15
Квітень

Впровадження нового ринку електричної енергії як індикатор ринкової платоспроможності реального сектору економіки

Автор  Микола Кончиць, 15.04.2019

На перший погляд, енергетична галузь України з початку 2019 року у цілому спрацювала з позитивною динамікою.Так, за січень-лютий 2019 року обсяг виробництва електричної енергії електростанціями України, які входять до Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, склав 29522,6 млн. кВтг, що на 239,6 млн. кВтг (або на 0,8%) більше, ніж за 2 місяці 2018 року.

При цьому тепловими електростанціями енергогенеруючих компаній вироблено 8311,5 млн. кВтг - на 484,4 млн. кВтг (або на 5,5%) менше, ніж за аналогічний період 2018 року (докладніше про підсумки роботи енергетичної галузі (див. тут).

І якщо з генерацією все в порядку, а, на думку експертів, в Україні склалися саме умови для профіциту електричної енергії, то правильний ринок, хоч оптовий, хоч роздрібний, повинен передбачати споживача з грошима і платіжною дисципліною. Але складається не так, як бажається.

За наявною у Федерації роботодавців України інформацією, Міністерство енергетики та вугільної промисловості ще 26 лютого поточного року звернулось до Голови Координаційного центру із забезпечення запровадження нового ринку електричної енергії, Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням вжити невідкладних дій щодо стабілізації платіжної дисципліни на ринку електричної енергії, щоб уникнути енергетичної кризи в державі.

Відповідно до закону, 31 березня 2019 року ДП «Укрінтеренерго» завершило постачання електроенергії споживачам, які приєдналися до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» 1 січня 2019 року. І якщо до 1 квітня 2019 року такий споживач не мав договору з новим постачальником, все одно поставка електроенергії припиняється шляхом відключення електроустановок такого споживача без додаткового попередження.

Це означає, що вже у квітні відбудеться відключення від поставок електроенергії життєво важливих підприємств, в числі яких міські водоканали. Адже укласти договір з новим постачальником електроенергії підприємства, у яких є старі борги, не зможуть. Разом з тим багато споживачів постачальника «останньої надії» мають серйозні проблеми з платіжною дисципліною, тому їм складно знайти постачальника електроенергії. Крім того, стало відомо, що деякі клієнти постачальника «останньої надії» вже встигли накопичити «нові» борги.

Із загального обсягу електричної енергії, що реалізується споживачам постачальника «останньої надії», в лютому 2019 року 87% реалізовано споживачам, які несвоєчасно розраховуються за електричну енергію. Частка водоканалів становить 23% до рівня оплати за лютий 2019 року - 4%; частка вугільних підприємств становить 32% до рівня оплати - 7%; частка житлово-комунальних підприємств (теплокомуненерго і так далі) займає 7% загального обсягу з рівнем оплати - 13%; частка підприємств промисловості, таких як ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» і ТОВ «Рубіжанський барвник», становить 13% до рівня оплати - 6% .

Вжити дії у тому числі і міжвідомчого рівня щодо стабілізації платіжної дисципліни необхідно, щоб не допустити банкрутство, подальше припинення діяльності державного підприємства «Укрінтеренерго» (виконує функції постачальника «останньої надії»), щоб врегулювати своєчасне забезпечення фінансових зобов'язань між учасниками ринку електричної енергії.

Думка Міністра енергетики та вугільної промисловості Ігора Насалика щодо ситуації категорична і однозначна:«ДП «Укрінтеренерго», яке виконує в умовах нового ринку електричної енергії роль постачальника «останньої надії» (ПОН), відключить після 31 березня від енергопостачання боржників незалежно від виду їх діяльності. Якщо хтось вважає, що електроенергія це не товар і за нього не потрібно платити, він буде відключений незалежно від того, чи є він, наприклад, водоканалом, за який відповідають органи місцевого самоврядування, або будь-яким іншим суб'єктом господарювання. Ми створили базу підприємств, які могли б бути на броні, але поки немає жодного підприємства, яке б відповідало цим вимогам. Хто не буде платити, той просто буде відключений. Не може ринок працювати, коли на ньому не розраховуються».

