ФРУ продовжує удосконалювати порядок надання допомоги по частковому безробіттю

ФРУ продовжує удосконалювати порядок надання допомоги по частковому безробіттю

Вчора парламентом прийнято у І читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту населення в період карантину, пов’язаного з запобіганням виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), який вносить зміни до порядку надання допомоги по частковому безробіттю.

Основні зміни на час карантину стосуються суб’єктів великого підприємництва:
  • Виключено підставу надання допомоги по частковому безробіттю лише підприємствам із замкнутим циклом виробництва;
  • додано нову підставу звернення – зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання виникненню та поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
  • виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюватиметься підприємством з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину;
  • період виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не враховуватиметься при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю з причин зупинення (скорочення) виробництва.
  • право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину будуть мають усі застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, у т.ч. пенсіонери.


Разом з тим, ФРУ звернулась до Голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової як до авторки законопроекту з пропозиціями, які сприятимуть усуненню надмірної зарегульованості діючої процедури надання допомоги по частковому безробіттю, полегшенню в адмініструванні та наданні документів, виходячи з практики взаємодії роботодавців та центрів зайнятості за попередні періоди дії Закону України «Про зайнятість населення», у т.ч. на час карантину.

Основні проблеми, які необхідно врегулювати:
  • поширити спрощений механізм отримання допомоги на суб’єктів великого підприємництва).
  • звільнити від оподаткування (ПДФО та військового збору) розмір допомоги, що надається не за спрощеним механізмом (ст.47 Закону).

Змінами до Закону від 13.05 звільнено від оподаткування розмір допомоги для МСБ за спрощеним механізмом на період карантину.

  • врегулювати питання надання допомоги роботодавцям, що оголосили простій виробництва або окремих дільниць, підрозділів і оплачують 2/3 окладу (тарифної ставки).

Наразі ДСЗ відмовляють в отриманні допомоги роботодавцям, які оголосили простій виробництва або окремих дільниць, підрозділів. Сьогодні таких роботодавців більшість, вони зберігають робочі місця, виплачуючи 2/3 окладу (тарифної ставки), не відправляючи працівників у відпустки без збереження заробітної плати і не звільняючи їх, при цьому розраховуючи на компенсацію від держави.

  • виключити необхідність подання роботодавцем повідомлення про можливе зупинення виробництва до ДСЗ.

Оскільки зупинення (скорочення) виробництва має тривати не менше трьох місяців важко спрогнозувати час надання такого повідомлення. Окрім того, таке повідомлення не несе жодного нормативного навантаження. Також роботодавці, які зупинили виробництво у зв’язку з карантином, позбавлені права на отримання цієї допомоги через необхідність подання повідомлення перед настанням цих обставин, про які вони не могли знати заздалегідь.

  • виключити обов’язок роботодавця не здійснювати звільнення працівників за їх ініціативою протягом півроку з дня отримання допомоги.

За чисельними зверненнями роботодавців саме цей пункт знеохочує роботодавців звертатись за отриманням допомоги, оскільки прогарантувати неможливість звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України протягом півроку роботодавець не зможе. Це підстава звільнення за ініціативою працівника, його конституційне право на працю, у т.ч. на звільнення. Наслідком відмови роботодавця у звільненні за цією підставою буде оскарження його дій до Держпраці з накладенням штрафних санкцій або до суду. У разі звільнення – уся отримана сума домопоги підлягатиме поверненню.

Раніше ФРУ звернулась до Міністра економіки Петрашка щодо можливості надання допомоги по частковому безробіттю роботодавцям, що оголосили простій виробництва (окремих дільниць, підрозділів), а також працівникам, які вимушено перебувають у відпустках без збереження заробітної плати під час карантину.

Популярні новини

Відкрите звернення ФРУ до Прем'єр-міністра України щодо реалізації проекту з локалізації електровозів в Україні

Маніфест роботодавців України

2019