13
Вересень

Сезон полювання на легальний бізнес або кому потрібна «війна» з підприємцями?

Автор  Руслан Іллічов, 13.09.2017

Ми вкрай обурені хвилею обшуків на великих підприємствах, що накрила Україну наприкінці серпня - на початку вересня. Складається враження, що, правоохоронці вийшли з відпусток й розпочали сезон полювання на бізнес, аби показати, що недарма проїдають державні кошти, левову частку яких складають податки і збори від тих самих підприємців. А ось коли завершиться бюджетний процес й силовики отримають все, що просять, хвиля спаде.

Змушений констатувати, що незважаючи на те, яка політична сила знаходиться біля державного керма, сезони підвищеної активності правоохоронців та контролюючих структур напередодні ухвалення Верховною Радою Держбюджету на наступний рік дійсно мають місце. Але, на мій погляд, наразі ситуація дещо змінилася. Є припущення, що цієї осені команда «фас!» дана правоохоронцям (дуже цікаве питання ким, на жаль, поки що залишається без відповіді), аби пришвидшити процес «чесного» захоплення бізнесу взагалі. Цього разу вказана конкретна адреса: національні виробники, які випускають продукцію з доданою вартістю, створюють робочі місця, справно сплачують податки, збори та інші платежі. Для цього навіть намальована відповідна схема, в якій можна виокремити два окремі елементи.

Елемент №1 – успішний виробничий бізнес
Як приклад - ситуація на трьох підприємствах – членах Федерації (хоча, насправді, таких прикладів набагато більше): ТОВ «Котлозавод Крігер» (м. Житомир), ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» і агропромхолдінг «Астарта – Київ» (обидва – м. Київ), в яких останніми днями відбулися обшуки та виїмка первинних бухгалтерських документів слідчими Генеральної та місцевих прокуратур із залученням співробітників СБУ. Крім того, у Житомирі пройшов обшук у приватному будинку генерального директора котлозаводу «Крігер» Леоніда Крігера. Всі три підприємства займаються виробничою діяльністю, тобто створюють той самий продукт з доданою вартістю, що є запорукою прискорення економічного зростання та залучення інвестицій. Мало того, й самі підприємства вкладають кошти в нашу економіку, бюджет, працюють над новими проектами.

Наприклад, тільки у нелегкому для країни 2014 році «Астарта» ввела в експлуатацію два заводи у Полтавській області, а загалом за останні 10 років «Астарта» вклала в розвиток цукрового та агропромислового бізнесу України понад $400 млн. ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» - один з провідних вітчизняних виробників доступних лікарських засобів - у 2016 році сплатив понад 120 млн грн податків та зборів, а за перше півріччя 2017 року – вже близько 68,5 млн грн.

У травні 2016 року котлозавод «Крігер» презентував теплоенергетикам проект теплоелектростанції на біопаливі, який планує запустити наприкінці цього року, займається переоснащенням котелень у невеликих містах України шляхом участі у відкритих тендерах. Тобто, бізнес таких підприємств, як кажуть, у всіх перед очима – й тим же правоохоронцям не складає особливих труднощів провести обшуки та виїмки за відомими усім адресами на підприємствах, які не ведуть подвійної бухгалтерії. А приводи для звернення до суду з клопотанням щодо проведення слідчих дій завжди можна відшукати. Можливо тому що, на думку деяких правоохоронців й служителів Феміди, чим успішніший бізнес, чим більше його внесок у дохідну частину бюджету, тим більш він винен перед державою. Жарт? Зовсім ні.

Минулого тижня ми зустрічалися з бізнесом Запорізької області. Підприємці розповідали нам про досить дивне ставлення фіскалів до сумлінних платників податків. Податківці дуже часто підозрюють у всіх гріхах не тих, хто приховує прибутки, а тих, хто у повному обсязі сплачує усі податки та збільшує інвестиції в економіку. Невже цей «досвід» розповсюджується на всю країну? Наприклад, дії силових органів 6 вересня, які мали місце в офісі «Астарта- Київ», відбулися вперше майже за 25-річну історію компанії. Може тому, що минулого року «Астарта-Київ» сплатила до бюджетів всіх рівнів понад 700 млн грн, а своїм робітникам - близько 1 млрд грн заробітної плати?

Елемент №2 – обшук як останній аргумент
Звичайно, чесний і легальний бізнес наразі неможливо будувати в ідеальних умовах. Йому завжди перешкоджатимуть конкуренти, у тому числі недобросовісні, рейдери, шахраї-чиновники, нарешті недосконале законодавство, при якому ледь не щороку змінюються правила гри. Але все це не привід для вирішення проблем за допомогою силових структур. Для розв'язання конфліктних ситуацій, які, на жаль є обов'язковим атрибутом ведення будь-якого бізнесу в Україні, є безліч цивілізованих шляхів, наприклад, розгляд справ у господарському чи адміністративному судах. Натомість, підприємства отримують «маскі-шоу» силовиків з усіма їх атрибутами у вигляді вилучених первинних документів, заблокованих рахунків. Напрошується невтішне припущення, що слідчі дії можуть застосовуватися зовсім не з метою з'ясування обставин тих чи інших кримінальних правопорушень (це ще питання – а чи були вони взагалі), а задля сприяння незаконному заволодінню акціями та активами компаній. Тобто ми, судячи з усього, повертаємося у ті часи, коли правоохоронні органи використовувалися «в темну» саме для знищення конкурентів. Чи варто говорити, що ця ситуація вкрай негативно впливає на інвестиційний клімат в країні, тим більш з урахуванням того, що з 1 вересня у повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною.

Беззаконню слід покласти край
Федерація роботодавців України звернулася до Президента, Прем'єр-міністра та Генерального прокурора України з вимогою терміново дати оцінку діям правоохоронних та слідчих органів, негайно припинити тиск на підприємства шляхом обшуків та фактичного блокування їхньої роботи. Ми також запропонували Прем'єр-Міністру винести питання щодо дій правоохоронців на найближче засідання Міжвідомчої робочої групи з розгляду проблемних питань про порушення правоохоронними органами прав суб'єктів господарювання, яка була створена Кабміном на початку серпня цього року. Адже дуже важливо, як кажуть, з перших вуст почути пояснення і з'ясувати позицію держави щодо цих подій. В іншому випадку, цілком вірогідне зростання напруження між владою та бізнесом. А друга «війна» нашій країні не потрібна.