Президія Ради ФРУ: Головний ідеологічний тренд для України – розвиток власної промисловості та захист національного ринку Фото: ФРУ
06.12.2017

Президія Ради ФРУ: Головний ідеологічний тренд для України – розвиток власної промисловості та захист національного ринку

Розвиток української промисловості та захист національного ринку. Таким визначила головний ідеологічний тренд для України Президія Ради ФРУ, яка представляє власників великих промислових підприємств та керівників галузевих об'єднань бізнесу ключових для України секторів економіки.

Жваве обговорення на засіданні Президії викликало питання змін у законодавстві, що стосується публічних закупівель. Зокрема, український бізнес висловив підтримку ідеології законопроекту №7206 "Купуй українське, плати українцям", що був розроблений за ініціативою великої групи депутатів ряду профільних парламентських комітетів. Головною метою законопроекту є створення сприятливих передумов для ефективного використання механізму публічних закупівель як засобу стимулювання розвитку вітчизняної промисловості та підприємництва. Реалізація запропонованих законопроектом заходів дозволить, за прорахунками його авторів, скоротити імпорт на 4,4 відсоткових пункти, а вивільнені кошти спрямувати на закупівлі продукції вітчизняного виробництва.

Повага та підтримка власного виробництва - запорука економічного зростання. І через масштабну експортну експансію і через розумне імпортозаміщення. З прийняттям цього закону в парламенті, державні закупівлі на повну запрацюють на українську економіку та добробут українців. Це прекрасно розуміють національні виробники, але не розуміють ті, хто має відповідати безпосередньо за розвиток національної економіки та промисловості.

"Чесно кажучи, дивує ситуація, коли заступник міністра економіки, який персонально відповідає за розвиток національної промисловості, робить все з точністю до навпаки – щоб національної промисловості в Україні не було. Натомість необхідно підтримувати ідеологічний тренд - захищай та розвивай свої, українські ринки. Роби ставку на власну промисловість. В США рівень локалізації для виходу на їхній ринок становить 60%, Канаді та Квебеку – також 60%, у ЄС – 50%, Австралії – 40%. Тим самим, ці країни мають систему преференцій у держзакупівлях для своїх національних виробників. Тому що розуміють, у першу чергу - це робочі місця і добробут їх громадян. Чому Україна не робить того ж самого, захищаючи своє національне?", - висловив обурення Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Формування на державному рівні механізмів просування українських товарів на зовнішні ринки вкрай важливо – наголошує український бізнес. Тут пріоритетним є розробка механізмів підтримки експортерів через Експортно-кредитне агентство. Але й досі агентство не запрацювало. Як справедливо було зауважено бізнесом під час засідання, закон про Експортно-кредитне агентство був прийнятий ще майже рік тому, але відповідальними у владі чиновниками він просто ігнорується.

"Експорт України катастрофічними темпами знижується. Сьогодні його обсяг становить лише 23 млрд дол. Хоча ще кілька років тому ця цифра становила 50-60 млрд дол. на рік", - наголосив почесний президент концерну NICMAS, голова Федерації роботодавців машинобудівної промисловості Григорій Дашутін. Він також додав – "Останнім часом ми популяризуємо свій експортний потенціал по меду, навіть говоримо про равликів та гриби на експорт. Це звичайно правильно, що ми підтримуємо розвиток середнього бізнесу в країні. Але якщо Україна побудує експорт лише на равликах і грибах ми скотимося в катастрофічну прірву. А тим часом паралельно із равликами, 30 тис. літакам "Антонов", які були випущені за останні кілька десятирічь, необхідно робити експлуатаційні продовження і це сотні мільйонів доларів. Сьогодні також українські енергетичні турбіни експлуатуються на всьому пострадянському просторі і вони теж потребують модернізації. А це український котли, регенератори, градильні", - підкреслив Григорій Дашутін.

