Штучні бар'єри у законодавстві на шляху до збільшення зарплат
22.02.2019

Штучні бар'єри у законодавстві на шляху до збільшення зарплат

На сьогодні зміни на ринку праці проходять швидше, ніж зміни у національному трудовому законодавстві.

В Україні зафіксовано 132 200 вакансій за даними Державної служби зайнятості (з січня по вересень 2018 року). Зазначена статистика відображає серйозну проблему для багатьох промислових підприємств – гострий дефіцит кваліфікованих кадрів робітничих професій, які б відповідали якісним характеристикам та потребам виробництва.

Чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий майже півстоліття тому, і незважаючи на численні зміни, що внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам. Більше 7 років проект нового Кодексу обговорюється в парламенті, а тим часом вже і він не відповідає всім викликам ринку праці.

Необхідність оновлення законодавства зумовлена докорінними змінами та великим відтоком професійних кадрів з країни.

Недосконалість сучасного трудового законодавства не дає можливості працівникам підвищувати конкурентоспроможність на ринку праці та порушує ключові принципи державної політики у сфері професійного розвитку працівників, що передбачені в т. ч. Законом України «Про професійний розвиток працівників» щодо вільного вибору роботодавцем форм і методів забезпечення професійного розвитку працівників з урахуванням специфіки їх роботи, додержання інтересів роботодавця та працівника.

Задля збереження людського капіталу роботодавці ГМК вкладають вже мільйони доларів та готові вкладати ще більше коштів в навчання персоналу для підвищення їх кваліфікації та стимулювати працівників збільшенням розміру заробітної плати. Однак не завжди мають на це можливість через відсутність прямого впливу на «швидкі» процеси, передбачені трудовим законодавством та штучні бар'єри в законодавстві.

Один з важливих документів, що регулює допуск працівника до роботи - Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП), потребує негайного оновлення.

На сьогодні ДКХПП не відповідає ні потребам роботодавців, ні потребам працівників в достатній мірі, оскільки містить норми, які передбачають, що для зайняття працівником більш високої посади з кращою заробітною платою, необхідно тривалий час пропрацювати.

Наприклад, кваліфікаційні вимоги до посади різальника труб та заготовок, за якими працівнику можна підвищити розряд та заробітну плату лише після відпрацювання за професією нижчого розряду від 0,5 до 1 року. Тобто, працівник з 1 розрядом матиме 4 розряд не раніше, ніж через 2,5 роки, а устаткування в нашій галузі вже сьогодні потребує зі входу не нижче 3 розряду.

Також необхідно удосконалити основний документ, який визначає професійні назви робіт та повинен застосовуватися усіма суб'єктами господарювання під час прийняття на роботу працівників – Класифікатор професій*, зокрема щодо самого формату та кількості професійних назв робіт, сьогодні їх вже близько 11 000, а багато потрібних не містить, при цьому, система професійно-технічної освіти готує близько 480 професій, а система вищої освіти близько 300 спеціальностей.

Тому ми, як роботодавці, в цьому році плануємо активно брати участь в ініціативах щодо започаткування змін до законодавства про працю та зменшення бар'єрів до швидкого зростання працівників.

* Національний класифікатор України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327.


Олена Колеснікова
Голова галузевої ради Федерації металургів України