18
Вересень

«Маски-шоу Стоп»-2 прийнято. Крапку ставити не можна!

Автор  Вачаєв Олег, 18.09.2018

На сьогоднішньому ранковому пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати 32й голосом «за» при жодному «проти» та «утрималися» прийняли за основу та в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», більш відомий як Закон «Маски-шоу Стоп»-2». Закон надає право суб’єктам господарювання та іншим особам, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, оскаржувати дії, рішення або бездіяльність прокурорів та слідчих до суду. Відповідна ухвала слідчого судді є підставою для проведення службового розслідування та вирішення питання щодо

притягнення винних осіб до відповідальності. Збитки, нанесені суб’єкту господарювання внаслідок дій, рішень або бездіяльності прокурорів та слідчих, відшкодовуються державою, яка може застосовувати право зворотної вимоги до винних осіб у разі встановлення в їх діях складу не лише кримінального правопорушення, а й за наявності ознак дисциплінарного проступку.

У середині липня, презентуючи в ФРУ відповідний законопроект (його було зареєстровано у ВР за №6490), заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олена Сукманова як раз підкреслювала, що головною його метою є перехід від колективної до персональної відповідальності недобросовісних правоохоронців. Причому, не тільки у випадках кримінальних правопорушень, а й дисциплінарних проступків з їхнього боку. Таким чином, було виправлено недоліки в забезпеченні прав суб’єктів господарювання під час здійснення досудового розслідування, які спостерігалися під час виконання вимог Закону «Маски-шоу Стоп-1». Наприклад, в період з 7 грудня 2017 р. (тоді набув чинності цей Закон) до 31 травня 2018 р. слідчими суддями розглянуто майже 39 тис. клопотань слідчих та прокурорів про проведення обшуків. При цьому в порушення вимог Закону «Маски-шоу Стоп-1» лише у понад 60% випадків розгляд фіксувався технічними засобами (цього року – тільки аудіозапис).

Одне слово, майже немає сумнівів у тому, що Закон «Маски-шоу Стоп»-2» буде підписаний Президентом та набуде чинності. Причому, враховуючи передвиборну лихоманку в Україні, у максимально стислі терміни.

Звичайно, Федерація підтримує кроки законодавців у захисті бізнесу від дій недобросовісних правоохоронців і Закон «Маски-шоу Стоп»-2» не є тут виключенням. Але ми проти того, аби у цій справі взагалі поставити крапку, а такі намагання, скажу відверто, серед багатьох можновладців існують. Справа в тому, що норми цього Закону потребують удосконалення кримінального процесуального законодавства. І негайного! У протилежному випадку «Маски-шоу Стоп»-2» може залишитися на папері.

Перший приклад. Прийнятий Закон забезпечує права суб’єктів господарювання при порушенні прокурорами та слідчими строків досудового розслідування. Інакше кажучи, має на меті створити ситуацію, коли розслідування кримінальних правопорушень, наявних або уявних і без оголошення підозри, не може тривати роками, як відбувається зараз. Строки досудового розслідування встановлені ст.219 Кримінального процесуального кодексу України в залежності від тяжкості кримінального правопорушення і становлять, відповідно, 6, 12 і 18 місяців (на такі ж терміни слідчі органи мають право їх продовжувати). Але досі в законодавстві немає визначення кримінального проступку, строк досудового розслідування по якому становить 6 місяців. В Верховній Раді лише зареєстровано декілька законопроектів щодо впровадження інституту кримінальних проступків. Виникає питання: а як в такому разу можна виконувати вимоги «Маски-шоу Стоп»-2»? Відповідь одна: слідчі органи будуть «клеїти» підприємцям більш тяжкі кримінальні правопорушення й тим самим затягувати розслідування. З усіма передбачуваними (у тому числі корупційними) наслідками.

Другий приклад. Покладення обов’язку відшкодування шкоди на працівника правоохоронного органу в порядку регресу (тієї самої зворотної вимоги) в цілому і в нинішніх умовах – прийнятний шлях. Але діюче законодавство начебто вже передбачає порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові органами досудового розслідування. Але на практиці правоохоронці та суди його не дотримуються. Чому?

По-перше, як свідчать адвокати-практики, довести провину слідчого та прокурора в тому, що ними безпідставно було арештовано або вилучено майно (техніку, товари, грошові кошти та ін. ) в рамках чинного законодавства є практично неможливим. Передовсім тому, що арешт накладав не слідчий, не прокурор, а суд, що в свою чергу презумує правомірність дій слідчого чи прокурора. Тому необхідно встановити відповідальність слідчого і прокурора за безпідставний арешт майна, в тому числі безпідставне подання клопотання до суду про арешт. Безпідставним арештом можна визначити арешт майна юридичної особи, накладений в кримінальному провадженні, в якому не було пред’явлено підозри або провадження закрито за відсутністю ознак кримінального правопорушення.

По-друге, в законодавстві необхідно визначити реальний механізм відшкодування шкоди, завданої бізнесу протиправними діями органів досудового розслідування, оскільки існуючий – не працює. В справі захисту бізнесу, якою займаюся понад 15 років, знаю лише один (!) випадок, коли підприємець з Дніпропетровської області зміг добитися відшкодування шкоди, завданої слідчими податкової міліції, які безпідставно вилучили деревообробні станки на його підприємстві з іноземними інвестиціями. Але для цьому знадобилося 10 років!

Власне, проблемами, про які йдеться, наразі опікується наш Комітет. Тому ваші пропозиції щодо внесень конкретних змін до законодавства дуже важливі для нас. Звертайтеся!

http://fru.ua/ua/goverment/committees/for-the-protection-of-property