На запит бізнесу Державна регуляторна служба провела публічні обговорення останніх ініціатив у сфері безпеки та гігієни праці, які за оцінкою компаній-членів ФРУ є шкідливими, обтяжливими для бізнесу та містять корупційні ризики:
• проекту Закону України «Про безпеку працівників на роботі»
• Зміни до Типового положення про навчання з охорони праці
• Вимоги до суб’єктів господарювання, які виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) обладнання підвищеної небезпеки
Представник ФРУ зазначив, що робота над проектом Закону України «Про безпеку працівників на роботі» триває вже багато років і є однією з найскладніших ініціатив Мінекономіки за останній час з точки зору наміру до зближення інтересів сторін, роботодавців і профспілок як ключових суб`єктів застосування акту. Підтвердження цьому – спільний позиційний документ двох представницьких органів роботодавців і профспілок про невідповідність проекту закону інтересам жодної зі сторін.
Проект Закону не відповідає Директиві Ради № 391 від 12 червня 1989 року, яку є намір імплементувати, не забезпечує збалансованої участі у забезпеченні безпеки та охорони здоров’я між роботодавцями та працівниками, не заохочує до покращення умов в цій сфері, натомість встановлює додаткові шкідливі регуляторні обтяження. Зокрема:
– Збільшується рівень і обсяг державного регулювання на виконання робіт підвищеної небезпеки у порівнянні з діючим законодавством. Залишається дозвіл або страховка. Втім свого часу самим розробником було встановлено, що за результатом оцінки та аналізу рівня травматизму за останні роки наявність дозволу не впливає на мінімізацію ризиків від провадження певних видів господарської діяльності та рівень травматизму.
– На доповнення до дозвільної системи запроваджується обов’язковий регулярний зовнішній аудит сторонніми організаціями, що по суті є тим самим, що і експертне обстеження, хоча і у випадку отримання дозволу і страхування здійснюється оцінка ризиків і визначається спроможність у забезпеченні безпечного виконання робіт.
– Встановлюється низка дискреційних повноважень інспектора діяти на власний розсуд:
• право інспекторів, виходячи з оціночної категорії «якщо вони вважають такими, що загрожують здоров’ю чи життю працівників» вимагати зупинки, припинення, обмеження виконання робіт та експлуатації робочого обладнання, реалізації продукції. Такі заходи сьогодні можливо здійснювати виключно за рішенням суду;
• здійснювати перевірки так часто і так ретельно, як це необхідно;
• фактично інспектору праці надаються повноваження судді «ґрунтуючись на повному, всебічному, об’єктивному вивченні обставин» за власним переконанням вирішувати питання чи пропонувати застосувати штрафні санкції чи надавати поради. Зважаючи на низькі оклади інспекторів та надані повноваження створюється узаконена корупційна складова.
Все перелічене вище – це невідомі національному законодавству правові конструкції, таких повноважень не має жодний контролюючий орган, навіть слідчі і детективи НАБУ, інші правоохоронні органи відкривають простір для зловживань та отримання неправомірної вигоди.
– Відсутній механізм економічної мотивації до більш безпечного виконання робіт, покращення умов праці та мінімізації ризиків від впливу виробничих факторів на життя та здоров’я, зменшення для роботодавця ЄСВ на певний % у разі досягнення цільових показників зниження рівня травматизму.
Взагалі закон не містить стимулювання питань безпеки праці та охорони здоров'я, заохочення працівників щодо безпеки та здоров’я на роботі як мотиваційний стимул, крім штрафів, анулювання дозволів, заборон.
– Окрім того, накладаються наступні додаткові вимоги на роботодавця:
• розширюються категорії працівників, які підпадають під медичні огляди за рахунок роботодавця, будь яке погіршення самопочуття і роботодавець має оплачувати візит до лікаря, діагностику;
• під облік підпадатиме будь-яка подія (так званий інцидент (тобто звичайний поріз, забій), або тиск підвищився що виникає в процесі роботи як інструмент постійного тиску на роботодавця, маніпуляції. В любому колективі є відверто токсичні працівники, які гальмують бізнес процеси;
• повідомляти Держпраці та фонд соціального страхування про нещасні випадку на виробництві, що є фактично додатковою звітністю.
– Значні штрафні санкції на бізнес, де розмір штрафу помножується на кожного працівника. Встановлено фінансову відповідальність за правопорушення, за які достатньо встановлення адміністративної відповідальності (не інформування, не проведення консультацій, неповідомлення). Увесь обсяг відповідальності перекладається виключно на роботодавця незалежно від факту невиконання працівниками своїх обов’язків та при забезпеченні з боку роботодавця всіх умов з належного забезпечення безпеки на робочому місці.
Можна припустити, що розробником поставлена мета технічної імплементації міжнародних документів без наміру врегулювати певні правовідносини, це все ще обтяжується створенням значних корупційних ризиків.
Форма викладення Закону в значній мірі визначена у напрямках нав’язування роботодавцю додаткових платних послуг суб’єктам господарювання із сфери діяльності Держпраці. В запропонованих умовах роботодавець змушений буде сплачувати кошти не на покращення умов праці та соціальний захист працівників, а скеровуватиме їх:
- експертним організаціям, що проводять діяльність у сфері безпеки праці;
- страховим агенціям;
- аудиторським компаніям;
- оплату штрафних санкцій;
Загалом проект Закону робить черговий крок на шляху до поглиблення тінізації трудових відносин, приховування нещасних випадків, не збалансований з точки зору забезпечення прав працівників і можливостей роботодавців забезпечувати ті чи інші регуляторні норми, не має аналогів в національних законодавствах в сфері охорони праці країн ЄС (Польща, Велика Британія), нав’язує так звані «кращі практики» без урахування національного контексту, не відповідає основній меті Директиви № 391 – запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі та Національній економічній стратегії-2030 в частині створення комфортного регуляторного середовища.
Зазначена позиція також була озвучена представником ФРУ на засіданні урядового комітету.
Також були висловлені позиції і до інших актів законодавства, до яких бізнес має чисельні зауваження, у т.ч. наявності значних корупційних ризиків.
Сподіваємось, що за результатами публічного обговорення Державна регуляторна служба прийме рішення з урахуванням інтересів бізнесу та відмовить у погодженні згаданих регуляторних актів.
