16 серпня відбулося засідання Комітету торгівельного захисту та конкурентної позиції на тему «Обмеження імпорту української сільгоспродукції до ЄС – ефективні заходи протидії, які може використати український бізнес». За результатами засідання знаємо, як можемо захистити наш експорт і розказуємо вам.
Шлях до європейського ринку
15 вересня має завершитись дія Регламенту Єврокомісії про заборону імпорту 4 українських продуктів до 5 країн ЄС. Але в Польщі заявили про готовність продовжити заборону до кінця року в односторонньому порядку навіть, якщо заборону не підтримає Єврокомісія. Поляки вважають, що до них долучаться й інші держави, які межують з Україною. Крім того, мова йде також про поширення обмежень на інші групи товарів: курятину, цукор, ягоди, томатну пасту, олію тощо.
Ще в травні Федерація роботодавців України та ряд її членів в рамках ділової місії до Брюсселю відвідала 6 директорів Єврокомісії, зокрема генерального директора DG TRADE. “Ми отримали статус лобіста. І зокрема сьогодні разом з колегами можемо реєструватись і безпосередньо брати участь у захисті інтересів наших експортерів під час проведення процедур, які будуть запроваджуватись з боку Європейського Союзу”, – наголошує генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.
ФРУ долучилась до реєстру Transparency Register, учасники якого мають право:
- представляти позицію на слуханнях комітетів Європейського Парламенту;
- брати участь в офіційних та неофіційних робочих групах, що утворюються в Європейському Парламенті та Єврокомісії;
- зустрічатись з керівництвом Європейської Ради, Комісії та її директорів.
“Позиція загальноєвропейських інституцій така: рішення окремих країн щодо імпорту продукції мають бути попередньо погоджені з Брюсселем і відбуватись в рамках загальної стратегії Євросоюзу”, – говорить голова Комітету торговельного захисту та конкурентної політики ФРУ Ігор Гольченко.
Є два механізми вирішення: правовий і політичний. “Політичне рішення можливе, але навряд воно буде ефективне саме зараз. Щоб вирішити одне питання, треба досягти компромісу по якомусь іншому. Отже, кожна з 5 країн буде запитувати у відповідь поступок від України. Таким чином, одне питання замінюється на п’ять. Також нема гарантії, що не приєднаються інші країни”, – вважає Ігор Гольченко. – «Тому ми пропонуємо йти юридичним шляхом. Тим більше, що ми знаємо, як це робити, у нас є потенціал і головне – є підстави для такого оскарження.”
Юридичний захист
Нагадаємо, що Регламент 2023/1077 Європейського Парламенту та Ради від 31 травня 2023 р. продовжив дію лібералізаційних заходів до 05.06.2024 р.(зокрема, таким Регламентом призупинена дія митних тарифів, вхідних цін для овочів та фруктів, тарифних квот, антидемпінгових та захисних заходів).
“Слід зазначити, що цей Регламент чітко передбачає, яким чином Європейська Комісія може реагувати на суттєве зростання українського експорту і запобігати можливій шкоді європейському ринку. Цей механізм називається – «Пришвидшені захисні заходи», - пояснює радник ФРУ з питань міжнародної торгівлі, партнер Sayenko Kharenko Анжела Махінова.
Єврокомісія має здійснювати моніторинг імпорту і кожні два місяці інформувати членів ЄС: чи є зростання імпорту та зміни цін на ринку. Якщо така тенденція є, а імпорт товарів походженням з України негативно впливають на ринок ЄС подібних товарів або безпосередньо конкуруючих товарів, Комісія може ініціювати процедуру аналізу ситуації на ринку. Процедура може бути ініційована також на підставі запиту члена ЄС. Аналіз Комісією здійснюється протягом 3 місяців, а за його результатами Комісія може прийняти рішення про відновлення дії мит (тарифні ціни, вхідні квоти, тощо), передбачених Угодою про асоціацію. Після публікації такого рішення заінтересовані сторони можуть надати свої коментарі протягом 10 днів.
«Коли ми були у складі делегації Федерації роботодавців до євроінституцій і спілкувались з DG TRADE, вони говорили, що саме інструмент розслідувань, цього моніторингу і аналізу ситуації мають використовуватись у вирішенні подальших ситуацій з українським експортом, а не односторонні обмеження, які вже були застосовані. Отже, розслідування/аналіз ситуації на європейському ринку – це перший юридичний механізм», – Анжела Махінова.
Якщо така процедура буде ініційована, то український бізнес, як зацікавлена сторона, може і повинен звертатись до Єврокомісії і подавати свої коментарі.
