16
Квітень

«Потрібно врешті-решт прописати механізм відповідальності правоохоронців за шкоду бізнесу»

Автор  Руслан Іллічов, 16.04.2018
Стан економіки залежить від здатності держави забезпечити кілька фундаментальних речей, серед яких створення умов для розвитку та стабільної роботи бізнесу та підготовки кадрів. 
 
Генеральний директор Федерації роботодавців України Ruslan Illichov розповів інтернет-виданню "Україна-Центр" про нагальні питання у цих сферах та ініціативи Федерації щодо захисту бізнесу та підготовки професійних кадрів.

 

– Руслане Володимировичу, у Кіровоградській області дуже актуальна проблема рейдерства. Практично кожного дня ми спостерігаємо спроби рейдерських захоплень підприємств. Фермери області навіть створили озброєний загін самооборони. Чи є можливість подолати рейдерство законним шляхом?

– У мене є зустрічне питання, яке ми завжди ставимо всім, з ким спілкуємось на цю тему. У нас що, законом дозволено рейдерство чи десь в законодавчому полі існує положення про безкарність за нього? Сьогодні ця хвиля рейдерства насправді демонструє дуже просту річ – слабке інституціональне середовище в державі. Зокрема, це стосується правоохоронних органів. Тому що рейдери відомі, відповідальність за захоплення зрозуміла, як впливати на ситуацію – теж зрозуміло. Тому насправді з цим явищем сьогодні можна боротися. З вересня 2017 року представник Федерації увійшов до складу Міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.


– Якого вона рівня?
–Це дорадчий орган Кабінету Міністрів, Комісію очолює Степан Кубів і Федерація входить до її складу. Ключові кейси, пов'язані з ситуацією в агропромисловій сфері. Там вкрали врожай, там захопили землю, сільгосптехніку тощо. В мене є запитання – а що завтра тим самим машинобудівникам чи транспортникам створювати оці самі загони? Навіщо тоді сплачувати податки, за які утримуються поліція, СБУ, інші силові органи? Давайте тоді на ці гроші будемо створювати загони самозахисту бізнесу. У такому разі знову виникає питання – а є у нас держава чи немає?


–Якщо, як ви самі кажете, державні інституції недопрацьовують, чи не потрібно Федерації роботодавців мати право законодавчої ініціативи? Хоча б як учаснику тристоронньої угоди між Урядом, профспілками та роботодавцями?
– Всі інструменти для боротьби із рейдерством є сьогодні на законодавчому рівні. У тому числі й стосовно судової гілки влади. Ось до неї запитань більше, навіть ніж до правоохоронних органів. Незрозуміло, за яких обставин судді випускають рейдерів, визначають застави, змінюють власників...
Ми проводили опитування серед чотирьох тисяч підприємств, які входять до ФРУ: чи підете ви захищати у суді свої інтереси в конфлікті між бізнесом і органами влади? 82% підприємців відповіли негативно. Тобто до судів вони не звернуться. Бо коли виникає конфлікт з державними органами, то в об'єктивні судові рішення вони не вірять. Цей ризик насправді більш важливий. Якщо сьогодні роботодавець не вірить, що він зможе в суді захистити свій інтерес, це набагато страшніше, ніж, скажімо, безпідставна перевірка контролюючого органу.
Ще одна проблема, яку ми будемо розв'язувати буквально цього року. Потрібно дуже чітко прописати механізм відповідальності конкретних посадових осіб праоохоронних органів за нанесену шкоду бізнесу. Якщо ми це зробимо, то кожний слідчий, кожний прокурор зрозуміє, що він нестиме кримінальну й фінансову відповідальність у випадку, коли внаслідок його дій, які були визнані незаконними, нанесено збитки підприємству.


– Ми живемо в умовах нового підходу держави до бізнесу, хоча б декларованого. Чи зберігаються загрози тиску з боку правоохоронних та контролюючих інституцій?
– Скажу так, велика кількість ризиків, на жаль, залишається. Нещодавно відбулося перше засідання Міжвідомчої комісії з питань забезпечення дотримання правоохоронними органами прав та законних інтересів осіб. Прем'єр-міністр обіцяв, і це якраз завдання цієї комісії, внести зміни до Закону «Маски Шоу Стоп», в яких прописати відповідальність правоохоронних органів. Якщо ми це зробимо – працювати буде набагато краще.


– Ще одне важливе для роботодавців питання. В Україні створюється Національне агентство кваліфікацій (НАК). Що це таке?
– Національне агентство кваліфікацій повинно розробити систему зовнішньої оцінки кваліфікацій випускників навчальних закладів та працівників для присвоєння професійних кваліфікацій. Це дуже важливо, тому що насправді вся існуюча сьогодні система підготовки кадрів для бізнесу, для роботодавців, для нашої промисловості, давайте відверто, мало корелює з ринком, з потребами реального сектору економіки. Якщо взяти Францію, то з 2002 року там триває системна робота з впровадження цієї практики. Сьогодні всі виші Франції не просто випускають студентів з дипломами – усі ці люди повинні потім підтвердити кваліфікацію. Без цього можна вважати, що в них нема диплома. Отже мова йде про створення національної системи кваліфікацій, яка стане системою підтвердження відповідної кваліфікації, здобутої під час навчання.
До речі, мій робочий візит до нашої обласної організації роботодавців Кировоградщини, зокрема до компанії «Ельворті Груп», якраз і стосується питань підготовки робітничих кадрів. Ми бачимо сьогодні ситуацію, навіть по Кропивницькому, що «Ельворті Груп» створює власний вищий навчальний заклад.
Ми приїхали до Кропивницького, відвідали підприємства, поспілкувались. І ми побачили дуже просту картину - вся система вищої освіти в Україні взагалі не відповідає потребам конкретного підприємства.Підприємство, на якому ми з вами знаходимося, успішне. Сьогодні «Ельворті Груп» експортує свою продукцію до Європи, але змушено створити ще й власну систему підготовки кадрів! І тоді виникає запитання: навіщо взагалі сьогодні витрачається 25 мільярдів гривень на державне замовлення? Ми, як роботодавці, повинні сьогодні самі обирати, які навчальні заклади і скільки повинні брати тих самих бюджетних місць і з яких спеціальностей. Чому ми сьогодні витрачаємо шалені кошти незрозуміло на що, а потім бізнес повинен витрачати десятки мільйонів гривень на комерційну фахову підготовку людей у тих самих ВНЗ?


– У контексті підготовки кадрів, чи логічним виглядає скорочення державної підтримки мережі професіонально-технічної освіти і перекладання витрат на їхнє утримання на місцеві бюджети? Адже не кожне місто має кошти на утримання мережі таких закладів.
– Питання комплексне. Потрібно зробити аудит у зв'язку з децентралізацією та витратами на профтехосвіту. Можливо, щось необхідно скоротити, а можливо, є якісь унікальні програми підготовки державного значення, то потрібно робити окремі запити щодо цих випадків. І такі заклади мали б державну підтримку.