Федерація надала пропозиції щодо оновлення переліку професій, підготовка за якими здійснюється державним коштом
27.11.2019

Федерація надала пропозиції щодо оновлення переліку професій, підготовка за якими здійснюється державним коштом

Федерація роботодавців України надала Міністерству освіти та науки України пропозиції щодо оновлення Переліку професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за кошти державного бюджету, затвердженого постановою Кабміну №818 від 16.11.2016 р. Для цього ФРУ разом з підприємствами, галузевими та територіальними об'єднаннями роботодавців опрацювала питання щодо робітничих професій, яких потребуватиме ринок праці у середньостроковій перспективі у регіональному розрізі.

У списку – декілька сотень професій. Найбільш затребувані з них – слюсарі різного профілю, верстатники, машиністи, токарі, машиністи, електромонтери, водії. Судячи з опитування підприємств, особливо гостро підготовки кадрів державним коштом у середньостроковій перспективи постало в Донецькій, Луганській, Харківській, Рівненській, Житомирській областях.

Крім того, за інформацією, отриманою ФРУ від підприємств легкої промисловості, у галузі спостерігається гострий дефіцит кадрів. Тому Федерація надала Міністерству освіти та науки також перелік професій, яких у середньостроковій перспективі потребуватимуть підприємства легпрому. Це швачки, складальники взуття, механіки-налагоджувачі та слюсарі-ремонтники відповідного профілю тощо.

Варто нагадати, що ФРУ веде активну роботу спрямовану на модернізацію системи освіти і наближенні її до реальних потреб ринку праці. Участь роботодавців у реформуванні сфери освіти має конкретну мету – забезпечення економіки країни кваліфікованими кадрами, які б дозволили конкурувати роботодавцям на внутрішньому та зовнішньому ринках.

На сьогодні ринок праці України характеризується структурними диспропорціями щодо попиту та пропозиції робочої сили, які не дають змоги задовольнити потребу роботодавців у працівниках. Однією із причин невідповідності між реальними потребами ринку праці і пропозицією є відсутність сучасної системи державного прогнозування та стратегічного планування. Саме тому зменшення дисбалансу на ринку праці можливе шляхом врахування прогнозних оцінок щодо освітньо-кваліфікаційних потреб ринку праці та поступового коригування напрямів професійної підготовки, а також внесення змін до навчальних програм.