Під час блекауту багато українців усвідомили, наскільки важливою є праця енергетиків, електромонтерів, ремонтників та інших кваліфікованих робітників. Хоча саме їхні знання та навички стоять за багатьма буденними речами, щоденним комфортом.
Це означає, що реформа професійної освіти, її популяризація та підвищення престижу навіть зараз, у період війни, залишаються актуальними завданнями.
Про це розповіла голова комітету зі сталого розвитку ФРУ Олена Колеснікова сьогодні, під час круглого столу «Розвиток людського капіталу в Україні: погляд роботодавців». Захід організували Федерація роботодавців України спільно з Міністерством освіти і науки в межах Європейського року навичок.
Генеральна директорка директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік розповіла, що роботодавці найчастіше співпрацюють із закладами профтехосвіти за 4 векторами:
- оновлення матеріально-технічної бази;
- проведення навчання та стажування учнів на підприємствах. Підготовка за дуальною формою;
- участь у розробленні змісту освіти (освітні стандарти, навчальні програми тощо);
- профорієнтація.
Нині система професійної освіти продовжує співпрацювати з роботодавцями, зокрема для підготовки учнів за дуальною формою. Втім є багато викликів у впровадженні такої форми підготовки. Один з них – скорочення потенційних бізнес-партнерів.
«Дійсно, зараз дуальна форма підготовки робітників пішла на спад. Багато підприємств було знищено через збройну агресію рф, ще більше бізнесів зазнали обстрілів. Наприклад, гірничо-металургійні підприємства знаходяться близько до лінії фронту і не можуть бути релоковані. Крім того, деякі виконують замовлення від оборонного комплексу. Брати студентів на підприємство у такій складній безпековій ситуації – ризиковано. Ще одна проблема – фінансові втрати. Багато підприємств працюють у збиток або близько до нуля. Як знаємо, в країнах ЄС держава компенсує роботодавцям витрати, які ті несуть під час дуальної підготовки студентів. У нашому випадку не йдеться про запит на компенсацію витрат, але просимо хоча б не оподатковувати видатки на студентів. Виходить, що бізнес покриває витрати на підготовку студентів, а ще платить податки з їхніх зарплат. Перегляд податкової політики дозволив би роботодавцям більше співпрацювати з освітою», – зазначила Олена Колеснікова.
Під час круглого столу генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов розповів, що вже зараз європейські партнери цікавляться перспективами українського ринку праці.
«На зустрічах з іноземними партнерами нас часто запитують, який вектор обере українська економіка в перспективі. Сьогодні в нас є можливість заявити про себе в нових сферах. В Україні досить сильний людський капітал, тож це цілком реально втілити. Для того, щоб втримати економічний фронт, потрібно стимулювати розвиток бізнесу всередині країни. Як наслідок, ринок праці потребуватиме ще більше робітників. Для освіти це явний сигнал – навчитися швидко задовольняти потреби ринку праці, мати гнучку і прозору систему підвищення кваліфікації працюючих робітників», – розповів Руслан Іллічов.
В круглому столі також взяла участь народна депутатка Ольга Коваль, заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній, голова Національного агентства кваліфікацій Юрій Баланюк, керівниця центру «Розвиток КСВ» Марина Саприкіна та інші.
