим, але рішення стало доленосним для підприємства.
Наступне підприємство, яке ми відвідали на Рівненщині, – виробничо-конструкторське об’єднання «MAANS».
Його спеціалізація – навісне обладнання до сільгосптехніки та запасні частини до неї. Тут в цехах виробляють соняшникові, соєві, кукурудзяні жниварки та візки для них.
Побачили повний цикл виробництва: від спектрального контролю металу на вході, лазерної різки, абразивної обробки до виготовлення деталей із заготовок, маленьких і повноформатних, та порошкового фарбування. Українська складова становить 95%.
Раді були дізнатись, що програма компенсацій аграріям за придбання української с/г-техніки, ініційована та запроваджена за участі Федерації роботодавців, стала самою ефективною і максимально вітається самими виробниками. Зокрема, вона дала поштовх для розвитку і MAANS.
Обладнання цього підприємства підходить до різних машин, в тому числі John Deere. При цьому воно в два рази дешевше за аналогічне обладнання світового виробника і успішно конкурує з ним не лише на внутрішньому ринку, але й на зовнішніх: Польща, Німеччина, Чехія, Болгарія, Бельгія.
Виробники сільгосптехніки, як керівник рівненського підприємства Станіслав Сердюк, так і наш колега директор Богуславської сільгосптехніки Петро Гавриленко, наголошують, що для виробників-експортерів граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями критично важливо збільшити зі 180 календарних днів до року. Оскільки техніка поставляється в інші країни через дилерів та суб-дилерів. І лише коли у дилера іноземний фермер купить українську продукцію - виробник отримає оплату. Часто це значно більше півроку. Готуємо звернення до уряду та Нацбанку з пропозицією подовжити граничний термін розрахунків.
ФРУ продовжує працювати над просуванням української техніки на зовнішні ринки. Зокрема, за місяць організовуємо національний стенд на найбільшій у світі виставці сільгосптехніки AGRITECHNICA 2023 в Ганновері.