Другий інструмент — процедура вирішення спорів в Світовій організації торгівлі. Перший етап передбачає консультації між членами СОТ (60 днів). Це може бути ефективний механізм комунікації і вирішення спору, адже згідно з наявною статистикою до 20% всіх спорів у СОТ вирішуються саме на етапі консультацій. Якщо спір не вирішується на даному етапі, створюється група експертів, яка розглядає спір протягом 6-9 місяців. На рішення групи експертів може бути подана апеляція, яка розглядається Апеляційним органом протягом 60-90 днів. На сьогоднішній день Апеляційний орган СОТ відсутній, однак, напрацьовуються інші процедури розгляду спорів СОТ в апеляційному порядку (наприклад, арбітраж на підставі двосторонньої угоди або арбітраж на підставі MPIA), що дає можливість знову розглядати процедуру вирішення спорів в СОТ, як ефективну. За результатами розгляду спору група експертів або Апеляційний орган (в залежності від того, скільки буде етапів розгляду) можуть визнати застосовані ЄС заборони українського імпорту, як такі, що порушують Угоди СОТ, і відповідно, рекомендувати їх скасувати. Якщо ЄС відмовиться скасувати незаконну заборону, Україна зможе вимагати компенсацію або призупинення еквівалентних за розміром зобов’язань щодо ЄС.
Третій юридичний механізм заходу – це процедура вирішення спору на підставі Угоди про Асоціацію з ЄС. Все починається з консультацій, які можуть тривати від15-30 днів. Якщо домовленостей не вдалось досягти, створюється арбітражна група, яка розглядає спір від 90 до 150 днів. Як і у випадку з вирішенням спорів в СОТ, арбітражна група може визнати заборону такою, що порушує Угоду про Асоціацію і рекомендувати її скасувати. У разі відмови від скасування, Україна знову зможе вимагати або компенсацію, або призупинити дію еквівалентних зобов’язань щодо ЄС. Процедура вирішення спорів на підставі Угоди про асоціацію вже апробована, застосовувалась по забороні експорту лісу-кругляку, відповідно також, як інструмент, може бути використана у даному випадку.
«Варто розглянути хоча б ініціювання консультацій в СОТ або за угодою про Асоціацію. Такі консультації можуть дозволити отримати формальну площадку для обговорення з ЄС. До того ж 20% всіх спорів в СОТ вирішуються саме на етапі консультацій», – вважає радник ФРУ з питань міжнародної торгівлі.
Готуватись уже зараз
Імпорт аграрної продукції українського походження до країн ЄС має всі законні права. Але в захисті прав виробники мають проявляти власну ініціативу.
«Зараз потрібно здійснювати підготовчі дії і формувати план протидії. Проблемою є те, що Єврокомісія не буде інформувати бізнес про те, що вона починає процедуру ассессменту (аналізу ситуації на ринку) тих чи інших факторів. По суті, публікуватись будуть вже результати такого аналізу. Якщо, наприклад, 1 липня Єврокомісія вже ініціювала цей попередній ассессмент з українським експортом, рішення буде оприлюднено 1 жовтня і українські аграрні виробники матимуть лише 10 днів, щоб подати свої коментарі і запросити слухання з Єврокомісією по цьому питанню. Зрозуміло, що цих 10 днів просто замало», – партнер VVGB (Брюссель) Фолкерт Граафсма.
ФРУ впевнена: вже зараз потрібно готувати матеріали для коментарів, щоб бути готовими їх сформувати за 10 днів. І краще разом готуватись до захисту своїх інтересів.
«Єврокомісія – консервативний орган і сама проявляти ініціативу не буде. Але Єврокомісія чуттєво відносяться до того шуму, який компанії можуть створити, і вона буде змушена на нього реагувати. Агресивна/проактивна позиція більш дієва», – стверджує Фолкерт Граафсма.
Нагадаємо, нещодавно для консолідації зусиль усіх членів ФРУ, які зацікавлені в роботі з європейським ринком і готові обговорювати тарифи, митну політику та інші умови співпраці, федерація створила Комітет з євроінтеграції, який очолив Михайло Бно-Айріян.
На даному етапі виробники курятини, зерна, морожених ягід, цукру та іншої аграрної продукції можуть об’єднатись, сформувати свої позиції і вийти до ЄС від імені ФРУ з консолідованою позицією.
Контактна особа:
директор Департаменту конкурентоспроможності ФРУ Олександр Яворський,
(044) 251-70-14, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
