Диплом не є гарантією для отримання роботи
20.05.2019

Диплом не є гарантією для отримання роботи

У 2016 році схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року. Одним із напрямів реформи загальної середньої освіти є запровадження принципу дитиноцентризму.

Принцип дитиноцентризму полягає в орієнтації на потреби учня, тобто максимальному врахуванні здібностей дитини, її інтересів, виявленні індивідуальних нахилів та умінь для розвитку та професійної орієнтації. Однак на практиці реалізація цього принципу майже не відбувається.

Так, за даними соціологічних досліджень кожен третій випускник школи не враховує власних здібностей при виборі майбутньої професії. Проблема полягає в тому, що одні професії вважаються престижними, інші – ні. Але недоцільно визначати наскільки професія, наприклад, лікаря корисніша, аніж професія економіста чи зварювальника.

Помилка молодої людини при виборі професії, може полягати і у тому, що опанувавши «модну» професію, але не знайшовши себе у ній, якщо ця професія не відповідає її нахилам та здібностям, вона не побачить результатів своєї праці, не відчуватиме себе корисною і її шлях не буде перспективним.

Якщо дитині подобається готувати, вона цікавиться та опановує техніки приготування їжі, її страви оцінюють інші, чому їй не бути кухарем? Працюючи кухарем вона можете стати успішним  ресторатором. Або коли молода людина має хист до математики, фізики, їй подобається проектування, цікавиться роботою механізмів, з дитинства мріє стати інженером, чому їй не бути інженером та не отримати швидке й успішне кар’єрне зростання?

Наприклад, зацікавленість молоді у отриманні професійно-технічної освіти є критично низькою. Так, за словами Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, лише 20% випускників шкіл ідуть здобувати професійну освіту, а 80% – вищу. При цьому є висока затребуваність економіки у робітничих кадрах.

Це пов’язано з тим, що саме суспільство та влада створили міф про важливість здобуття саме вищої освіти, без якої не можна стати успішним, хоча для нас, як для роботодавців, важливим є якість підготовки та мотивація.

Ми завжди акцентуємо увагу, що наявність диплома не гарантує отримання хорошої роботи. У наш час більшість роботодавців не зважають на диплом, як папірець, а вимагають знань та навичок їх практично застосовувати, а показником успішності випускника закладу освіти є швидкість його працевлаштування або його самозайнятість та розмір заробітку.

Крім того, держава мало приділяє уваги професійній орієнтації молоді, в той час як у більшості європейських країн профорієнтація є невід’ємною складовою шкільної програми.

Професійна орієнтація відіграє значиму роль в задоволенні потреб особистості та досягненні кар’єрних цілей. Важливою умовою ефективності профорієнтаційної роботи є проведення її не тільки з  учнівською молоддю, а і з дітьми дошкільного віку, що дасть можливість всебічно ознайомити дітей зі світом професій, усвідомити важливе значення кожної з них та необхідність правильного вибору.

Таким чином, при виборі майбутньої професії слід враховувати власні здібності та інтереси, а також зважувати на затребуваність професії на ринку праці. А держава, в свою чергу, не повинна встановлювати переваг у виборі освіти, а чітко визначити, що середня освіта, професійна (професійно-технічна) освіта та вища освіта складають єдиний освітній простір та взаємно доповнюють одна одну.

Також варто пам’ятати, що найбільш успішними на ринку праці сьогодні є ті, хто живуть за принципом «Lifelong Learning», постійно підвищуючи кваліфікацію, здобуваючи нові навички та знання у своїй професії.

Отже, усвідомлений вибір напряму освіти та затребуваної професії в економіці відповідно до своїх здібностей і нахилів – це необхідна умова і основа самореалізації, соціалізації, кар’єрного і професійного зростання, шлях до визнання та успіху.

Тому ми, роботодавці, вважаємо правильним, коли в системі освіти та на ринку праці є баланс між: здібностями молодої людини, якістю її підготовки та потребами економіки.

Колеснікова Олена,

Голова галузевої ради Федерації металургів України.