16
Квітень

Цифровізація Vs Фіскалізація

Автор  Яворський Олександр, 16.04.2019

Минулого тижня Урядовий комітет схвалив проект Закону України «Про внесення змін до пункту 254.4 статті 254 Податкового кодексу України (щодо ефективного використання радіочастотного ресурсу України)», який очікує розгляду Урядом.

Відповідно до назви - мета проекту цілком правильна - ефективне використання радіочастотного ресурсу. Перш за все – це забезпечення дотримання принципу нейтральності та справедливості оподаткування радіочастотного ресурсу.

Без ложки дьогтю національний регулятор, який і розробив проект, не зміг обійтися – пропонується подальше зростання і так значного фінансового тиску на галузь телекомунікацій, збільшуючи диспропорцію в розмірі ставок та обсягах рентних платежів.


Проте проект все ж варто розділити на згадані дві частини.

По-перше, про підвищення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом в діапазонах 2300-2400 МГц, 2575 - 2610 МГц 3400-3800 МГц.

Сьогодні оператори рухомого (мобільного) зв'язку сплачують найвищу ставку рентної плати за користування радіочастотним ресурсом - 23085,25 гривень за 1 МГц проліцензованої смуги радіочастот на місяць.

Це означає, оператори рухомого (мобільного) зв'язку за 27% радіочастотного ресурсу сплачують 97% від загального обсягу рентних платежів.

Підвищення ставок рентної плати для операторів телекомунікацій, що мають у володінні ресурс, придатний для впровадження нових радіотехнологій в діапазонах 2300-2400 МГц, 2575 - 2610 МГц 3400-3800 МГц з 45,83 грн. до 3000 грн - вірний крок на шляху до справедливого, пропорційного та нейтрального справляння рентної плати за користування РЧР. Ці діапазони є перспективними з точки зору впровадження технології 5G.

По-друге, стосовно норми про збільшення підвищувального коефіцієнту за фрагментований спектр з 1,2 до 2,0.

Збільшення для стільникового радіозв'язку в діапазонах 791-821 МГц, 832-862 МГц, 880-915 МГц, 925-960 МГц; 1710- 1785 МГц; 1805 - 1880 МГц; 1920 - 1980 МГц; 2110 - 2170 МГц; 2510 - 2545 МГц; 2565 - 2570 МГц; 2630 - 2665 МГц; 2685 - 2690 МГц підвищувального коефіцієнту за фрагментований спектр з 1,2 до 2,0, декларується законопроектом як спрямоване на впорядкування спектру та його де-фрагментацію.

Проте з невідомих ринку причин (чому саме зараз регулятор вийшов з цією ініціативою) ця пропозиція не обговорювалась ні з ключовими гравцями ринку ні з галузевими об'єднаннями.

Проектом передбачається, що доходи від реалізації цієї норми до державного бюджету зростуть на 339 млн грн.
Для довідки: інвестувавши в інфраструктуру ці кошти можна забезпечити покриття 3G/4G орієнтовно в 400 малих населених пунктах (до 5000 жителів кожний).

Спектральні активи мають стратегічне значення для бізнесу будь-якого мобільного оператора в світі, сценарії їх ефективного використання і будь-які зміни та операції зі спектром є предметом детального аналізу.

Сьогодні між НКРЗІ і учасниками ринку ведеться відкритий діалог для пошуку оптимального рішення щодо взаємовигідного обміну і впорядкування РЧР в діапазонах нижче 1 ГГц. Це в майбутньому створить можливість забезпечити якісним зв'язком та мобільним інтернетом віддалені селища і населені пункти. Це - колосальні інвестиції операторів.

Уряд визначив одним з пріоритетів своєї діяльності зменшення цифрового розриву, розвиток новітніх технологій (у тому числі 5G), для впровадження яких частоти нижче 1 ГГц є найбільш придатними.

В тому числі на це спрямовані положення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018—2020 роки та Плану заходів з її реалізації, прийнятий 17.01.2018.

Але питання появи цієї законодавчої ініціативи в ситуації України – це не тільки питання збільшення фіскального навантаження на телеком – це перш за все питання стабільності інвестиційного клімату.

Саме стабільність інвестиційного клімату та фіскального середовища дозволила забезпечити відчутно більші надходження від конкурсів на 3G/4G, залучивши на декілька мільярдів гривень більше до Держюджету від запланованого державою.

В ситуації, коли шансів на прийняття цього проекту поточним складом парламенту з кожним днем все менше, чи варто стимулювати стриманість операторів вкладати без перебільшення колосальні інвестиції в інфраструктуру?