Українські склозаводи стають все більш успішними на міжнародних ринках

Українські склозаводи стають все більш успішними на міжнародних ринках

Напередодні Дня скловиробника Голова Ради ФРУ, президент Асоціації Підприємств Скляної Промисловості "Скло України" Дмитро Олійник дав інтерв'ю виданню Glass WorldWide.

"На сьогодні скляна галузь - одна з найбільш стабільних в Україні. Щорічно галузь робить гідний вклад в показник ВВП країни. При цьому українські заводи з виробництва склотари щороку нарощують виробництво, задовольняючи внутрішній попит і збільшуючи обсяги експорту скляної продукції.

У 2019 Україна виробила 3,44 мільярда одиниць склотари, що на 8,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Виробництво протягом останніх кількох років стабільно росло у всіх сегментах, крім фармацевтичної тари.

У першій половині 2020 року ми засвідчили скорочення виробництва кольорових пляшок, що в першу чергу пов'язано з пандемієюс SARS-CoV-2, падінням споживчого попиту, зупинкою виробництва в індустрії напоїв, продуктів харчування та різким падінням купівельної спроможності населення.

За іронією долі, виникли проблеми в сегменті медичної тари. Сталося наступне: в період лютий-квітень 2020 року з початком пандемії, фармацевтичні компанії різко збільшили закупівлі тари, і починаючи з травня у виробників стали накопичуватися складські запаси, що призвело до зниження обсягів виробництва. На сьогодні ситуація починає поступово вирівнюватися.

В інших сегментах ємностей з безбарвного скла в порівнянні з показниками попереднього року спостерігається зростання обсягів виробництва

Як стимулює держава виробників відмовлятися від пластику на користь скла?

На жаль, з боку держави на сьогоднішній день підтримка відсутня. Більше того, окремі групи ініціюють в Парламенті законопроект №3578, яким буде дозволено розливати спиртовмісні розчини в пластикову тару. Це спричинить екологічну катастрофу і завдасть серйозної шкоди здоров'ю людей.

Тому Асоціація Підприємств Скляної Промисловості "Скло України" спільно з Федерацією роботодавців України направили відповідні звернення до Уряду та Верховної Ради України.

Маємо надію, що рішення буде на користь екологічної безпеки та безпеки здоров'я людей.

? Тим часом, українські заводи стають все більш успішними на міжнародних ринках. За оцінками АПСП «Скло України», за останнє десятиліття експортні поставки потроїлися, досягнувши 1,4 мільярда одиниць в 2019 році.

? У першій половині 2020 року заводи України експортували 813,8 млн склотари, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

? За підсумками минулого року експорт склотари був більше 42% від загальних обсягів виробництва. За 10 років наша галузь збільшила обсяги виробництва майже в 3 рази - з 560 млн одиниць продукції до 1 млрд 400 млн одиниць продукції.

У поточному році незначно, на 1%, збільшилася частка імпорту склотари, в основному за рахунок ексклюзивної та преміальної склотари, яку замовляють власники брендів.

Подальше зростання експорту пов'язане з перспективами світової економіки і пандемією SARS-CoV-2. У наші дні ринок України дуже залежить від світового. Якщо в світі продовжиться рецесія, не слід очікувати швидкого відновлення економіки України, а як наслідок - зростання попиту на продукцію в скляній тарі. Якщо відновлення світового ринку буде тривати згідно оптимістичного сценарію, ми очікуємо, що українські гравці також відреагують позитивно.

У центрі уваги - сировина

На сьогоднішній день немає проблем з поставками сировини для скляної галузі. Раніше були певні трудноші, пов'язані з анексією Криму і втратою Кримського содового заводу. Сьогодні виробники Туреччини, Польщі, Болгарії, Румунії повністю забезпечують український ринок цією сировиною. Як варіант, розглядається можливість інвестицій в будівництво содового заводу потужністю не менше 600 тис тонн на материковій частині України. Загальний обсяг споживання соди скляною галуззю становить 250 тис. тонн.

Ще одне джерело сировини для склотарний галузі - склобій. Українські скляні заводи в середньому використовують 35-40% склобою, що становить 350-400 тис тонн склобою в рік. Плюс близько 10% становлять внутрішньовиробничі відходи.

Найбільша частка зібраної після використання склотари йде на повторне використання. В основному зворотну споживчу склотару використовує пивна промисловість. Виробники алкогольної продукції практично відмовилися від використання оборотної тари з метою зменшення фальсифікату на ринку.

Частину склобою ми змушені імпортувати. Основні закордонні постачальники цього типу сировини в Україну: Білорусь - 63% від загальних обсягів імпорту склобою, Угорщина - 21%, Литва - 13%, Молдова - 1,5%.

Однак імпорт склобою становить невелику частку - всього 47 тис тонн в рік. Є надія, що з прийняттям закону про управління відходами упаковки, який на сьогодні прийнятий ВР України в першому читанні і в якому передбачається відповідальність за роздільний збір відходів, частка склобою в виробництві склотари збільшиться.

Виробництво #флоат_скла поки що не відновлено.

Попит на листове скло в Україні оцінюється в 37 мільйонів квадратних метрів на рік. За прогнозами, в найближчі роки ця цифра буде рости.

Аналітики прогнозують, що до 2025 року попит може зрости до 50-55 мільйонів квадратних метрів. Ми вважаємо, що після закінчення війни і масштабної програми відновлення Донбасу, внутрішній попит на листове скло різко зросте.

Уряд України, як і раніше, має намір відновити виробництво на Лисичанському скляному заводі в Луганській області.

Власники заводу вже представили нову програму розвитку заводу керівникам Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України.

Маємо надію, що справа зрушить з місця!"

Першоджерело: https://www.glassworldwide.co.uk/pdf-issues/glass-worldwide-issue-92

GW92 82

GW92 84

Українські склозаводи стають все більш успішними на міжнародних ринках

Напередодні Дня скловиробника Голова Ради ФРУ, президент Асоціації Підприємств Скляної...

Розумна державна політика завжди сприяє розвитку промисловості.

Голова Ради ФРУ Дмитро Олінийк: "Ключова теза Агропромислова виставка "Agroexpo"-2020 -...

Зачем украинской экономике бизнес-династии

Колонка написана в соавторстве с Викторией Бояриной, основателем фонда OpenMindFund, инициатором...