21
Травень

Облік газу в енергетичних показниках. Чи дочекаємось?

Автор  Микола Кончиць, 21.05.2018

В Україні давно і дуже гостро постала проблема виміру спожитих енергоносіїв. Трохи технічних деталей з цього приводу.
Залежно від тиску та температури в одному кубічному метрі міститься різна кількість природного газу. Крім того, він може мати різні фізико-хімічні показники (у тому числі теплоту згоряння) залежно від газового родовища, з якого здійснюється його видобування, та технології його підготовки, а також залежно від джерел надходження імпортованого газу. Крім того, за даними НАК «Нафтогаз України», кількість газу, виміряного лічильниками, залежать і від абсолютного тиску, тобто від висоти над рівнем моря.
Чому ці подробиці так важливі? А тому що при майже щорічному зростанні цін на природний газ промислові споживачі щорічно несуть значні додаткові і економічно не виправдані затрати на підтримку технологічних температурних процесів, адже саме даються взнаки застарілі підходи у вимірюванні і обліку спожитого палива. Внаслідок цього маємо суттєву додачу до складової енергоносіїв у структурі собівартості продукції (наприклад, до 40 % собівартості виробництва складає ціна на спожитий газ), що в свою чергу негативно впливає на конкурентоздатність вітчизняної промисловості не тільки на зовнішніх, а й на внутрішньому ринках.
В Україні і країнах ЄС діють різні стандартні умови, до яких здійснюється приведення об'єму газу, а сам облік в ЄС здійснюється не в одиницях об'єму, як в Україні, а в одиницях енергії. Звичайно, облік природного газу з урахуванням його енергетичних показників є більш об'єктивним, оскільки при цьому забезпечується більш коректне та справедливе ціноутворення, полегшується складання енергетичного балансу підприємств та стає більш прозорим аналіз ефективності використання газу порівняно з іншими енергоносіями.
Для забезпечення уніфікації роботи на ринку природного газу України та країн ЄС передбачалося вжити заходів щодо запровадження обліку газу в енергетичних показниках. Зроблено чимало. Так, на виконання вимог Закону «Про ринок природного газу» постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 р. затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс). Відповідно до положень Кодексу об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії.
Йдемо далі. На виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабміну № 418-р від 27.05.2016 р., Міністерству енергетики та вугільної промисловості України (МЕВПУ) доручалася розробка плану заходів із запровадження в Україні обліку природного газу в одиницях енергії (далі - План заходів). За наявної у ФРУ інформацією, за дорученням МЕВПУ НАК «Нафтогаз України» розробила проекти Плану заходів та відповідної постанови Уряду про затвердження цього документу ще наприкінці вересня 2016 р. Проект Плану заходів містить 11 етапів, серед яких, зокрема, внесення змін до існуючих та розробка нових нормативно-правових документів, що стосуються обліку газу та його фізико-хімічних показників, модернізація існуючих технічних засобів вимірювань. Запровадження обліку газу в одиницях енергії передбачалося з ІІ кварталу 2017 року.
Нарешті 26.01.2017 р. було прийнято постанову НКРЕКП № 84 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо запровадження на ринку природного газу використання одиниць енергії». Нею передбачено, зокрема, внесення до Кодексу нового розділом XV, яким встановлено порядок перерахунку об'єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії.
Здавалося би, ніщо вже не завадить упровадженню об'єктивної системи обліку природного газу. Але...
Для переходу ринку природного газу на розрахунки в енергетичних одиницях важливими є розробка і затвердження технічних регламентів щодо визначення якості природного газу та порядку проведення оцінки відповідності приладів обліку. Згідно з Законом «Про ринок природного газу» такі регламенти встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, себто Міністерством енергетики та вугільної промисловості.
Відповідна робоча група створена цим міністерством ще на початку липня 2016 р., але на сьогодні необхідних нормативно-технічних документів на виході ще немає.
Звідси сумний висновок: зміни, які б мали очевидні переваги для споживачів та сприяли б формуванню в країні енергетичного балансу споживання природного газу та насиченню внутрішнього ринку відповідними вимірювальними приладами вітчизняного виробництва, в найкоротші терміни не відбулися. Не дивно, що ФРУ отримує чисельні звернення від представників бізнесу, які, м'яко кажучи, занепокоєні відсутністю очікуваних практичних кроків у реформах ринку природного газу.
Наша позиція тут однозначна. Імплементація Закону «Про ринок природного газу» - це не тільки важливий крок у державному регулюванні діяльності суб'єктів природних монополій в газовому секторі та захисті прав споживачів природного газу. Це ще вимір дотримання вимог державницької солідарної відповідальності центральних органів виконавчої влади. У тому числі за наслідки обіцяних, але досі не прийнятих нововведень в енергетичній сфері. Саме про це йшлося у листі ФРУ до Віце-прем'єр-міністра Володимира Кістіона наприкінці березня поточного року. Але наразі роз'яснень за поставленими у цьому листі питаннями, що мали бути доведені до територіальних та галузевих осередків Федерації роботодавців України, не надійшло. Невже проблеми вітчизняних промисловців-роботодавців наших урядовців не хвилюють?