Уряд повинен надати розрахунки наслідків прийняття Закону про податок на виведений капітал та «дорожню карту» його імплементації - «круглий  стіл» в ФРУ
11.08.2017

Уряд повинен надати розрахунки наслідків прийняття Закону про податок на виведений капітал та «дорожню карту» його імплементації - «круглий стіл» в ФРУ

10 серпня за ініціативи ФРУ відбувся «круглий стіл», присвячений можливому запровадженню податку на виведений капітал. Члени Федерації, які представляють реальний сектор економіки, експерти та податкові консультанти, представники Мінфіну та Мінекономрозвитку обговорили всі "за" і "проти" такого впровадження.

Як відомо, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №1797 від 21.12.2016 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» Кабмін мав до 1 липня 2017 року розробити і внести до Верховної Ради проект закону щодо запровадження податку на виведений капітал.

Зазначений законопроект розроблено робочою групою, створеною при Мінфіні з метою реалізації відповідного положення Закону №1797, та 20 червня оприлюднено на офіційному сайті Міністерства фінансів. Однозначної позиції щодо заміни існуючого наразі податку на прибуток підприємств (його ще називають корпоративним) податком на виведений капітал наразі немає, про що й засвідчила змістовна, часом гаряча дискусія під час «круглого столу».

Наприклад, модератор заходу голова правління Волиньского обласного об'єднання організацій роботодавців Володимир Цибульский навів розрахунки податкового навантаження на очолюване ним підприємство «СКФ Україна» при сплаті ним корпоративного податку і податку на виведений капітал. Якщо слідувати нормам, закладеним у законопроекті, то рівень податкового навантаження знизиться з 3,79% до 1,7%. Це, звичайно, добре для бізнесу, який отримує можливість реінвестувати додаткові кошти у розвиток. З іншого боку, держава повинна буде компенсувати ненадходження коштів в держбюджет (за словами Тетяни Шевцової, розробника законопроекту, голови Комітету з питань податкової політики Громадської ради при ДФС, мова може йти про недоотримання не менш як 30 млрд грн. на рік). Йдеться про можливе скорочення державних витрат, пошук т.зв. компенсаторів, за допомогою яких можна буде закрити «дірки» в доходній частині держбюджету (введення нових або підвищення ставки існуючих акцизів, ПДВ, ПДФО, ліквідація «спрощенки» тощо). На часі й реформування ДФС, відношення якої до платників податків не відповідає філософії податку на виведений капітал. Існують також зауваження до самого законопроекту.

За прогнозом Людмили Рубаненко, керівника групи експертів ВГО «Спілка податкових консультантів України», є побоювання, що у законопроект перейдуть проблеми із старого Закону про оподаткування прибутку підприємств щодо трансфертного ціноутворення. Тобто, є ризик, що новий податок буде вигідним тільки тим підприємцям, котрі не займаються ЗЕД. «Законопроект повинен пройти апробацію, і тільки тоді буде зрозуміло, чи це вдалий інструмент», – заявила вона.

Разом з тим, на думку Олександра Соколовського, президента Всеукраїнського об'єднання обласних організацій роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром», альтернативи цьому податку немає, адже податок на прибуток дискредитував себе – наразі 1 тис. підприємств забезпечують 85% його надходження, в той же час біля 300 тис. показують збитки й всіляко ухиляються від його сплати.

Підбиваючи підсумки дискусії, Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник зауважив, що сьогодні ми ближче до реального впровадження податкових реформ, ніж 2 роки тому, коли з'їзд ФРУ підтримав модель введення податку на виведений капітал. Крім того, на думку Голови Ради, в боротьбі за інвестиції Україні потрібно створити більш конкуренті, в тому числі і податкові, умови залучення інвесторів. Разом з тим дуже важливо, щоб введення цього податку дійсно означало зміну політики держави по відношенню до бізнесу. Тому необхідно попередньо урахувати усі ризики та наслідки, а вже потім приймати відповідальне рішення. Також потрібно не допустити, щоб при прийнятті проекту в парламенті його не перекроїли в угоду фіскальним органам держави.

Учасники «круглого столу» повністю підтримали концепцію реформування податкового законодавства, спрямовану на впровадження інвестиційних стимулів та в цілому підтримали законопроект в редакції, що оприлюднена на офіційному сайті Мінфіну.

У той же час ФРУ переймається тим, що заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал призведе до втрат бюджету, які можуть бути компенсовані збільшенням податкового навантаження на одних платників податків за рахунок зменшення на інших (наприклад, за рахунок збільшення ставок інших податків, баз оподаткування тощо). ФРУ вважає подібний підхід неприпустимим. Було також вирішено звернутися до Мінфіну та Мінекономрозвитку з проханням надати розрахунки й прогнози наслідків запровадження нового податку, визначити чіткий перелік компенсаторів можливих втрат бюджету та «дорожню карту» імплементації, тобто перелік нормативно-правових актів, необхідних для впровадження нового Закону.

Схожі новини

всі новини