13
Вересень

Чому нам потрібно змінити парадигму публічних закупівель?

Автор  Руслан Іллічов, 13.09.2019

Декілька дуже простих цифр: орієнтовний обсяг публічних закупівель на 2019 рік складе близько 700 млрд. гривень. З них, за нашими оцінками, 170 млрд гривень – це продукція машинобудівного комплексу, яка виробляється, або може вироблятися в Україні з локалізацією не менш 40 відсотків.

Як приклад - рухомий склад для УЗ, енергетичне обладнання, турбіни та трансформатори для Енергоатома, Укргдроенерго та Укренерго, компресорні станції та бурові станки для Укргазвидобування, тролейбуси, трамваї та комунальна техніка для наших міст.

Сьогодні сіпльно з Концерн "Електрон", Крюківський вагонобудівельний завод, ООО «Татра-Юг» та іншими представниками промислових компаній, експертами і помічниками народних депутатів опрацьовували пропозиції до другого читання законопроекту №1076. «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі".
Не буду перераховувати всі правки та зауваження, а лише спробую простими словами пояснити декілька ключових новацій, які ми пропонуємо.

✅ 1. Доповнити критерії оцінки учасника та предмета закупівлі коефіцієнтом «місцевої складової». Насправді, так працює весь світ. Забезпечуєш певний рівень локалізації всередині країни, створюєш робочі місця, сплачуєш податки - отримай перевагу на торгах. Як приклад – в Законі про публічні закупівлі Туреччини є пряма норма – в 15 відсотків, в США ви не зможете продати локомотив без 75 відсотків локалізації виробництва на території країни. Насправді, це зовсім не преференція – це запрошення для інвестицій.

✅ 2. При наявності предмету закупівлі, що має складний або спеціалізований характер замовник обов'язково встановлює сукупність всіх визначених для учасників кваліфікаційних критерів. Сьогодні переважна більшість замовників керується при визначенні переможця лише критерієм ціни предмета закупівлі не враховуючи, як приклад, показник життєвого циклу, наявності матеріально технічної бази, кваліфікованих кадрів, тощо.

✅ 3. Посилення відповідальності замовника через запровадження гарантованих середньострокових договорів щодо предмету закупівлі з подовженим виробничим циклом.

Сьогодні в багатьох випадках замовник «прив'язується» до річного плану закупівель та укладає договір на поставку строком на один календарний рік. В більшості випадках, всі типові договори містять масу дискримінаційних норм та штрафних санкцій по відношенню до постачальника.
Як це працює на практиці? Беремо умовний тендер на поставку 10 трамваїв протягом року в одне умовно зрозуміле місто.

Замовник прописує декілька норм, що поставка здійснюється «за окремою заявкою» та виходячи з «фактичного обсягу видатків». Згідно договору, замовник не несе ніякої відповідальності ні за випадок відсутності коштів, ні за строки неподання заявки на придбання продукції. Далі все просто – виконавець на власний ризик закуповує комплектацію та починає виробництво, розуміючи кінцевий термін поставки, а замовник «підвішує» постачальника, не викуповуючи продукцію. А далі кінець року, новий бюджет, новий річний план, в якому виробник трамваїв себе вже може не побачити.

✅ 4. Можливість укладання рамкової угоди із одним учасником.

✅ 5. Посилення відповідальності за тендерний тролінг.

✅ 6. Паритетна відповідальність замовника та учасника за виконання договірних умов.

✅ 7. Збільшити допорогову суму для предмета закупівлі складного або спеціалізованого характеру.
Окрема подяка народним депутатам та їх командам за співпрацю.

Сподіваємося, що протягом найближчого часу сформуємо опрацьовані та погоджені пропозиції.

Приєднуйтеся, підтримуйте!