Він підкреслив, що на «Укрінтеренерго» було покладено функції ПОН саме для того, щоб непобутові споживачі, які не змогли підписати договір (через борги за електричну енергію або несвоєчасне проведення тендера) з постачальником до 1 січня 2019 року, протягом трьох місяців вирішили свої проблеми і змогли з квітня закуповувати її у постачальників за вільними цінами в умовах нового ринку.

Слід додати, що послуги ПОН коштують на 25-30% дорожче, ніж у інших постачальників. І ось приклади перших інформаційних ластівок.

Від електропостачання відключено копальні державних підприємств «Лисичанськвугілля», «Первомайськвугілля», «Мирноградвугілля». Також знеструмлені шахти «Капітальна» і «Центральна», де навіть відсутнє електропостачання у гірничого диспетчера, що унеможливлює управління шахтою та протиаварійними системами. Видобуток вугілля припинено, копальні працюють в обмеженому режимі. Не знеструмлено лише водовідлив та системи провітрювання.

Луганські енергетики відключили електропостачання 13 об'єктів комунального підприємства Рубіжанської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» (місця загального користування, об'єкти ліфтового господарства; (борг за активну електроенергію - 1 млн 250 тис. грн.).

Заявку на відключення насосної станції КП «Рубежанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (борг - понад 15 млн. грн.) також було виконано Рубіжанським трубним заводом. Відомо, що це призвело як мінімум до обмеження водопостачання в місті Рубіжному.

Частково обмежено електропостачання на Сєвєродонецькому «Азоті» (борг - понад 103 млн. грн.).

Енергетики продовжують знеструмлення інших підприємств і установ, які заборгували за електроенергію.

Довідково. У березні постачальник «останньої надії» (ПОН) ДП «Укрінтеренерго» подав заявки на відключення від електропостачання наступним соціально-значущим для Дніпропетровського регіону споживачам:
• КП «Марганецький водоканал»;
• ДП «Бар'єр» (обслуговування хвостосховищ радіоактивних відходів);
• ДП «Цирконій» (випуск продукції, що забезпечує потреби ядерно-паливного циклу для країни);
• Дитячий табір «Дружба»;
• ТОВ «Криворізький завод гірничого машинобудування»;
• КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг»;
• ТОВ «Перспектива-Інветсмент» (ОСББ «Дніпровські вежі», «Амфітеатр», «Імперіал Палас», «Первозванівська», ТОВ «Дніпровська будівельна компанія»).

Станом на 31 березня 1300 підприємств так і не знайшли собі нового постачальника і за законом повинні бути знеструмлені. Уряд зробив спробу розв'язати проблемну ситуацію у «ручному режимі». Розпорядженням КМУ від 27 березня 2019 року № 200-р «Укрінтеренерго» було рекомендовано підписати безстрокові договори про постачання електроенергії за вільними цінами з усіма споживачами (насамперед водоканалами), постачання яким здійснювалися з 1 січня 2019 року постачальником «останньої надії», за умови відсутності у них договорів з іншими постачальниками, поки останні не знайдуть іншого постачальника електроенергії або не перейдуть в статус захищеного споживача.

Крім того, Уряд спільно з депутатами підготував законопроект № 9406, ухвалення якого дозволить водоканалам не платити авансові внески.

Однак «Укрінтеренерго» станом на 01.04.2019 року не виконав урядового рішення і не відкликав заявку на відключення шахт і водоканалів Донецької області.
Враховуючи вище викладене, бізнесу мабуть у найближчий час не слід очікувати суттєвого покращення у відносинах сторін навколо питань забезпечення електричною енергією суб'єктів господарювання. Користуючись нагодою висловити добрі слова до урядового менеджменту, вважаємо, що повноважень як Голови Координаційного центру із забезпечення запровадження нового ринку електричної енергії і як Прем'єр-міністра України у Володимира Гройсмана цілком достатньо для вжиття невідкладних заходів щодо завершення реформ у галузі електроенергетики, стабілізації платіжної дисципліни на ринку електричної енергії і уникнення енергетичної кризи в державі. Бізнес сподівається, що так воно і буде.