Ми будуємо роботу Кліматичної платформи ФРУ за зразком наших датських колег. Вона стає інструментом, який сприятиме реалізації партнерства між державою та бізнесом у питаннях «зеленого» переходу, консолідованому та солідарному захисту інтересів членів Федерації.
Cтворюємо нашу Кліматичну платформу спільно з нашими стратегічними партнерами – Конфедерацією промисловості Данії (DI) та New Democracy Fund.
Чому ми обрали для впровадження саме цю модель державно-приватного партнерства? Розповідаємо у наступному матеріалі.
У 2020 році 167 із 179 членів датського парламенту проголосували за закон про клімат. Закон зобов’язує Уряд працювати над скороченням викидів парникових газів у Данії на 70 % до 2030 року порівняно з рівнем 1990 та до нулього рівня найпізніше до 2050 року. Щороку Уряд Данії також зобов’язаний представляти річні Плани щодо боротьби зі зміною Клімату з конкретними політичними ініціативами щодо декарбонізації всіх секторів економіки.
Роком раніше Уряд Данії запропонував нову ініціативу, засновану на інноваційному партнерстві з приватним сектором, під назвою «Кліматичне партнерство». Так було створено 14 секторальних Кліматичних партнерств. Метою роботи цих партнерст є створення спільного державно-приватного бачення вкладу секторів для досягнення цілі скорочення викидів парникових газів у Данії на 70 % до 2030 року.
До складу Кліматичних партнерств входять власники або СЕО компаній, представники влади, а секретаріатами партнерст є організації роботодавців.
Головою Кліматичного партнерства є власник або СЕО компанії, що є найбільш значимими для відповідного Кліматичного партнерства.
Голова партнерства також відповідає за включення інших компаній, галузевих організацій. Кожне партнерство має консультативну раду (що складається з 14 власників та/або СЕО компаній), одного або двох заступників Голови Кліматичного партнерства.
Наразі Кліматичні партнерства об'єднують «найбільших забруднювачів», зокрема: авіацію, будівництво, судноплавство та виробництво суден, енергоємну промисловість, внутрішній транспорт, харчову промисловість, АПК та інших.
Кліматичні партнерства розробляють секторальні карти зеленого переходу та напрацьовують рекомендації Уряду. Під час підготовки секторальних карт зеленого переходу здійснено ревізію стану сектору та його викидів, визначено, що бізнес може зробити самотужки, а в чому потрібна допомога з боку держави. На цей час підготовлено 400 рекомендацій Уряду в частині сприяння бізнесу для зменшення викидів парникових газів.
Варто відмітити, що в рамках роботи Кліматичних партнерств між секторами здійснюється співпраця. Під час цієї співпраці здійснюється обмін тим, як один сектор може допомогти іншому у зменшенні викидів.
До роботи Кліматичних партнерств залучаються експерти, що допомагають з аналітикою та підготовкою звітів, проведенням опитувань компаній. В рамках роботи партнерств проводяться семінари.
Двічі на рік відбуваються Green Business Forum. Участь у форумі беруть Голови Кліматичних партнерств, 8 міністрів, бізнес організації, профспілки, 2 експерти та Датська рада зі зміни клімату. Під час форуму відстежується прогрес досягнення цілей скорочення викидів, що сприяє діалогу між Урядом та бізнесом. Проведення Green Business Forum також допомагає забезпечити міжсекторальні синергію.
Тож датські Кліматичні партнерства – це площадки, де знаходять порозуміння у екологічних питаннях держава та бізнес.
Їх робота переконує, що декарбонізація – це не просто виконання зовнішніх вимог, вона має починатися всередині країни та забезпечувати створення можливостей для економічного зростання.
І датська модель повністю це забезпечує!
