Блог Данилишина Богдана

Данилишин Богдан

Академік НАН України

16
Квітень

В Україні діє полегшене інфляційне таргетування.

Після того, як НБУ у 2016 р. перейшов на режим таргетування інфляції та того ж року успішно "влучив у ціль", подальші успіхи в досягненні запланованих темпів зростання цін скромні. Як 2017-го, коли споживча інфляція становила 13,7% при цілі 8%±2 відсоткові пункти (п. п.), так і цього року — зростання цін на 2,4% за січень-лютий при річній цілі 6%±2 п. п. (відповідно до "Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік і середньострокову перспективу"). У березні 2018 р. у місячному вимірі індекс споживчих цін збільшився ще на 1,1% (у річному вимірі споживча інфляція становить 13,2%).

Що робити? Актуалізувати цільовий показник з інфляції на 2018 р. із урахуванням складних реалій? Відмовитися від режиму інфляційного таргетування? Шукати компромісні варіанти, що враховують можливість досягнення й інших важливих макроекономічних цілей? Спробуємо розібратися.

Світова практика

Найчастіше центробанками застосовуються такі режими монетарного устрою — таргетування курсу національної валюти, монетарне таргетування та…

19
Грудень

Чому ми зневажаємо свого виробника

Автор Данилишин Богдан, 19.12.2017

Якось, скажу чесно, дико слухати позицію окремих наспіх спечених керівників різного рангу, що не варто купляти українські товари, тому що вони виробляються на заводах українських олігархів. А продукцію, що виробляється на заводах іноземних «олігархів» треба купляти? В тому числі і тих, які залишили неоднозначний слід в історії 20 століття? Варто задуматись... Веду до того, що спостерігаючи палкі дискусії навколо законопроекту №7206, відомого як «Купуй українське, плати українцям», я проаналізував доводи його прихильників і противників. Отже, висловлю й свою точку зору.

З науково-теоретичних засад вона базується на наступному. По-перше, в світі майже немає країн, які протягом тривалого часу були політично та економічно потужними, але при цьому в них була відсутня розвинена промисловість. По-друге, держави, які досягли успіху, активно застосовували протекціоністську політику й переходили до відкритої міжнародної конкуренції лише після того, як національні виробники ставали технічно, технологічно та фінансово підготовленими до вдалого протиборства з іноземними конкурентами. Ліберальним романтикам, тим, хто покладається…

10
Листопад

Какая промышленная политика нам нужна?

Автор Данилишин Богдан, 10.11.2017

У нас довольно часто промполитику считают механизмом решения экономических и социальных проблем общества

Конкурентоспособность экономики определяется состоянием промышленности и ее структурой. Тенденцией для многих стран, в том числе индустриально развитых, стало снижение доли промышленности в ВВП. Но, если у лидеров мировой индустрии снижение доли промышленности в ВВП происходит вследствие ускоренного роста сферы услуг, информационного и телекоммуникационного секторов, то в Украине причиной является деградация промышленного сектора экономики. При этом в общественном сознании формируется мнение, что, мол, в экономике, основанной на знаниях и информтехнологиях, развитие промышленности уже не играет значимой роли. Но на самом деле промышленная активность и в XXI веке останется ключевым фактором экономического развития. И это не противоречит исторической стадии постиндустриальной парадигмы развития, или, как ее называл выдающийся историк экономики Элвин Тофлер, «сверхиндустриальной цивилизации».

Ключевой инструмент, при помощи которого развитые страны меняют облик национальной промышленности, прежде всего, с позиции решения ее структурных проблем - проведение промышленной политики. В индустриально…