Продовжуючи актуальність питання розвитку та підтримки національних виробників, виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку України Анатолій Гіршфельд поділився пріоритетами в роботі Комітету на 2018 рік. Вони можуть реалізовуватися спільно із Федерацією, в рамках роботи Комітету ФРУ з промислового розвитку.

Нацкомітет з промислового розвитку працює вже більше року. У фокусі постійної уваги за цей час роботи були питання розвитку АПК, створення некорупційних механізмів підтримки сільгоспмашинобудування, а саме 20-відсотковий механізм компенсації сільгосптехніки, який отримують сьогодні аграрії. На наступний рік в епіцентрі – підготовка змін до постанови про розвиток тваринництва в Україні та компенсація відсотків вартості складної сільгосптехніки. Серед пріоритетів також запровадження механізму розстрочення сплати ПДВ на 24 місяці на обладнання, яке не виробляється в Україні, але необхідне для української промисловості. "Ідея виникла ще тоді, коли виникла ідея підтримувати українську деревообробну промисловість. Але ця практика має бути також розповсюджена на всю галузь машинобудування в Україні. Оскільки зараз інвестиції в економіку й без того мізерні і оновлення основних фондів виробництв актуальне, на найближчому засіданні ми також будемо рекомендувати ввести мораторій на мито на обладнання для пріоритетних галузей", - поділився планами Анатолій Гіршфельд.

Крім того, чи не вперше в історії української промислової політики, запропоновано створення Фонду підтримки інновацій в промисловості. - "Вже чітко визначені критерії цієї підтримки. В Бюджеті 2018 року на це передбачено 300 млн грн.", - зазначив Анатолій Гіршфельд. Окремими важливими питаннями для діяльності Комітету він виділив визначення груп товарів, на які з січня 2018 року скасовується обов'язкова сертифікація і, як наслідок послаблюється контроль за безпекою та якістю цих товарів. Також він поінформував про те, що опрацьовується механізм, який би стимулював локалізацію виробництва дорожньо-будівельної техніки. Це питання, до речі, корелюється з роботою, яку проводить Комітет ФРУ з розвитку промисловості.

Участь у засіданні Президії Ради ФРУ також взяв Мартін Хоффман, директор по регіонах Східної Європи Східного комітету німецької економіки– бізнес-об'єднання, яке представляє та захищає інтереси компаній Східної Європи, а також Спілку промислових закупівельників Німеччини. Мартін Хоффман розповів про можливості B2B партнерства між німецькими закупівельниками та українськими виробниками. "Ми прагнемо диверсифікувати країни, в яких закуповуємо комплектуючі для нашої промисловості та краще познайомитися з можливостями українських виробників. Нас цікавлять два напрямки співпраці. Перший - це закупівля комплектуючих. Другий напрямок орієнтований на майбутню співпрацю – це рішення для майбутньої промислової кооперації", - розповів пан Хоффман.

Голова Ради ФРУ Дмитро Олійник також акцентував увагу учасників засідання на пріоритетах роботи ФРУ на перше півріччя 2018 року. Серед пріоритетів - впровадження механізму електронного «єдиного вікна» для всіх процедур митного оформлення, запровадження в Україні Інституту уповноважених економічних операторів, а також вирішення питання з критичною ситуацією, що склалася на українсько-польському кордоні внаслідок вже традиційного вичерпання ліміту дозволів на перевезення.

Крім того, залишаються актуальними питання розробки пропозицій для врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України в частині лібералізації валютного контролю, а також координація питання з підвищенням тарифів на вантажні залізничні перевезення. Значну увагу у наступному році ФРУ продовжить приділяти питанню підготовки кадрового потенціалу для української промисловості. Зокрема, впровадженню разом із промисловцями та навчальними закладами дуальної форми освіти.

Перелік озвучених Дмитром Олійником на засіданні Президії Ради ФРУ пріоритетів діяльності Федерації на 2018 рік не є вичерпним. Тому, до 18 грудня членські компанії та бізнес-асоціації Федерації можуть його доповнювати та надсилати свої пропозиції на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Схожі новини

всі новини