Детінізація ринку праці – справа роботодавців
09.11.2018

Детінізація ринку праці – справа роботодавців

Федерація роботодавців України спільно з установою Бізнес-омбудсмена та керівництвом Державної служби України з питань праці провела зустріч з бізнес-активом – представниками понад 20 підприємств, асоціацій, адвокатами та юристами, присвячену актуальним питанням в сфері трудових відносин. Обговорювалися проект однойменного системного звіту Бізнес-омбудсмена та у форматі «проблема – шляхи вирішення» - найгарячіші питання трудових відносин. Як зазначив у вступному слові Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов, легальний бізнес зацікавлений в детінізації ринку праці. Адже в такому разі буде зведено до мінімуму незаконне підприємництво, яке спотворює ділову конкуренцію та інвестиційний клімат, не говорячи вже про несплату податків і зборів. На жаль, дані наразі невтішні. Незважаючи на те, що, за офіційними даними, у жовтні кількість легально працюючих громадян зросла щонайменше на 150 тис. осіб, кількість населення, що працює у т.зв. неформальному секторі становить майже 3, 5 млн осіб, а це майже 22% зайнятого населення. ФРУ разом з Держпраці, ДФС та іншими зацікавленими відомствами розробляє низку попереджувальних заходів щодо виводу ринків з «тіні». Адже поміж інших позитивних для української економіки результатів детінізація дасть можливість у вигляді сплати ПДФО та ЄСВ знайти компенсатори держбюджету у разі впровадження податку на виведений капітал, за який активно виступає Федерація, зазначив Руслан Іллічов. Водночас ФРУ виступає проти, аби перевірки роботодавців виглядали як тиск на легальний бізнес. «Має бути попереджувальний та комплексний підхід до вирішення проблем у трудових відносин», - наголосив Генеральний директор ФРУ.
Власне, саме про такій підхід йдеться в проекті системного звіту, який презентувала заступник Бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка. В документі йдеться про досить широке коло по справжньому «гарячих» питань для бизнесу в сфері трудових відносин. Окрім дуже болючих проблем, пов'язаних з інспекційною діяльністю Держпраці (до речі, як зазначила Тетяна Коротка, скарг на дії інспекторів не так вже і багато), у проекті документу йдеться про аспекти видачі дозвільних документів, використання праці іноземців в Україні, надання освітніх послуг в сфері охорони праці та промислової безпеки, профілактики порушень трудового законодавства, практичного консультування бізнесу з цих питань. Для вирішення цих проблем дуже важливою є пропозиції з боку суб'єктів господарювання, тому установа Бізнес-омбудсмена і звернулася по допомогу до ФРУ як найвпливовішого об'єднання вітчизняного бізнесу.
В свою чергу Державна служба України з питань праці повністью підтримує ініціативу Федерації з детінізації ринку праці, наголосив Роман Черега, голова Держпраці. Адже пріоритетним завдання Держпраці є припинення виплати зарплат в «конвертах». «Водночас ми намагаємося зробити інспекційні відвідування максимально прозорими передбачуваними, тим більш, що інспекторів Держпраці не так вже і багато – понад 600 осіб», - зазначив Роман Чернега. Така відкритість приносить і негативні, і позитивні результати. Частина підприємств на період перевірок просто закривається, а решта – офіційно влаштовують свої працівників, не без гумору зазначив голова Держпраці.
А зараз – про основні пропозиції від бізнесу.
По-перше, підприємці виступають за те, аби перевірками був охоплений справжній нелегальний бізнес, який на 100% працює у тіні. Оскільки таке завдання виходить за межі повноважень органів Держпраці, йшлося про надання повноважень Нацполіції, аби вона діяла у напрямку викриття нелегального бізнесу, у тому числі в рамках кримінального процесуального законодавства.
По-друге, термінового вирішення потребує проблема зайнятості працівників за цивільно-правовими договорами. Адже роботодавці мають право за такими договорами наймати, наприклад, сезонних робітників, розповсюджувачів й сплачувати їм не мінімальну зарплату, а обумовлену зарплату (винагороду) за такими договорами. Між тим інспектори складають протоколи про накладення на роботодавців штрафних санкцій, оскільки несплата мінімальної зарплати з точки зору наданих їм повноважень є порушення трудового законодавства. Відповідні протоколи розглядаються в судах, які у переважній більшості приймають рішення на користь суб'єктів господарювання. Але це потребує багато часу та коштів на сплату судового збору.
По-третє, необхідно спростити процедуру працевлаштування у суб'єктів мікропідприємництва. Адже є не нормальним, коли фізична особа – підприємець змушений оформлювати величезну купу паперів, аби прийняти на роботу одного-двох найманих працівників.
По-четверте, необхідно найскоріше впроваджувати ризико-орієнтовний підхід під час здійснення державного нагляду в сфері охорони праці.
Голова Держпраці цілком погодився з цими пропозиціями і зазначив, що буде сприяти їх розв'язанню на рівні Мінсоцполітики та Кабміну, оскільки зазначені питання знаходяться в їх компетенції. Сам же проект системного звіту з рекомендаціями Уряду планується розглянуто на Наглядовій раді бізнес-омбудсмена в січні 2019 року. Варто нагадати, що до складу ради входять керівники ФРУ.